Ліквідність та платоспроможність комерційного банку

Трактування банківської ліквідності в сучасній економічній літературі і практиці не є однозначним. Що ж таке ліквідність взагалі і банківська ліквідність зокрема? Термін "ліквідність" походить від латинського "liquidus", що в перекладі означає текучий, рідкий, тобто, ліквідність дає тому чи іншому об'єкту характеристику легкості руху, переміщення.

Під ліквідністю розуміється здатність банків своєчасно погашати свої зобов'язання в грошовій формі з урахуванням не тільки кредитних, але і касових можливостей комерційних банків. Банківська ліквідність залежить:

- по-перше, від характеру, величини і структури депозитів;

- по-друге, від можливості банку терміново отримати позику на кредитному ринку;

- по-третє, від відповідності структури активів (кредитних вкладень) за строком і характером структури пасивів (ресурсів), оскільки, наприклад: підвищення питомої ваги державних цінних паперів (облігацій, казначейських зобов'язань) в активах банку в умовах постійного бюджетного дефіциту значно послаблює ліквідність банківської системи;

- по-четверте, від економічної кон'юнктури, так як, наприклад: застій в економіці спонукає клієнтів вилучати свої вклади з банків, що не тільки погіршує їх ліквідність, а й стає часто причиною краху банків;

- по-п'яте, від порушення обігу готівки, викликаних стійкими диспропорціями в економіці;

- по-шосте, від зростання грошових резервів банку, оскільки максимальну ліквідність має той банк, сума депозитів якого перевищує обсяг представлених кредитів (у цьому випадку зменшується прибуток банку).

Ліквідність комерційних банків регулюється в основному шляхом рефінансування (вплив на попит і пропозицію позикових коштів) і впливу на їх кредитоспроможність (вплив на пропозицію кредитів). Зміна ліквідності банків виступає стрижнем грошово-кредитної політики, що проводиться Центральним банком.

Відносно балансу комерційного банку розрізняють ліквідність активів і ліквідність пасивів. Ліквідність пасивів - легкість, з якою банк може випустити боргове зобов'язання для придбання клірингових залишків за розумною ціною. Ліквідність активів - це можливість їх використання як засобу платежу (або швидкого перетворення на засіб платежу) і здатність активів зберігати свою вартість.

Банк вважається ліквідним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів по активу покривати термінові зобов'язання по пасиву. Всі активи можна розташувати по порядку від найбільш до найменш ліквідних. Найбільш ліквідними активами є залишки грошових коштів у касі та кореспондентських рахунках банку, короткострокові міжбанківські кредити (овернайти), цінні папери уряду і Центрального банку країни. До числа найменш ліквідних відносять вкладення в нерухомість і довгострокові кредити. Ліквідність банку обумовлена структурою його активів: чим більше частка першокласних ліквідних коштів у загальній сумі активів, тим вище ліквідність банку. Ліквідність залежить і від структури пасивної частини балансу, наприклад, збільшення частки строкових вкладів підвищує банківську ліквідність.

Для забезпечення однієї з сторін ліквідності - платоспроможності в майбутньому, очевидно, слід знати з достатнім ступенем точності, яка буде потреба в готівкових та безготівкових грошових коштах. Природно, що розрахували цю проблему неможливо, тому банк повинен мати певний запас активів, реалізувати які без втрат він може в будь-який час і (або) мати можливість придбати бракуючі кошти на грошовому ринку. При цьому активні операції, як правило, розрізняються за ступенем прибутковості і ступенем ризикованості. В якості самостійного суб'єкта банк повинен мати можливість своєчасно реалізувати свій власний капітал. Чим більше абсолютний обсяг власних коштів і їх питома вага в структурі пасивів балансу, тим вище стійкість банку і нижче його залежність від зовнішніх потрясінь. При тривалій і стабільної прибуткової діяльності банку зростає абсолютний і відносний розмір власних коштів, що в свою чергу підвищує його стійкість.

Отже, платоспроможність забезпечується шляхом повної збалансованості активних і пасивних операцій на найближчі проміжки часу і в розумних пропорціях на довгострокову перспективу, а також шляхом підтримки розумного рівня ризику активних операцій, достатності власних і стабільних залучених коштів.

Ліквідність банку крім платоспроможності характеризується такими рисами, як надійність і фінансова стійкість. Під надійністю розуміється гарантія того, що банк у своїй діяльності поряд з власними комерційними інтересами забезпечує схоронність коштів, довірених йому вкладниками, і виконує інші прийняті на себе зобов'язання, Зазвичай це досягається за допомогою диверсифікованого підходу при розміщенні залучених ресурсів.

Фінансова стійкість характеризується рівнем власних коштів у пасиві балансу, відповідністю власного капіталу активах з точки зору ризикованості, здатністю банку надалі збільшити власний капітал за рахунок отриманого прибутку, а також стабільністю клієнтури банку, Яка є гарантією стійкості ресурсної бази.

Поиск по сайту: