МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. В ході проведення практичного заняття студенти знайомляться та заносять в протокольний зошит умовні позначки основних конструктивних елементів будівництва

В ході проведення практичного заняття студенти знайомляться та заносять в протокольний зошит умовні позначки основних конструктивних елементів будівництва аптечного закладу, вивчають гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів, до режиму їх експлуатації, умов виготовлення ліків в аптеці в асептичних умовах, дають гігієнічну оцінку плануванню приміщень аптечних закладів, розв’язують ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

Необхідно зазначити, що умовних позначок основних конструктивних елементів у проектах безліч і вони залишаються зрозумілими тільки для фахівців інженерно-проектувально-будівельного профілю. Тому провізору слід знати хоча б такі умовні позначки як: вікно, двері, опалювальний пристрій, умивальник, ванна, унітаз, душ, світильник і т.п. (додаток 1).

Проведення санітарної експертизи проекту будівництва слід здійснювати у такій послідовності: паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, фасади, розтини та плани поверхів, плани санітарно-технічного та технологічного обладнання, кошторис.

Паспортна частина, надає інформацію про повну назву аптечного закладу, назву проектного інституту, перелік документів (альбомів) проекту, рік розробки проекту та ін. Зрозуміло, що кращим є проект, який розроблено спеціалізованими проектними інститутами Міністерства охорони здоров’я (Гіпроздоровпроект і ін.). Має значення і рік розробки проекту (його давність). Сучасне проектування базується на нових тепло– та енергозберігаючих технологіях будівництва, впроваджені нові будівельні норми та правила, а тому до «старих» проектів слід відноситись критично.

Пояснювальна записка є саме тією текстовою складовою частиною проекту, що відображає ті особливості проекту, які не можна викласти графічно. Вона може бути або окремим (самостійним) документом або включати до своєї структури конкретні пояснення до кожного із документів. Провізору слід уважно вивчити цей документ, звернути увагу на пояснення щодо особливостей будівельних матеріалів, визначити до якої кліматичної зони адаптується даний проект (адже будівля у Криму відрізняється від будівель Поділля) та ін.

Ситуаційний план – це своєрідний опис оточення земельної ділянки (території аптеки). Під час його аналізу слід звернути увагу на відстань аптеки від об’єктів (магістралі, промислові та інші структури), які оточують та можуть негативно впливати на повітря, воду або грунт аптеки. Ураховується відповідна відстань, роза вітрів місцевості тощо.

Генеральний план земельної ділянки являє собою своєрідний вид на територію аптеки зверху. В ході його експертизи слід звернути увагу на загальну площу та її відповідність потужності аптеки, правильність розподілу території під забудову та озеленення, кількість в’їздів, дотримання санітарних розривів та ін.

Генеральний план благоустрою аптечної території – продовження генерального плану з детальною викладкою особливостей озеленення, твердого покриття, використання малих архітектурних форм (арки, фонтани, альтанки) тощо. Цей документ не завжди знаходиться поруч з генеральним планом земельної ділянки, але він є обов’язковим і являє собою відчутне доповнення до задумів архітектора щодо території аптеки.

Фасади являють собою вид споруди зовні, тобто під час вивчення проекту будівництва слід вивчити 4 зображення споруди: вид споруди з переду, з боків (причілків) та з тилу. Такі зображення дозволяють дізнатися, якою є висота будівлі, визначити кількість та висоту поверхів, виявити особливості даху та ін.

Розтини (вертикальні розтини через сходові марші) та плани поверхів (горизонтальні зрізи через вікна і двері) надають можливість визначити висоту приміщень, вікон, дверей, сходових маршів та ін. Плани поверхів містять інформацію про всі приміщення будівлі, їх площу, характер взаєморозташування, кількість вікон та дверей, їх розміри тощо. Кількість планів поверхів та проектів може відповідати кількості поверхів споруди, однак, якщо планування на всіх поверхах є однаковим – можна обмежитися планами лише 1 та 2 поверхів.

План санітарно–технічного (штучне освітлення, водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляція, санітарно–технічне обладнання вбиралень, та ін.) та технологічного обладнання дозволяє отримати уявлення про рівень санітарного благоустрою та технологічне забезпечення приміщень аптеки.

Кошторис (тобто вартість) будови містить інформацію про детальні витрати коштів на всі стадії будівництва, загальну вартість будівельних робіт, оздоблень, благоустрою, обладнання та дані щодо узагальненої вартості.

Вивчення проекту в послідовності, що наведена, дозволяє зробити відповідний гігієнічний висновок у вигляді наступних можливих варіантів узгоджень:

1. «Погоджено» – якщо проект відповідає всім побажанням замовника та гігієнічним нормам.

2. «Погоджено за умови» – якщо є можливість виправити недолік. У цьому випадку замовник викладає свої претензії (побажання) письмово та офіційно скріплює текст печаткою.

3. «Відмовлено у погодженні» – при цьому слід дати коротке викладення причин відмови.

Слід пам’ятати, що погоджений проект із замовником ще не дає підстав вважати його офіційним документом та розпочинати будівництво. Надалі слід погодити проект з місцевою СЕС, інспекціями Держкомохоронпраці, Держпожнагляду, архітектурним управлінням та іншими установами і лише після цього тоді можна розпочинати будівництво.

Проектування і реконструювання нових аптек ведеться в нашій країні згідно з нормативним документом СНіП II-69-78.

Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів

Ділянка, що відведена під забудову аптечних закладів повинна:

а) бути достатнього розміру (для аптек V-VI категорій - до 0,2 га);

б) мати гарний природний схил для стоку атмосферних опадів;

в) мати незабруднений грунт, що добре фільтрує, і низьке стояння грунтових вод (не менше 1,5 м від поверхні землі);

г) мати достатню відстань від найближчих джерел забруднення атмосферного повітря, грунту, а також від відкритих водоймищ, джерел шуму (50-1000м згідно з документом СН 245-71);

д) розташовуватися в добре освітленій сонцем і доступній для провітрювання місцевості.

Земельну ділянку слід вибирати з урахуванням рози вітрів, можливості приєднання аптечних закладів до електро-, тепло- і газомереж, водопроводу, каналізації та ін. У випадку їх відсутності необхідно передбачити будівництво місцевих комунальних споруджень (артезіанські свердловини, шахтні криниці, опалювальні котельні).

При будівництві аптек I-IV категорій передбачається можливість їх розміщення на першому поверсі житлових будинків.

Поиск по сайту: