Статистичні таблиці та графіки

Для найбільш раціонального та наукового викла­дення результатів зведення і групування використову­ють статистичні таблиці. Таблиці складаються із ста­тистичного підмета та присудка.

Підметом таблиці називають статистичні сукуп­ності, котрі характеризуються різними показниками, що утворюють її присудок.

У залежності від підмета таблиця може бути про­стою (перелік одиниць), груповою (групування оди­ниць за однією ознакою), комбінаційною (групування одиниць за декількома ознаками). Розглянемо в за­гальному вигляді макет статистичної таблиці (рис. 2.1)[4].

Таблиця N

ЗАГОЛОВОК

(зміст, місце, час, одиниці )

Існують певні правила оформлення таблиць. Якщо одиниці виміру різні, то вони наводяться в наймену­ваннях граф. Усі дані однієї графи наводяться з одна­ковою точністю. Під таблицею можуть бути примітки до окремих граф чи клітинок. Об'єкти підмета та оз­наки присудка треба розміщувати в певній логічній послідовності. В присудку абсолютні значення часто доповнюють відносними та середніми.

Графи присудка нумерують, якщо таблиця займає кілька сторінок. У найменуваннях граф іноді наво­диться спосіб обчислення показника. Наприклад, в найменуванні графи 3 наведено «гр. 2: гр. 1». Таблиця не повинна мати незаповнених клітинок. Тому, якщо немає відомостей про розмір (розповсюдженість) яви­ща, проставляються крапки (...), відсутність явища по­значають знаком тире (—), число 0,0 ставиться у ви­падках невеликої величини, коли число в даній клітинці знаходиться за межами точності, прийнятій у таблиці. Позначка х ставиться в тому разі, коли клітинка не заповнюється.

Статистичний графік - умовне відобра­ження числових величин та їх співвідношень за допо­могою геометричних фігур, ліній та інших графічних засобів.

Графіки класифікують за такими ознаками: функ­ціональне призначення, вид поля, форма графічного образу, система координат.

За функціональним призначенням виділяють гра­фіки групувань і рядів розподілу, рядів динаміки, взаємозв'язку, порівняння.

За видом поля виділяють діаграми, картограми та картодіаграми. Діаграми найбільш поширені, тому термін «діаграма» часто ототожнюють з терміном «статистичний графік». На рис. 2.2, 2.3 наведені сто-впчикова, стрічкова, лінійна діаграми, які використо­вують для зображення динаміки та структури.

а) стовпчикова діаграма;

б) стрічкова діаграма;

в) лінійна діаграма.

Рис. 2.2. Динаміка активності інвестиційних фондів і компаній (ІФК) та довірчих товариств (ДТ) у першому півріччі 1995 року.

Рис. 2.3. Розподіл інвестиційних компаній і фондів за розміром статутного фонду.

На рис. 2.4 наведена секторна діаграма. Секторні діаграми відображують структуру того чи іншого яви­ща. При цьому дуги секторів пропорційні значенням відповідних часток. Якщо сукупність поділяється більше ніж на 5—6 частин або між окремими части­нами велика різниця, то такі діаграми можуть втра­чати свою виразність.

Рік

Рис. 2.4. Структура розподілу емітентів за кодом статусу

в 1995 році.

За формою графічного образу розрізнюють графіки лінійні, площинні, об'ємні і фігурні. Серед площин­них переважно використовують квадратні та кругові, площа фігур котрих пропорційна відображуваним ве­личинам.

За типом системи координат виділяють графіки у прямокутній і у полярній системі координат, а за ти­пом масштабних шкал — графіки з рівномірними і нерівномірними шкалами.

Останнім часом дуже ефективними е комп'ютерні засоби побудови графічних зображень.

2.5. Абсолютні та відносні величини.

Абсолютні статистичні величини вира­жають розміри, обсяги та рівні процесів та явищ. За способом вираження вони поділяються на індиві­дуальні та сумарні. Індивідуальні виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (обсяг продукції, виробленої конкретним робітником за місяць). Вони отримуються безпосередньо під час ста­тистичного спостереження. Сумарні характеризують величину тієї чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп і отримуються в результаті підсу­мовування індивідуальних (обсяг виробленої цехом продукції за місяць).

Абсолютні статистичні величини завжди є імено­ваними числами і виражаються в певних одиницях виміру. Розрізняють за одиницею виміру такі аб­солютні статистичні величини:

• натуральні - т, км;

• умовно-натуральні — умов, банки, умовне па­ливо;

• трудові — чол.-годин, чол.-днів;

• комплексні — т-км;

• вартісні - крб., грн.

Порівняння та співставлення — невід'ємна частина статистичного аналізу.

Відносні величини характеризують кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. При Цьому, звичайно, застосовують такі позначки. Рівень фактичний позначається як y_h плановий та базисний - відповідно у_пл та у_о.

Розрізнюють кілька видів відносних величин (ВВ):

• виконання плану аналіз виконання плану (відношення фактично досягнутого рівня до заплано­ваного рівня):

• планового завдання - оцінка планової швидкості розвитку (відношення запланованого рівня до базо­вого):

• динаміки - аналіз інтенсивності розвитку (відношення фактично досягнутого рівня до базового рівня):

• структури - аналіз структури сукупності (від­ношення частки до цілого в межах однієї сукупності):

• координації - - аналіз структури сукупності (ха­рактеризують співвідношення окремих частин цілого, одна з яких приймається за базу порівняння в межах однієї сукупності):

• порівняння — просторові, територіальні порів­няння, які характеризують співвідношення одно­йменних показників, які відносяться до різних об'єктів або територій. Наприклад, кількість сірчаного ангідриду в повітрі міста А (f_A) в 1,5 раза перевищує кількість сірчаного ангідриду в повітрі міста Б (f_Б):

• інтенсивності — аналіз інтенсивності розвитку (які показують ступінь поширеності досліджуваного явища в певному середовищі, наприклад, рівень ви­робництва м'яса на душу населення, фондомісткість, фондовіддача і т. п.).

Одиниці виміру відносних величин представлені у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Одиниці виміру відносних величин

Відносні величини можуть бути іменованими (чол./км², грн./грн.).

Важливою умовою статистичного аналізу є ком­плексне використання абсолютних та відносних вели­чин.

Питання для самоконтролю

1. В яких випадках застосовують умовно-натуральні одиниці виміру абсолютних величин?

2. Які інтервали звуться закритими, відкритими? Назвіть при­клад.

3. Які бувають типи статистичних групувань?

4. Чим відрізняється класифікація від групування?

5. Назвіть два приклади аналітичного групування.

6. З яких міркувань треба вибирати ширину інтервалу?

7. Як обчислити середину відкритого інтервалу?

8. Побудуйте макет таблиці, яка описує розподіл населення країни за ознаками статі, віку та місця проживання (місто, село).

9. Побудуйте макет таблиці, яка характеризує залежність ус­пішності навчання студентів від віку та сімейного становища. Крім аналізу загальної успішності, виділіть успішність з ма­тематичних дисциплін. Визначіть підмет, присудок, вид таб­лиці та вид розробки показників.

10. Чи є розклад руху поїздів статистичною таблицею?

11. Побудуйте макет таблиці, яка характеризує динаміку вкладів міського та сільського населення України в ощадкаси. Назвіть підмет, присудок та вид таблиці.

12. Яку ознаку ви покладете за основу групування при розподілі господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових, за розміром?

ТЕМА З: Ряди розподілу. Показники варіації

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

3.1. Поняття рядів розподілу.

3.2. Характеристики центру розподілу. Середні величини.

3.3. Характеристики варіації.

3.4. Характеристики форми розподілу.

Поиск по сайту: