Програмне забезпечення «Клієнт-банк»

Перспективи прямих розрахунків між банками збільшують значення та перспективність систем електронного зв'язку та взаємодії клієнтів і обслуговуючих банків. У банківській практиці в зв'язку з відсутністю стандартизованої термінології, такі системи іменуються рівнозначними найменуваннями «Клієнт-банк», «Домашній банкір», «Home-bank». Такі системи орієнтовані на використання клієнтами (юридичними та / або фізичними особами) комерційних банків для управління станом своїх рахунків, відкритих у банку, а також для обміну електронною інформацією з використанням додаткових (зовнішніх) засобів криптографічного захисту.

Системи призначені для комплексного обліку безготівкових розрахунків клієнтів по своїх рахунках, друку необхідних документів, зберігання, пошуку та перегляду інформації.

До основних функцій що виконують ці системи, слід віднести:

- формування гривневих платіжних документів щодо списання коштів з рахунків, відкритих у банку;

- створення, зберігання, зміна інформації про клієнтів (контрагентів), їх розрахункових рахунках у відповідних банках України;

- ведення довідково-аналітичної інформації про банки України (довідник БІК), про валюти, Про види особових банківських рахунків і про рахунки 2-го порядку, про стани платіжних документів клієнта;

- ведення обліку стану рахунків, відкритих у банку, Включаючи виписки з банку за кожний операційний день банку;

- інформація про прихід коштів на рахунки по електронній виписці з обчислювального центру (ПЦ) РКЦ банку;

- ведення інформації вільного формату для банку;

- формування і видача будь-яких звітів, а також складання власних додаткових звітів з використанням вбудованого генератора звітів;

- забезпечення конфіденційності інформації, контроль і розмежування доступу до інформації.

Системи дозволяють ідентифікувати платіжний документ за його номером, сумі, датою або унікальному ключу у базі даних. Ідентифікувати клієнта (контрагента) - за кодом, найменуванням, БИК банку, розрахункового номером. Ідентифікувати операцію (оплачений документ) - за сумою операції, номеру документа, розрахункового рахунку (одержувача / платника) або коду операції (унікальний ключ документа в базі даних банку).

Системи мають можливість щодо забезпечення прав доступу до інформації, при якій користувач може переглядати або змінювати тільки ту інформацію, яка йому визначена.

Програмне забезпечення всіх систем «Клієнт-банк» здійснює:

- зберігання інформації з банку;

- зберігання останніх шифрованих файлів, отриманих з банку і відправлених у банк;

- зберігання файлів бази даних (БД) системи;

- зберігання файлів шаблонів (використовуються при експорті / імпорті даних з / до бази даних);

- проміжне зберігання та обробку файлів з банку. Тут же зберігаються всі необроблені файли з банку;

- зберігання підготовленого до відправки в банк файлу даних (шифрованого);

- зберігання файлів, макросів і звітів;

- зберігання файлів шифрувального пакета.

На рисунку 9.3 показані цикли експлуатації системи. На початку дня здійснюється зв'язок з банком по електронній пошті. В отриманій інформації міститься інформація про прихід коштів на рахунок, виписка з ВЦ РКЦ банку, а також витяг за попередній день по всіх рахунках. Далі, на основі отриманої інформації про допустимий залишок на рахунках, плануються необхідні витрати в межах допустимого залишку. Для цього формуються платіжні документи в БД. Сформовані документи після шифрування відправляються в банк. З банку приходить повідомлення про прийом банком платіжних документів. Інформація про прийом банком платіжних документів від клієнтів говорить тільки про те, що вони дійшли до адресата (банку). Надалі при їх обробці вони можуть бути або оплачені банком, або відкинуті. Ця інформація про обробку документів буде передаватися банком клієнту в ході чергових сеансів зв'язку.

Рис. 9.3 Основні цикли експлуатації системи «Клієнт Банк»

Формування документів для відправлення в банк:

- ввести в БД черговий операційний день;

- сформувати за цей день пачку документів для відправлення в банк;

- здійснити вивантаження введеної пачки документів в поштову скриньку системи;

- здійснити зв'язок з банком і передати по каналах зв'язку інформацію в банк;

- отримати з банку підтвердження про прийом банком платіжних документів.

Далі повторити кроки 2) - 6) в міру необхідності. Крім того, в ході роботи може знадобитися ввести в БД інформацію про нових клієнтів-контрагентів.

Комплекс «Клієнт банк» включає дві частини: програмний продукт «Клієнт», і програмний продукт «Банк». Функції банківської частини системи полягають в наступному:

- формування бази платіжних доручень клієнта та її автоматичну зміну на підставі інформації, Отриманої за модемного зв'язку клієнта з банком;

- використання каналів зв'язку для прийому та передачі інформаційних повідомлень і файлів між клієнтом і банком;

- формування та використання бази архівних платіжних документів з метою пошуку і друку одного документа або групи документів відповідно з важливими клієнта ознаками та умовами;

- підготовка інформації за рахунком (або по рахунках);

- текстові повідомлення клієнту.

Вся інформація, що надійшла з банку, передається в закодованому вигляді з електронним підписом банку, тому обробка будь-якого ухваленого документа починається з його розшифровки та підписи банку. Зі списку прийнятих документів вибирається потрібний (не обов'язково перший) і система пропонує розшифрувати прийнятий документ. Розшифровка відбувається аналогічно шифровці. Відмінність полягає в тому, що розшифрувати прийняті з банку документи може особа, що володіє правом першого підпису, або особа, що володіє правом другого підпису.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні особливості АІС у ФКУ.

2. За якими ознаками виокремлюють функціональні підсистеми в АІС КБ?

3. Які обмеження накладаються на банківські повідомлення у СВІФТ? Яка максимальна кількість полів може бути в повідомленні?

4. Які основні АРМ містить програмний комплекс ОДБ?

5. Основні елементи структури СВІФТ. Під час передавання яких повідомлень може постати потреба встановити зв’язок між ОЦ СВІФТ?

6. Як для контролю правильності передавання застосовується послідовна автоматична нумерація вхідних повідомлень?

7. Які витрати під час роботи у СВІФТ можна віднести до поточних?

8. Роль «електронного підпису» в забезпеченні цілості документа?

9. Чи може бути відправлений до банку ПД, який має два «електронні підписи» однієї і тієї самої особи?

10. В яких задачах АІС клієнта може використовуватися інформація, отримувана АРМ_К із банку?

Поиск по сайту: