But they don’t want to play with me

Але вони не хочуть гратися зі мною.

Інфінітив вживається в пасивному стан і, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, означає об’єкт дії, вираженої інфінітивом:

She didn’t want to be found.

Вона не хотіла, щоб її знашли.

III. Інфінітив також вживається:

1. Після таких дієслів, як: advise, afford, agree, appear, attempt, decide, dare, forget, fail, expect, hope, manage, offer, plan, pretend, promise, refuse, seem, tend, threaten, want, etc.

e.g. He refused to answer my questions.

I hope to see you again soon.

He promised not to be late.

2. В конструкції: Verb + Pro(noun) + Infinitive – в об’єктному інфінітивному звороті, де займенник вживається в об’єктному відмінку. Після дієслів: consider, believe, think, find, know, expect, suppose, want, wish, desire, like, would like, dislike, hate, intend, request, ask (просити), allow, permit, recommend, cause, force, make (примушувати), let (веліти, дозволяти):

e. g. Mr. Lee expected them to be here at ten o’clock.

The police ordered the driver (him) to stop.

Після дієслів to make, to let, to see, to hear, to feel, to watch, to observe, to notice – частка to перед інфінітивом не вживається:

e. g. I saw Mark cross the street. Я бачив, як він переходив вулицю.

They made him do it. Його примусили це зробити.

3. В суб’єктному інфінітивному звороті (що має функцію “складний підмет”), де іменник чи займенник стоїть в загальному відмінку:

а) після таких дієслів в пасивному стані, як: say, report, think, believe, expect, consider, suppose, see, hear, feel, notice, observe, watch, order, allow, permit, etc.

e. g. Mark was seen to cross the street. Бачили, як Марк переходив вулицю.

He was made to do it. Його примусили це зробити.

б) після наступних дієслів в активному стані: seem, appear (здаватися), happen, chance (траплятися), turn out, prove (виявлятися):

e.g. They seemed not to listen to their teacher.

Здавалося, що вони не слухали свого вчителя.

в) після словосполучень to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:

e. g. They are likely to meet often.

Вони, мабуть, часто зустрічатимуться.

4. В конструкції “for + noun/pronoun + infinitive” (де займенник вживається в об’єктному відмінку):

e. g. They asked for the data (them) to be published.

Вони просили, щоб ці данні були опубліковані.

Функції інфінітива в реченні

1. Інфінітив може вживатися в реченні в ролі підмета:

e. g. To apply fertilizers is very important for growing crops in this region.

Вносити добрива (внесення добрив) – дуже важливо …

2. Інфінітив може вживатися в ролі предикатива (іменної частини складного присудка):

e. g. The point is to achieve the aim. Головне – досягти мети.

3. Інфінітив може вживатися в ролі частини дієслівного складного присудка:

а) з модальними дієсловами:

e. g. They must do it at once.

б) з дієсловами, що вживаються з інфінітивом іншого дієслова (to want, to wish, to try, to intend, to expect, to hope та ін.):

e. g. He wants to read a newspaper.

в) з дієсловами, що означають початок або продовження дії (to begin, to start, to continue та ін.):

e. g. She began to look through the journals on her speciality.

4. Інфінітив може вживатися в ролі додатка до дієслів та прикметників:

e. g. She asked me to speak loudly.

I’ll be happy to accept your invitation.

5. Інфінітив може вживатися як обставина мети:

e.g. We often use heating (in order) to increase the reaction rate.

Ми часто використовуємо нагрівання для того, щоб підвищити швидкість реакції.

6. Інфінітив також вживається як означення:

e.g. He described some phenomena to be observed there only in winter.

Він описав деякі явища, які можна спостерігати тільки взимку.

Поиск по сайту: