|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Схема санітарної оцінки грунту
Примітка: Санітарне число Хлєбникова – це співвідношення вмісту азоту гумусу та рівня загального органічного азоту, який складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для грунту органічних речовин, що забруднюють його. Гумусом називають грунтові органічні сполуки (гумінові кислоти, фульвокислоти та ін.), синтезовані грунтовими мікроорганізмами. Розраховують, за допомогою формули (1):
А С = — В де: С — число Хлєбнікова; А — кількість азоту гумусу в мг на 100 г абсолютно сухого грунту; В — кількість органічного азоту в мг на 100 г абсолютно сухого грунту.
Мікробне число являє собою кількість бактерій у 1 г. грунту. Колі—титр — мінімальна кількість грунту (в г) в якій виявляється 1 Е. coli. Титр анаеробів — мінімальна кількість грунту (в г) в якій виявляється Bac. perfringens.
Крім того, як показники санітарного стану грунту можна використовувати дані про вміст СО2.та сполук азоту. Оцінка санітарного стану грунту за вмістом СО2 (у об.%) проводиться на підставі наступних критеріїв: · 0,38 — 0,80 — чистий грунт; · 1,20 — 2,80 — мало забруднений грунт; · 4,10 — 6,50 — забруднений грунт; · 14,50 — 18,00 — сильно забруднений грунт. Оцінка санітарного стану грунту за вмістом сполук азоту проводиться на підставі таких критеріїв (показники незабрудненого грунту): загальний вміст азоту — 68 мг/100 г; аміак — 57мг/100 г; азотна кислота — 126 мг/100 г.
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ Визначення механічного складу грунту Визначення механічного складу грунту проводиться за допомогою набору сит Кнопа з отворами 0,3; 1,0; 2,0; 4,0 та 7,0 мм. Повітряно—сухий грунт у кількості 200—300 г просіюють через кожне сито, отримані при цьому порції зважують і розраховують їх відсотки у зіставленні до загальної маси грунту, що була взята для просіювання. Визначення об’єму пор грунту (пористості) В циліндр на 50 мл наливають 25 мл води. В інший сухий циліндр насипають 25 см3 сухого грунту, який потім пересипають у циліндр з водою. Різниця між загальною сумою взятих об’ємів води та грунту і отриманим об’ємом суміші складає об’єм пор, який виражають у відсотках. Визначення водопроникності грунту У скляну трубку заввишки 35 см, діаметром 3—4 см, що має дві мітки на висоті 20 і 24 см, насипають грунт до мітки 20 см. Зверху наливають 4 см води і підтримують її рівень до появи першої краплі, що пройшла крізь шар грунту. Водопроникність визначають як час проходження води через шар грунту. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |