Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності

Прямим і безпосереднім наслідком проведення заходів, спрямованих на зменшення забруднення довкілля, є зниження ступеня негативного технологічного впливу на екосистему. Це прямий або первинний екологічний ефект.

Покращання стану навколишнього середовища слід розглядати як вторинний екологічний ефект. На його величину, в першу чергу, впливають природно–кліматичні умови регіону, в якому проводяться ці заходи.

Вторинний екологічний ефект зумовлює комплексний соціально–економічний ефект, який полягає у підвищенні ефективності промислового виробництва та рівня життя населення. Ті види соціально–економічного ефекту, які можуть бути представлені у грошовому вираженні, складають економічний ефект.

Величина економічного ефекту, передусім, визначається величиною прямого екологічного ефекту. Абсолютна величина первинного екологічного ефекту заходів, спрямованих на зменшення забруднення навколишнього середовища (DB) (в розрахунку на добу, рік) вираховується за формулою (2):

DB = B_п – B; (2)

де В_п та В – об'єми шкідливих викидів до та після проведення заходів.

Первинний екологічний ефект від роботи газоочисних та пилозатримуючих установок, оцінюється за формою статистичної звітності 2_тп – повітря. Інформацію про забруднення водних об'єктів можна одержати за формою 2_тп – водгосп.

Фактичний об'єм змішаних викидів (В_у) може бути визначений за формулою (3):

n

В_у = S Qk·Bk; (3)

ⁿ⁼¹

де К – кількість інгредієнтів;

Вn – фактичний об'єм викидів n–го інгредієнта;

Qn – коефіцієнт, який ураховує реальну екологічну небезпеку n–го інгредієнта.

Реальний екологічний ефект протизабруднювальних заходів (Е) розраховуються на підставі застосування формули (4):

_{K K}

E = S Qn·Bпоч._n – S Qn·Bзалишков.n; (4)

^{nk=1 n=1}

де Впоч._n і Взалишков.n – початковий та залишковий об'єми викидів n–інгредієнта;

К_поч. та К_{залишков} – кількість інгредиєнтів у початкових та залишкових викидах.

Узагальнений екологічний ефект слід розглядати як арифметичну суму зниження викидів в атмосферу, водні об'єкти та грунти з використанням формули (5).

Е = DB_a + DB_в + DB_г; (5)

де DB_a, DB_в, DB_г – зниження рівня викидів відповідно в атмосферу, водний об'єкти та грунт.

Максимально необхідна величина екологічного ефекту визначається виходячи з того, що об'єм викидів (за окремими речовинами) не був більшим, ніж гранично допустимий (В_гд). Величина гранично допустимого рівня (В_гд) повинна визначатися, в свою чергу, з таким розрахунком, щоб в районі джерела викидів не було перевищення ГДК шкідливих речовин.

Таким чином, необхідна та достатня (тобто нормативна) величина екологічного ефекту (Е_норм) від природоохоронних заходів у кожному конкретному випадку досягається при В_з = В_гд і виражається рівнянням (6):

Е_норм = В_п – В_гд; (6)

Норми граничних викидів повинні бути розроблені для всіх підприємств фармацевтичної промисловості. Відношення об'єму (річного, середньодобового) знешкоджених забруднювачів (DB) до їх початкового об'єму (Впоч) є основним критерієм екологічної ефективності протизабруднювальних заходів, який характеризує ступінь очистки (h) у % (7):

h= DB·100/B_п; (7)

Абсолютну величину первинного екологічного ефекту можна виразити через показник ступеня очистки (DB) (8):

DB= h·B_n; (8)

У “ Звіті про капітальні вкладення на заходи з охорони та раціонального використання природних ресурсів”, який складають на кожному промисловому підприємстві, обов’язковим є розділ щодо даних про капітальні вкладення на будівництво станцій біологічної, фізико–хімічної та механічної очистки стічних вод, установок для уловлювання та знешкодження шкідливих речовин, які викидаються в атмосферу тощо.

Крім того, необхідно підкреслити, що зменшити витрати на очистку і тим самим довести екологічний оптимум до концентрації забруднень порядку ГДК можна за допомогою таких заходів, як:

1) інтенсифікація процесів, що дозволяють зменшити розміри апаратури;

2) заміна одного методу іншим, більш дешевим;

3) розробка нових високоефективних процесів та споруд;

4) заміна дорогих реагентів на більш дешеві та ефективні;

5) використання одних промислових відходів для очистки та знешкодження інших;

6) створення ресурсів і енергозберігаючих виробництв із замкнутою структурою матеріальних потоків сировини та відходів.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Фармацевтична фабрика до реконструкції очисних споруд випускала у водосховище стічні води в об'ємі 11 м³ на добу, до складу яких входили завислі речовини у концентрації 8,5 мг/л, білково–вітамінний концентрат (БВК) – 1,3 мг/л (ГДК – 0,02 мг/л, 3 клас небезпеки), бензилпеніцилін – 0,52 мг/л (ГДК–0,02 мг/л, 2 клас небезпеки), анілід саліцилової кислоти – 8,6 мг/л (ГДК – 2,5 мг/л, 3 клас небезпеки). У водоймищі спостерігалось виражене забруднення води та численні захворювання риби.

Після реконструкції очисних споруд об'єм стічних вод зменшився до 3 м³ на добу при наступних середніх концентраціях забруднювальних інгредієнтів: завислі речовини – 5,0 мг/л (коефіцієнт екологічної небезпеки Q = 1); БВК – 0,5 мг/л (Q = 10); бензилпеницилін – 0,25 мг/л (Q = 100); анілід саліцилової кислоти 1,2 мг/л (Q = 10). Розрахункові гранично–допустимі викиди складають 2 кг на добу. Капіталовкладення на реконструкцію очисних споруд становить 10000 грн.

Визначте реальний прямий екологічний ефект очисних заходів, ступінь очистки викидів та показники абсолютної екологічної ефективності та собівартості екологічного ефекту. Укажіть найбільш оптимальні шляхи подальшого покращання ступеня очистки викидів фармацевтичної фабрики у водоймище.

Задача 2

Фармацевтична фабрика до реконструкції очисних споруд випускала у водосховище стічні води в об'ємі 7 м³ на добу, до складу яких входили завислі речовини – в концентрації 6,3 мг/л, білково–вітамінний концентрат (БВК) – 0,7 мг/л (ГДК –0,02 мг/л, 3 клас небезпеки), бензилпеніцилін – 0,65 мг/л (ГДК– 0,02 мг/л, 2 клас небезпеки), анілід саліцилової кислоти в концентрації 9,0 мг/л (ГДК – 2,5 мг/л, 3 клас небезпеки). У водоймищі спостерігалось виражене забруднення води та численні захворювання риби. Поточні витрати на охорону природи на фармацевтичній фабриці склали 3000 грн. на рік. Після реконструкції очисних споруд об'єм стічних вод зменшився до 1,5 м³ на добу при наступних середніх концентраціях забруднювальних інгредієнтів: завислі речовини – 2,5 мг/л (коефіцієнт екологічної небезпеки Q = 1); БВК – 0,5 мг/л (Q = 10); бензилпеницилін – 0,1 мг/л (Q = 100); анілід саліцилової кислоти 1,0 мг/л (Q = 10). Розрахункові гранично–допустимі викиди складають 2 кг на добу. Капіталовкладення на реконструкцію очисних споруд становить 500 грн.

Визначте реальний прямий екологічний ефект очисних заходів, ступінь очистки викидів та показники абсолютної екологічної ефективності та собівартості екологічного ефекту. Укажіть найбільш оптимальні шляхи подальшого покращання ступеня очистки викидів фармацевтичної фабрики у водоймище.

ТЕМА №19. Екологічна експертиза на хіміко-фармацевтич-них підприємствах. Екологічний паспорт підприємства. Розрахунок ефективності охорони здоров’я від забруднень хіміко-фармацевтичних підприємств.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з методикою проведення екологічної експертизи на підприємствах фармацевтичної промисловості, особливостями охорони природи від забруднень для підприємств фармацевтичної промисловості, навчитися давати оцінку прямої екологічної ефективності і розраховувати показники абсолютної екологічної ефективності капіталовкладень, отримати уявлення про оптимізацію витрат на здійснення заходів з охорони природи.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

10. Екологічна експертиза: основні поняття та об’єкти, що підлягають екологічній експертизі.

11. Інженерно-екологічна експертиза: мета, задачі, основні положення.

12. Основні розділи матеріалів екологічної експертизи.

13. Етапи інженерно-екологічної експертизи. Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості.

14. Природоохоронна діяльність та її особливості. Категорії небезпечності підприємств та методика їх визначення.

15. Замкнуті, відкриті і закриті екологічні системи та їх екологічне значення.

16. Поняття про ентропію та ексергію, прямий та вторинний екологічні ефекти.

17. Соціально-економічний та економічний ефекти заходів з охорони природи.

18. Показники ступеня очистки відходів фармацевтичної промисловості.

ЗАВДАННЯ:

4. Ознайомитися з основними положеннями екологічної експертизи на підприємствах фармацевтичної промисловості та методикою оформлення документації під час проведення екологічної експертизи промислових підприємств фармацевтичної промисловості.

5. Вивчити методи оцінки ефективності охорони природи з використанням санітарно-гігієнічних, економічних та технологічних показників у фармацевтичній промисловості.

6. Оцінити, за даними ситуаційних задач, величину реального прямого екологічного ефекту очисних заходів, ступінь очистки, показник собівартості одиниці екологічного ефекту та показник абсолютної екологічної ефективності капіталовкладень.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорони навколишнього природного середовища. – Л.: Афіша, – 2000. – С. 157–158, 159–164, 164–169, 206–208.

2. Андриенко Т.А., Плюта П.Г., Прядко Е.И., Каркуциев Г.Н. Социально-екологическая значимость природно-заповедных территорий Украины. – К.: Наукова думка, 1991, – 196–154.

3. Перцик Е.Н. Среда человека: предвидимое будущее. – Мысль,1990. – 216 с.

4. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: – Видавництво: “Лібра”, ТОВ, 1998 – С.45–216.

5. Старицкий Г.В., Родионов А.И. Экология – М.: Высш. школа, 1988. – С. 236–265.

6. Костыльков И.Г. Как оценить пользу. Как оценить ущерб // Химия и жизнь. – 1985. – № 3. – С. 60–63.

7. Либерман Б. О показателях эффективности мероприятий по охране окружающей среды // Вестник статистики. 1979. – № 4. – С.42–47.

Поиск по сайту: