Розвиток автоматизованих банківських систем

Розвиток автоматизації фінансового бізнесу тісно пов'язане з еволюцією інформаційних систем (ІС).

Перший етап еволюції, розпочався в період 1960-1970 років, характеризується побудовою ІС на базі великих ЕОМ. В якості одного з головних досягнень першого етапу можна вважати створення операційної системи MVS фірмою IBM.

Другий етап, 1975 - 1980 роки, ознаменувався кроками децентралізації за рахунок використання міні-комп’ютерів. Головним нововведенням другого етапу стала дворівнева модель «велика ЕОМ - міні-комп’ютери» з інформаційним фундаментом у вигляді централізованої бази даних (БД) і прикладних пакетів.

Третій етап (80-ті - початок 90-х років.) характеризується розподіленої мережевої обробкою, заснованої на масовому переході користувачів з великих ЕОМ і міні-комп’ютерів на ПК. Почавшись із застосування однорангових обчислювальних мереж, цей етап розвивався в напрямку створення дворівневих систем, що використовують у великих масштабах UNIX-сервери і робочі станції. У результаті такого роду розвитку були створені ІС підприємств та підрозділів заснованих на ієрархічній моделі клієнт-сервер. У той же час децентралізація ІС призвела до неприпустимо високих витрат з їх експлуатації.

Четвертий етап розвитку ІС характеризується концентрацією ресурсів при збереженні досягнень розподіленої обробки з переходом від локальних мереж робочих станцій-клієнтів на мережі серверів. У четвертого покоління з'являються двох рівневі мережі. Базова мережа, що зв'язує інформаційні вузли концентрації (information hub), що об'єднує апаратні і програмні засоби підтримки роботи користувачів та локальні мережі, що забезпечують користувачам взаємний обмін даними та доступ до корпоративних ресурсів. Головний вузол концентрації забезпечує зв'язок локальних серверів з центральним комп'ютером.

П'ятий етап еволюції ІС, характеризується появою мереж загального користування, найбільш характерним представником, яких є мережа Internet. З цим етапом пов'язана і поява так званих інтрамереж (Intranet), в яких підприємства використовують програми перегляду сторінок системи WWW (Word Wide Web - Всесвітня Павутина) в якості зовнішнього інтерфейсу своїх приватних мереж. Швидке розповсюдження такого роду систем останнім часом пояснюється, не в останню чергу, і тим, що використання Internet в якості корпоративної мережі забезпечує істотну економію (від 23% для мереж нижчого пріоритету до 50% для мереж вищого пріоритету) коштів у порівнянні з використанням традиційних мереж на базі виділених ліній [29]. Сучасні ІС передбачають широке використання засобів групової та колективної роботи [7], таких, як електронна пошта, відео конференції, управління документами, засоби доступу до БД, програмне забезпечення колективного користування (WorkFlow, GroupWare, WorkGroup Software) і т.п.

До третього етапу розвитку ІС банківські інформаційні системи практично не відрізняється одна від одної і копіювали системи, що існували для автоматизації підприємств різного профілю. З появою персональних комп'ютерів більшість банків почало вкладати гроші в розробку своїх унікальних ІС. До теперішнього часу, в залежності від конкретного банку, інформаційні системи дуже сильно відрізняються за своїми функціями, архітектурою, реалізацією. Однак при наявності функціональних і архітектурних відмінностей, специфіку ІС визначає предметна область банківського бізнесу. У першу чергу в банківському бізнесі не потрібні масивні розрахунки, а основною проблемою завжди є обсяги інформації, які необхідно збирати, надійно зберігати і оперативно обробляти.

Тому в основі автоматизації банківської системи лежить середовище зберігання і доступу до даних. Середовище повинне забезпечувати рівень надійності збереження і ефективність доступу. Відповідні області інформації повинні мати максимальну захищеність від несанкціонованого доступу.

Користувачами систем є банківські службовці. Для них термінал, персональний комп'ютер або робоча станція являють собою всього лише знаряддя їх власної професійної діяльності. Тому інформаційна система зобов'язана мати простий, зручний та легко освоюваний інтерфейс, який повинен надати кінцевому користувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливість виконувати будь-які зайві дії.

Ефективність використання системи залежить від якості інтерфейсу.

Суттєвою складовою банківської інформаційної системи є інформація, яка довго накопичується і втрата якої непоправна. Оскільки в банках планується довгострокове накопичення цінної інформації, то повинні існувати надійні способи її довготривалого зберігання.

Перші автономні системи, що забезпечують обробку платіжних документів, підрахунки балансів і підготовку звітної документації в банках, були розроблені за кордоном у 50-х роках. У 1959 році в Bank of America почала працювати електронна установка для здійснення депозитних операцій чекових - «ЕРМА». З появою в 1954 році способу запису реквізитів документа спеціальними магнітним чорнилом були розроблені:

- потокові лінії, які крім комп'ютера, включали сортувальні і зчитуючи апарати;

- механізми для магнітної печатки;

- швидкодіючі друковані механізми для виготовлення виписок, журналів та іншої бухгалтерської документації.

До кінця 70-х років головною метою банків стало збільшення обсягів банківських послуг, тому типова банківська система того часу являла собою потужну обробну ЕОМ, до якої через відносно повільні канали зв'язку підключалися регіональні концентратори і групові термінальні контролери, що забезпечували розподіл інформації на місцях. У цей час з'явилися перші системи телеоброботки даних, що дозволили пов'язати центральні контори банків з віддаленими філіями, створюючи тим самим системи електронних міжбанківських розрахунків.

Масове поширення ЕОМ у 80-ті роки набуло універсальний і всеосяжний характер, охопивши буквально всі напрями банківської діяльності. Їх використання дозволило поліпшити якість банківських послуг за рахунок автоматизації обробки інформації на робочих місцях, де безпосередньо виконувалися банківські операції та здійснювалось обслуговування клієнтів.

У СРСР машинна обробки інформації у фінансово-кредитній системі, у тому числі в ощадних касах, велася в рамках повсюдного впровадження АСУ і практично не відрізнялася від стандартів розроблених для більшості підприємств країни [50].

Прискорений розвиток фінансового сектора ринку зажадало підвищення ефективності обслуговування клієнтів, гнучкого економічного маневрування, мінімізації ризиків. Якщо раніше найбільша вага припадала на кредитування, операції Forex і операції на грошових ринках, що дозволяло впроваджувати АБС без великих витрат на адаптацію, то з поширенням заставних і портфельних операцій, особливо, операцій з похідними інструментами (ф'ючерси, опціони і стопи) сформувалися нові вимоги до функціональних можливостей і гнучкості АБС. Зокрема, банки повинні здійснювати моніторинг позицій щодо поточного стану ринку і консолідувати ризики з торговельних операцій. Розподілена обробка даних і поліпшення засобів зв'язку дозволили вирішити проблему інтеграції та забезпечення цілісності оперативно використовуваної інформації.

На рубежі 80-х і 90-х років з появою фінансового ринку та перших комерційних банків почала становлення нова банківська система України. Розвиток вітчизняних технологій автоматизації банківської справи нерозривно пов'язан з розвитком банківської системи. Значні зміни в області банківської автоматизації відбуваються разом з глобальними внутрішньобанківськими і політичними змінами та потрясіннями на Україні.

Першим етапом розвитку була так звана «острівна» автоматизація - природний початковий етап автоматизації будь-якого виду діяльності, який характеризується автоматизацією окремих, як правило, найбільш важливих або відносно легких автоматизованих частин технологічного процесу.

Нечисленні команди розробників створювали прості системи для їх швидкого впровадження.

Високий рівень інфляції в період 1989-1995 років став найважливішим чинником, що визначив розвиток всієї української банківської системи, власне банківського бізнесу, банківських технологій і банківських програмних розробок.

Інфляція («накачування») фінансового ринку в ці роки стала основою кількісного зростання банків і причиною високого рівня прибутковості фінансових угод. Висока прибутковість була доступною не для всіх учасників ринку, але саме для банків - як для розподільників і регуляторів інфляційних потоків. Основне завдання банківської автоматизації на «інфляційному» етапі розвитку полягала в обліку фінансових потоків, точніше - в обліку окремих платежів та окремих операцій. Банкам не доводилося особливо піклуватися про автоматизацію оптимального управління фінансовими ресурсами. Рівень прибутковості банківських операцій при високій інфляції завжди опинявся високим. Усім комерційним банкам були потрібні недорогі, практично однотипні програмні продукти одного класу.

Протягом цього періоду розвиток вітчизняних автоматизованих банківських систем було пов'язано в основному зі змінами апаратно-технічних платформ, без докорінного поліпшення технологічних аспектів.

Перший етап - автономні персональні комп'ютери, базовий елемент технології - бухгалтерська проводка. Структура АБС - автономні АРМи, не пов'язані або слабко зв'язані через обмін файлами.

Другий етап - персональні комп'ютери, що працюють в локальній мережі, базовий елемент технології - бухгалтерська проводка. Структура АБС - автономні АРМи, пов'язані з даними через загальні файли, що лежать на сервері і не пов'язані з функціями.

Третій етап - персональні комп'ютери, що працюють в локальній мережі, базовий елемент технології - бухгалтерська проводка, рідше документ. Структура АБС - автономні АРМи, сильно пов'язані з даними через спільні структури бази даних та слабо пов'язані з функціями.

Четвертий етап - персональні комп'ютери, що працюють в локальній мережі, або ж хост-комп'ютер з терміналами. Структура АБС - автономні АРМи, сильно пов'язані з даними через загальні бази даних, в окремих випадках пов'язані з функціями через загальне ядро. З серпня 1995 року припинилось чисельне зростання кількості банківських установ у зв'язку з кризою на ринку міжбанківського кредитування - першою системною кризою української банківської системи. Знизилася прибутковість фінансових операцій, банкам уже було недостатньо просто вважати що проходять через банк фінансові потоки, з'явилася необхідність ефективного управління цими потоками, а також всіма активами та пасивами банку.

У цей час і почалися розробки більш серйозних систем п'ятого етапу. Апаратна платформа - персональні комп'ютери в розподіленій мережі з декількома фізичними серверами додатків. Сервери працюють під багатозадачними розрахованими на багато користувачів ОС; СУБД - професійна реляційна плюс менеджер транзакцій; базовий елемент технології - документ або послуга. Структура АБС - логічні АРМи, сильно пов'язані як за даними, так і по функціях в межах локальної мережі або слабко пов'язані з даними в межах розподіленої мережі. Трьохрівнева технологія «клієнт-сервер» з використанням менеджерів транзакцій.

Банківська криза серпня 1998 року різко погіршила стан ринку банківських інформаційних технологій, який мав дуже малу фінансову ємність.

Поиск по сайту: