ТЕМА №5. гігієнічні вимоги та методи оцінки якості питної води та води для аптечних закладів і підприємств

Мета заняття: Засвоїти методику обгрунтування гігієнічних висновків щодо якості питної води та води для аптечних закладів та підприємств.

Питання теоретичної підготовки:

1. Фiзiолого-гiгiєнiчне значення води. нормативи водоспоживання.

2. Гігієнічні вимоги, що пред’являються до води. Захворювання, пов’язанi зі споживанням недоброякiсної води.

3. Гігієнічна характеристика джерел водопостачання. Організація санітарного нагляду за джерелами господарсько–питного водопостачання.

4. Гігієнічні нормативи для води шахтних криниць. Етапи дослідження шахтної криниці.

5. Методика оцінки якості питної води. Показники якості питної води. Державні санітарні правила та норми (ДСанПіН) на питну воду.

6. Методи дистиляції води та оцінка її якості. Вимоги до очищеної води та води для ін’єкцій, що використовується в аптечних закладах.

7. Методика отримання та контролю апірогенної води для ін¢єкцій.

Завдання:

1. Оволодіти навичками оцінки якості води та складання гігієнічних висновків за даними санітарного обстеження джерела водопостачання та лабораторного дослідження води.

2. Оволодіти методиками оцінки одержання, транспортування, зберігання та визначення ступеня якості дистильованої води.

3. Розв`язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

Література:

1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанський С.С. Гігієна.–К.: Вища школа, 1983. –С. 57–86.

2. Загальна гігієна:пропедевтика гігієни/ /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бадров та ін: За ред.Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 1 27–129, 283.

3. Большакова А.М. Руководство к практическим занятиям по общей гигиене. М.:Медицина, 1987, С. 82-100.

4. Общая гигиена // Г.И.Румянцев, М.П.Воронцов, Е.И.Гончарук и др. – М.: Медицина, 1985, – С. 106–130.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни.–К.: Здоров`я, 1995. – С. 176–230.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1997.– С. 127–218.

7. Сергета І.В. Практичні навички із загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 9–12.

8. Про затвердження інструкцій по санітарно-епідеміологічному режиму аптек. (Наказ №139 від 14.06.1993 р.).

Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття після оцінки рівня вихідних знань кожний студент одержує у викладача ситуаційну задачу, в якій наведені дані щодо епідеміологічної обстановки місцевості, санітарно-топографічного і санітарно-технічного стану криниці та лабораторного дослідження води. Після вивчення матеріалів запропонованої задачі, студент, відповідно до приведеного нижче зразка, оформлює у протокольному зошиті "Протокол читання аналізу питної води". Під час написання висновків щодо якості питної води необхідно не тільки констатувати надмірну або недостатню кількість тієї чи іншої хімічної сполуки, але й обгрунтувати їх походження (мінеральне або органічне, рослинне або тваринне).

Так, якщо, наприклад, у воді вміст хлоридів складає більш, ніж 70мг/дм³ (у нормі - 40 мл/дм³), необхідно звернути увагу на вміст у воді азоту, амонійних сполук, нітратів, нітритів, окислюваність, колі-титр, мікробне число. У випадку органічного, передусім тваринного (фекального), походження хлоридів, як правило, буде мати місце підвищений вміст амонійних сполук, низький колі-титр, високе мікробне число та висока окислюваність. Наявність у воді підвищеного рівня амонійних сполук свідчить про те, що забруднення води має органічну природу та є свіжим. Наявність нітритів свідчить про те, що забруднення середньої давності, наявність тільки нітратів – джерело забруднення органічної природи існує давно, а наявність підвищеного рівня всіх амонійних сполук - джерело забруднення існує давно і весь час оновлюється.

Такі хімічні показники забруднення води, як підвищений вміст амонійних сполук, нітратів, сульфатів можуть мати і рослинне походження. Як правило, така їх природа підтверджується низькою твердістю, високим колі-титром, низькими колі-індексом та мікробним числом.

Під час розв’язування ситуаційних задач слід пам’ятати, що не можна оцінювати якість води лише на підставі даних лабораторного аналізу, необхідно враховувати дані всіх етапів дослідження.

Тому оцінка якості питної води повинна ураховувати дані 4 етапів дослідження:

1. Санітарно-топографічний.

2. Санітарно-технічний.

3. Епідеміологічний.

4.Лабораторний.

В ході оцінки якості води, що пройшла всі етапи очистки та знезараження, як еталон слід використовувати ДСанПіН на питну воду (додаток 1). Для оцінки води місцевих джерел водопостачання як еталон використовують орієнтовні нормативи для води шахтних криниць (додаток 2).

Якщо вода не відповідає гігієнічним вимогам, необхідно обгрунтувати рекомендації щодо покращання її якості та обов’язково вказати найбільш доцільні види, методи та засоби здійснення цього процесу (очистка, знезараження, дезактивація, знешкодження). Таким чином, під час складання гігієнічного висновку слід дати відповідь на такі питання:

1.Визначити придатність води для забезпечення питних потреб.

2. У разі непридатності, відмітити, яке забруднення має місце: мінеральне або органічне (тваринного чи рослинного походження).

3. Установити яке забруднення: свіже, давнє або постійне.

4. Обгрунтувати найбільш доцільні методи покращання якості води та санітарного стану вододжерела.

Поиск по сайту: