ПРАВОВОЇ АКСІОЛОГІЇ

За своєю природою аксіологічний метод найбільше відповідає, мабуть, такому об'єкту дослідження, як культура. Зауважимо, що саме поняття культури може трактуватися по-різному, серед вчених нема єдності поглядів на його зміст ¹. Ми будемо підходити до нього з найширшої точки зору. Культура «завжди існує у вигляді повного світу людини, людей, – пише В.І.Шинкарук. – По-друге, світ культури і світ людини, її світогляд – це в певному розумінні той самий світ. По-третє, творчий (діяльнісний в тому числі) потенціал людини залежить від її причетності до світу культури, від вкоріненості її буття у світі культури»². Широка просторово-часова орієнтація культури зумовлює її поліфункціональність у всіх без винятку галузях матеріального та духовного життя суспільства. Функції культури, по суті, так само нескінченно різноманітні, як і потреби соціального життя, які вона покликана задовольняти ³.

Правова онтологія вивчає буття права, тобто досліджує її як одну з фундаментальних складових культури. У цьому відношенні право виступає як «основна ідеологічна і практична ознака культурно-цивілізаційного процесу»⁴. Для того, щоб можна було охарактеризувати місце та роль права в житті суспільства чіткіше й грунтовніше, підкреслює С.С.Алексєєв, слід застосувати аксіологічний підхід, розглядати право як соціальну цінність, соціальне благо ⁵. Вивчення права в аксіологічному ракурсі має важливе наукове, практичне та ідеологічне значення ⁶, зазначає Н.Неновські. З точки зору аксіології, право входить до кола найзначніших соціальних цінностей, без яких суспільство не може нормально розвиватися, і тісно взаємопов'язане з іншими його цінностями.

Таке розуміння права має давню історію. Зокрема, воно було притаманне відомим представникам української школи права: Л.І.Петражицькому, Б.О.Кістяківському, М.І.Палієнку, С.А.Котляревському та деяким іншим ⁷. В останні десятиріччя воно набуває особливої актуальності. У філософії права cформовано самостійний теоретичний напрямок – аксіологічний, або правова аксіологія. У радянському правознавстві аксіологічний підхід не користувався належним визнанням. Однією з головних причин такої ситуаціі було те, що пануючим, мало не єдиним критерієм визначення цінності практично всіх без винятку явищ суспільного життя був офіційно утверджений класовий підхід. Це фактично не залишало можливостей для глибокого і різнобічного ціннісного дослідження явищ з точки зору інших критеріїв ⁸. Зараз відновлюються права теорії цінностей.

Поиск по сайту: