АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація засобів індивідуального захисту

Читайте также:
  1. E. Використання антисептичних засобів
  2. II. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів.
  3. II. Класифікація основних засобів
  4. III. Визнання та первісна оцінка основних засобів
  5. IV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
  6. V. Облік амортизації основних засобів
  7. VI. Облік ремонту та поліпшення основних засобів
  8. VII. Переоцінка та зменшення корисності основних засобів
  9. VII. РОЗВИТОК САМОВРЯДУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СТУДЕНТІВ
  10. VIII. Облік вибуття основних засобів
  11. Адміністративний порядок захисту прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
  12. АКТ на списання основних засобів

1. Ізолюючі костюми:

а) шлангові:

б) з автономним джерелом повітряного живлення.

2. Засоби захисту органів дихання;

а) фільтруючі (респіратори, протигази):

б) ізолюючі (пневмошлеми, пневмокаски).

3. Спецодяг:

а) повсякденного призначення;

б) короткочасного використовування (рукавиці, одяг з плівки).

4. Спецвзуття:

а) основне (черевики, чоботи);

б) додаткове (бахіли, напівгалоші).

5. Допоміжні захисні засоби захисту:

а) окуляри;

б) ручні захвати;

в) щітки.

Роботи з джерелами іонізуючого випромінювання можуть здійснюватися тільки з дозволу і під контролем Державної санітарно-епідеміологічної служби, якій відповідні підприємства, устано­ви та заклади зобов'язані передавати всю інформацію, необхідну для оцінки характеру робіт, а також можливої радіацій­ної загрози для персоналу насе­лення та навколишнього середо­вища.

Використання приладів, конст­рукція яких містить джерело іонізуючого випромінювання, з навчаль­ною метою в дитячих та підлітко­вих установах забороняється.

Обладнання, контейнери, па­кунки (упаковки), транспортні засоби, апарати, приміщення тощо, призначені для роботи з джерелом іонізуючого випромінювання, повинні мати знак радіаційної небезпеки (рис.1). Цей знак є застережним і призначений для привернення уваги до об'єктів потенційної або дійсної загрози впливу на людей іоні­зуючого випромінювання.

 

 

Рис. 1. Знак радіаційної небезпеки

 

До роботи з джерелом іонізуючого випромінювання установа може приступати тільки після одержання спеціального саніта рного паспорта, що видається органами Держсанепіднагляду, і відповідного дозво­лу (ліцензії) Міністерства екології та природних ресурсів. Сані­тарний паспорт видається установі на термін від 3 до 5 років за умови обов'язкового щорічного радіаційного контролю.

Особи віком до 18 років до безпосередньої роботи з джерела іонізуючого випромінювання не допускаються.

Особи, які належать до категорії А (персонал), в обов'язко­вому порядку зобов'язані проходити медичний огляд під час зарахування на роботу та періодичні медичні огляди. До робо­ти, а також до вступу в навчальні заклади (на курси тощо) з підготовки відповідних фахівців (категорії А) допускаються тільки особи, які не мають медичних протипоказань.

У процесі використання і транспортування радіоактивних речовин, а також унаслідок радіаційних аварій різні поверхні та предмети можуть забруднюватися, що потребує відповідної дезактивації. Розрізняють часткову та повну дезактивацію.

Часткова дезактивація – це комплекс заходів, які забезпе­чують очищення поверхні від радіоактивного забруднення або таке її оброблення (захисне покриття), що дає змогу зменши­ти радіоактивне забруднення до рівня, який не становить безпеки для людей під час тимчасового виконання невідклад­них робіт або пересування. Дезактивація подібного роду є тимчасовим заходом і за першої можливості має бути завершена повністю.

Повна дезактивація – це комплекс заходів, спрямованих на повне видалення радіоактивного забруднення та його ізоляцію (поховання) з метою виключення загрози зовнішнього опромі­нення або надходження радіонуклідів у біологічний ланцюжок.

Основні способи дезактивації: механічний (змивання, зскрібання, зрізання, всмоктування з використанням спеціаль­них електрореспіраторів), фізичний (осаджування, розведен­ня) та хімічний (поєднання механічної та фізичної дезакти­вації з використанням різних хімічних засобів). Ще існує біологічний метод умовно-обмеженої дезактивації (використання різних мікро- та макроорганізмів, що кумулюють радіонуклід). Досить ефективним способом дезактивації води слід вважати використання катіоно- та аніонообмінних смол.

Основний спосіб дезактивації – змивання забруднень або зняття верхнього шару. Невеликі предмети і поверхні проти­рають мийними (дезактивуючими) розчинами. Для дезакти­вації деяких поверхонь (наприклад, покритих олійною плівкою) інколи використовують оброблення парою. Для ефективної дезактивації застосовують хімічні речовини – комплексоутворювачі. Взаємодіючи з радіоактивними речовинами, вони створюють хімічні комплексні сполуки, більшість з яких є роз­чинними у воді. Такими комплексоутворювачами є, наприклад, солі щавлевої, лимонної та деяких інших кислот, гексаметафосфат натрію тощо.

Одним із найдоступніших засобів для проведення дезакти­вації є розчин лимонної кислоти (25–30 г лимоннокислого натрію, розчиненого в 1 л води). Перед обробленням (змиван­ням) забрудненої поверхні водою розчин із комплексоутворювачем має контактувати із цією поверхнею протягом 20– 30 хв. Для зняття шару забрудненої фарби доцільно обробити її лужним крохмальним розчином (на 45 л 1–5 % розчину лугу слід узяти 300 г крохмального клейстеру).

Для оброблення поверхонь шкіри (зокрема, рук) крім зви­чайного господарського мила можна використовувати 2–3 % розчин лимонної кислоти, мийні засоби (на зволожені руки наносять 5–6 г порошку, розтирають до утворення так званої білої рукавички, яку через 2–3 хв. старанно змивають), комп­лексні розчини різних рецептур. Після оброблення шкіри і проведення дозиметричного контролю доцільно змастити її пом'якшувальною (ланоліновою) маззю. У разі значного за­бруднення волосся його по можливості слід зголити і після цього обробити шкіру голови.

Вода може бути дезактивована шляхом фільтрації через звичайні (краще іонообмінні) фільтри, відстоювання та дисти­ляції. Слід пам'ятати, що кип'ятіння води не дезактивує, її дез­активувальний ефект досягається лише після її перегонки (випаровування). Під час випаровування забрудненої води слід ураховувати імовірність високого накопичення радіонуклідів усередині перегінних апаратів і забезпечувати відповідну радіаційну безпеку персо­налу. Це стосується й іонообмінних фільтрів, використання яких найдоцільніше і найефективніше в разі дезактивації ве­ликих кількостей рідини.

У разі дезактивації колодязів спочатку очищують оголовок і стінки зрубу, відкачують 2–3 об'єми води, після чого зніма­ють шар мулу на дні й знову відкачують воду.

Способи дезактивації продуктів залежать від виду продук­ту, тари, а також характеру забруднення. Найбільш безпечними є герметично закриті продукти (баночні консерви), дез­активацію яких можна забезпечити простим обмиванням тари у воді, бажано проточній. М'ясо, рибу та овочі дезактивують у проточній воді, за не­обхідності (особливо під час оброблення м'ясних туш) зніма­ють верхній шар, із ковбас знімають оболонку. Сипкі продук­ти обережно пересипають у чисту тару. Тверді жири дезакти­вують шляхом зняття верхнього шару, рослинні олії – тривалим відстоюванням. Максимальна герметизація у відповідній тарі є ефективним способом запобігання радіоак­тивному забрудненню продуктів і води.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)