ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧОВИДІЛЕННЯ

Сечовиділення — це періодичне виведення сечі з сечового міху­ра. При його дослідженні звертають увагу на позу тварини, силу й характер потоку сечі, тривалість акту сечовиділення, його часто­ту, добову кількість сечі. Показники сечовиділення у здорових тва­рин залежать від їх виду, статі, фізіологічного стану, виду корму, температури зовнішнього середовища.

Поза тварин при сечовиділенні не змінюється у бугаїв, баранів, козлів. Корови і свиноматки вигинають спину, розставляють тазові -кінцівки і піднімають хвіст, жеребці розставляють тазові кінцівки

І злегка присідають. Кобили дещо виставляють вперед тазові кін­цівки і злегка згинають їх, а після Закінчення сечовиділення у них спостерігається мигання соромітних губ. У кнурів при сечовиді­ленні скорочуються м'язи препуцію і черевної стінки, самки собак присідають, самці зупиняються біля «сечових місць» і піднімають одну із тазових кінцівок.

Сила й характер потоку сечі при її виділенні. У бугаїв, баранів і козлів сеча виводиться повільним тонким потоком, у корів — сильним дугоподібним. У жеребців потік сечі сильний, остання порція її виділяється поштовхоподібно при скороченні черевних м'язів. Кнури випускають сечу переривистим потоком.

Тривалість акту сечовиділення у корів 1—2 хв. У кнурів, бугаїв, баранів, козлів цей акт триваліший.

Частота сечовиділення та добова кількість сечі у тварин різних видів коливається у певних межах. Нижче наведено частоту сечо­виділення та добову кількість сечі у тварин різних видів:

У хворих тварин спостерігаються розлади сечовиділення та сечоутворення. До розладів акту сечовиділення відносять полакіу-рію, олігакурію, ішурію, дізурію, енурез, странгурію.

Полакіурія — часте сечовиділення. Буває наслідком посиленого-діурезу, якщо нирки виробляють багато сечі при хронічному неф­риті, діабеті, розсмоктуванні ексудатів і транссудатів або захворю­ваннях сечового міхура (уроцистит, новоутворення, камені), коли підвищується чутливість рецепторів слизової оболонки, при ірадіа-ції подразнення на слизову оболонку сечового міхура з боку нирок (нефрити, пієліти, ниркові камені), очеревини (перитоніт), піхви і матки (вагініт, ендометрит), надавлюванні на сечовий міхур пере­повненого кишечника або зміщеної матки. Характерним для пола-кіурії є постійні натужування з виділенням невеликих порцій сечі.

Олігакурія — невелика кількість сечовиділень з тривалими про­міжками між ними. Спостерігається при зневодненні організму внаслідок сильного проносу, блювання, потовиділення, недостат­ньої кількості питної води, розладах ковтання, захворюваннях ни­рок і серцево-судинній недостатності.

Ішурія — часткове або повне припинення виділення сечі з пере­повненого сечового міхура, коли секреція нирок не порушена. Бу-

ває частіше у самців. Спостерігається при здавлюванні і травмі уретри, закупорюванні її сечовими каменями або піском, судорож­ному скороченні сфінктера сечового міхура, парезі або паралічі його стінок. Ішурія рефлекторного походження може виникати при Ураженні головного та спинного мозку, загальних тяжких захво­рюваннях різної етіології, розвитку запалення у сусідніх з сечовим міхуром органах (перитоніт, новоутворення та ін.). При ішурії внаслідок механічних перешкод і спазму сфінктера тварина зане­покоєна (сечові коліки) і часто набуває пози для сечовиділення, а при ішурії внаслідок захворювання нервової системи позив до сечовипускання відсутній.

Дізурія —утруднення сечовиділення, яке зустрічається при хво­робах сечостатевої системи, і характеризується сильним скорочен-йям черевного преса. Одночасно чути стогнання, віддихи тварин. При паралітичному затриманні сечі напруження черевного преса (Іри сечовиділенні відсутнє.

Енурез (нетримання сечі) — мимовільне виділення сечі без прий­няття відповідної пози і активної участі самої тварини. Сеча при Іцюму виділяється безперервно або періодично невеликими порція­ми. Нетримання сечі спостерігається при ураженні сакрального | відділу спинного мозку внаслідок травм хребта, інфекційних хво­робах, що супроводжуються розслабленням сфінктера уретри (чума собак, лістеріоз корів), у молодих і старих собак при ослаб­ленні сфінктера сечового міхура та зниженні тонусу внаслідок за­палення. Мимовільне виділення сечі буває також при обмороках Па тривалому залежуванні тварин.

І Странгурія —болісне виділення сечі маленькими потоками або Ісраплями, що супроводжується тенезмами. При цьому тварина стогне, неспокійна, оглядається на черево, махає хвостом, б'є зад-ньою кінцівкою по тілу. Странгурія спостерігається при запален­нях сечового міхура і уретри, пошкодженні слизової оболонки се­човими каменями, простатиті, сказі.

Від странгурії необхідно відрізняти болісний позив на сечови­ділення при незначній кількості сечі у сечовому міхурі. Тварина Часто набуває пози для сечовипускання при сильних і болісних Натужуваннях, а сечі виділяється мало або вона зовсім не виділяє-Іься. Тенезми можуть з'являтися при циститах, сечокам'яній хво-Іобі, а у самок, крім того, подразненні піхви лікарськими речо­винами.

У випадку порушення сечоутворення виникають поліурія, олі-Іурія, ніктурія, анурія.

Поліурія — збільшення добової кількості сечі внаслідок підси­лення фільтрації або послаблення реабсорбції її у нирках. У здо-рових тварин поліурія може виникати при згодовуванні великої Кількості соковитих кормів, збільшенні даванок води, при нервово-му збудженні. У хворих тварин вона спостерігається в період ви-

дужання після гарячкових станів, розсмоктування набряків, ексу­датів і транссудатів. Як тимчасове /явище поліурія спостерігається у тварин при підвищеному осмотичному тиску крові, під дією сечо­гінних і серцевих препаратів, підвищеному кров'яному тиску у нирках, а також внаслідок порушення нервово-ендокринної регу­ляції сечовиділення. Тривала патологічна поліурія виникає при діабетах, ураженні паренхіми нирок (цироз), хронічних нефриті й пієліті, аліментарній дистрофії. Кількість сечі при діабеті у коня може досягати 50—60 л за добу.

Олігурія — зменшення загальної кількості сечі. Виникає вона внаслідок зниження фільтрації або підвищення реабсорбції у нир­ках. Розрізняють ренальну (ниркову) і екстраренальну (позанир-кову) олігурію. Ниркова олігурія може виникати внаслідок гломе­рулонефриту, а позаниркова — порушення водно-сольового обміну і осмотичного тиску, зневоднення організму при сильному потінні, обмеженому надходженні води в організм, блювоті, проносі, наб­ряках, порушенні гемодинаміки при серцево-судинній недостатнос­ті, захворюваннях, при яких обмежене споживання рідини (оліго-дипсія). У здорових тварин тимчасова олігурія виникає при неста­чі питної води.

Ніктурія — виділення великої кількості сечі в нічний час. Спо­стерігається у тварин внаслідок недостатності серцевої діяльності,. яка вночі поліпшується, що збільшує діурез. У самців може вини­кати при захворюваннях простати і нецукровому діабеті.

Анурія — повна відсутність сечовипускання внаслідок припи­нення надходження сечі у сечовий міхур. Секреторна анурія — це припинення утворення сечі в клубочках нирок при важких запаль­них або дистрофічних процесах (нефрит, гломерулонефрит, отру­єння ртуттю, свинцем, миш'яком), порушення клубочкового крово­обігу, різко вираженої слабості серця. Екскреторна (ретенційна) анурія характеризується припиненням надходження сечі у сечовий міхур через закупорювання сечоводів каменями або здавлювання їх пухлинами. Анурія може виникати рефлекторно після катетери­зації, при перитоніті, тетанії та ілеусах. їй передують олігурія, набряки, гематурія. При анурії швидко розвивається уремія, яка може призвести до загибелі тварини. Сечовий міхур при анурії зовсім порожній, що підтверджується ректальним дослідженням,, а при пальпації нирок у ряді випадків можна виявити деякі зміни. Важкі пораження нирок необхідно диференціювати від розриву сечового міхура, при якому, незважаючи на відсутність акту сечовипускання, сечовий міхур виявляється порожнім. При ректальному дослідженні у цьому випадку виявляють рідину в че­ревній порожнині, уренозний запах і кристалізацію сечовини на поверхні шкіри. Також буває сильне занепокоєння тварини й стій­ке затримання сечовипускання, незважаючи на часті позиви.

Поиск по сайту: