АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКА СВИНЕЙ

Читайте также:
  1. Аскариоз свиней.
  2. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  3. В якій частині шлунка утворюється харчова доріжка?
  4. Визначення завдань дослідження.
  5. Визначте основні методи дослідження психогенетики і можливості їх застосування
  6. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
  7. Відмінності результатів дослідження порівнюваних груп є випадковими і несуттєвими. Що це означає?
  8. Г л а в а VI ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
  9. Глава IV ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  10. Глава VII ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
  11. Глава X ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ КРОВІ
  12. Годовая потребность свиней в энергии, протеине и лизине

У свиней шлунок розміщений на нижній черевній стінці в лі­вому підребер'ї. Досліджують його у поросят і підсвинків зов­нішнім оглядом, пальпацією і зондуванням. У дорослих свиней внаслідок значного відкладення жиру в підшкірній клітковині і сальнику дослідження шлунка загальними методами майже не­можливе. Зовнішнім оглядом визначають форму і об'єм черева, при розширенні шлунка збільшується об'єм ділянки лівого під­ребер'я. Пальпацією ззаду реберних дуг вдається визначити сту-лінь наповнення шлунка та больову реакцію.


Аускультація шлунка у свиней малорезультативна.

Для дослідження шлунка можна застосовувати його зондуван­ня та дослідження вмісту, а при блюванні — дослідження блю­вотних мас. З метою одержання шлункового вмісту у свиней вико­ристовують медичні зонди різних розмірів, а при їх відсутності — гумову трубку відповідної довжини, діаметра отвору й товщини стінки. Якщо використовують гумову трубку, то один її кінець необхідно відшліфувати й зробити бокові отвори.

Великих свиней зондують після фіксації у правому боковому положенні або стоячи, а поросят і підсвинків — на фіксаційному дерев'яному столі.

Зонд вводять через ротову порожнину за допомогою дерев'я­ного зівника з круглим отвором посередині (Ганжа І. Д.). Розмір отвору повинен забезпечувати безперешкодне проходження зонда. Використовують для зондування також металевий зівник І. Г. Ша-рабріна.

Зівник фіксують у ротовій порожнині, зонд через отвір зівника без особливих зусиль проштовхують у глотку, а потім стравохід і шлунок. При цьому слід пам'ятати, що у свиней є глоткова за­глибина, в яку часто потрапляє кінець зонда, що не дає змоги провести його в глотку, стравохід і шлунок; при цьому у тварини виникає занепокоєння.

Тому при потраплянні зонда в глоткову заглибину його слід підтягнути назад і синхронно з актом ковтання повторити введен­ня. Дорослим свиням твердий зонд слід вводити з гнучким спря­мовуючим пристроєм (Чумаченко В. Ю.), який дає змогу обмину­ти глоткову заглибину.

Шлунковий вміст одержують через зонд шприцом об'ємом 100—200 мл, або спеціальним вакуумним апаратом. Якщо шлун­ковий вміст неможливо одержати, змінюють положення зонда на­вколо його осі, трохи вводять дальше або витягують назад.

При дослідженні шлункового вмісту свиней звертають увагу на ті показники, що й у коней — об'єм, кислотність, перетравну здатність. У підсвинків при одноразовому одержанні шлункового вмісту натще, за даними досліджень В. Ю. Чумаченка, кількість його становить 10—35 мл, загальна кислотність — 90 титрованих одиниць; вільна НС1— 10—80 од., зв'язана НС1 — 5—15 титрова­них одиниць, перетравна здатність за Н. П. П'ятницьким— 15— 20 од. пепсину. За іншими авторами показники кислотності шлун­кового вмісту трохи менші, що можливо зумовлене типом годівлі, умовами утримання тварин і типом секреторної функції у свиней.

При гастритах секреція і вміст вільної НС1 у шлунковому соку може змінюватися аналогічно, як і у коней. Слід при цьому за­значити, що між рівнем секреції шлункового соку і вмістом у ньому вільної НС1 існує зворотна залежність, хоча в деяких ви­падках спостерігається і пряма кореляція.


Найбільш важливі дані в діагностиці хвороб шлунка одержу­ють при гастроскопії, яку вперше у ветеринарній медицині роз­робив для діагностики гастритів у свиней В. Ю. Чумаченко. Цей метод з успіхом можна застосовувати для діагностики виразкової хвороби, пухлин та іншої патології шлунка у свиней.

Порівняно з загальним і лабораторними методами досліджень шлунка гастроскопія має ряд переваг. Вона дає змогу прижиттєве визначити морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (колір, розміри й напрямок складок, їх щільність, набряк, наявність кро­вовиливів, ерозій, виразок і пухлин), які є основними ознаками для діагностики патології шлунка.

Гастроскопію у свиней проводять медичними гастроскопами різних конструкцій. При використанні твердогнучких гастроскопів для запобігання потраплянню їх у глоткову заглибину застосову­ють гнучкий спрямовуючий пристрій конструкції В. Ю. Чумачен-ка, який дає можливість обминути цю заглибину і вільно вводити апарат у шлунок.

У здорових свиней слизова оболонка гладенька, блискуча, зі­брана в дрібні складки різної форми та напрямку. Складки лег­ко вирівнюються при введенні в порожнину шлунка 1—1,5 л повіт­ря. Слизова оболонка блідо-рожевого або рожевого кольору.

У поросят, хворих на гостру форму катарального гастриту, слизова оболонка гіперемійована, набрякла, вкрита товстим ша­ром липкого прозорого слизу. Складки збільшені в розмірі й щільно прилягають одна до одної, утворюючи вузькі, ледь помітні щілини (смужки) темно-червоного кольору. При хронічному ка­таральному гастриті слизова оболонка шлунка нерівномірно вкри­та слизом сірого кольору. На загальному фоні помірної гіперемії спостерігають ділянки посиленої гіперемії, посередині яких часті­ше є темно-сірі нашарування слизу. При гіпертрофічному гастриті слизова оболонка червоного або бордового кольору, шершава, без блиску, складки потовщені й при введенні повітря у шлунок майже не розгладжуються. Між складками слизової оболонки знаходить­ся щільно прилиплий слиз. На верхівках складок виявляють ге­морагії. Колір слизової оболонки при наявності крововиливів не­рівномірний. При атрофічному гастриті виявляють зміни рельєфу і кольору слизової оболонки. Складки її зменшені в розмірі, а проміжки між ними широкі, в окремих ділянках складок зовсім не буває, колір слизової оболонки блідий або сірий, а поверхність рівна й блискуча, з просвічуванням кровоносних судин. При на­явності ерозій і виразок слизової оболонки виявляють її дефекти різної форми та величини.

Для діагностики хвороб шлунка у свиней застосовують також рентгеноскопію.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)