Екологічна експертиза та екологічні паспорти

Потреби підприємств промисловості та сільського господарства, в тому числі підприємств фармацевтичної промисловості, в екологічній конверсії (екологічне перетворення) визначаються на основі матеріалів екологічної експертизи (ЕЕ).

Екологічна експертиза технічних проектів вперше почала застосовуватися в 60 роки минулого століття у Великобританії. У ФРН закон обов’язковості щодо (ЕЕ) був прийнятий у 1990 році.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) передбачає проведення (ЕЕ) як діючих промислових та сільськогосподарських підприємств, так і проектів підприємств, а також окремих територій.

Крім того, у 1995 році прийнято окремий закон України “Про екологічну експертизу”.

Проведення екологічної експертизи є обов’язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливав на стан навколишнього природного середовища.

ЕЕ в Україні – це окремий вид науково-практичної діяльності спеціальних державних органів, що грунтується на дослідженні та аналізі проектів об’єктів або діючих об’єктів та матеріалів, котрі експлуатуються, реалізація яких може негативно впливати на навколишнє середовище та здоров’я людини.

Мета ЕЕ – запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища та здоров’я людини.

Об’єкти ЕЕ:

– проекти законодавчих актів та проекти нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність;

– проекти розвитку галузей народного господарства;

– генеральні плани населених пунктів;

– проекти будівництва та реконструкції підприємств;

– документація щодо створення нової техніки, технологій, речовин (в тому числі тих, що запропоновуються за кордоном);

– екологічно небезпечні об’єкти (в тому числі військові об’єкти та об’єкти оборонного призначення).

Висновком ЕЕ є науково обгрунтований прогноз впливу на довкілля об’єкту експертизи.

Матеріали ЕЕ включають у себе такі розділи:

1. Опис змісту та призначення проекту (діючого підприємства або території).

2. Місце реалізації та екологічні параметри продукції, що виробляється.

3. Оцінка усіх видів впливу реалізованого проекту на навколишнє середовище.

4. Вплив проекту на добробут населення.

5. Вплив проекту на флору та фауну.

6. Вплив проекту на взаємозв’язок між компонентами навколишнього середовища.

7. Вплив на пам’ятники культури.

8. Аналіз достатності заходів, які передбачені проектом, щодо усунення шкідливих впливів на навколишнє середовище.

9. Загальний висновок про доцільність реалізації проекту.

Завершується ЕЕ оформленням екологічного паспорту, ідея про який вперше втілена у життя в Сибірському відділенні АН СРСР під час аналізу Байкальської проблеми.

Екологічний паспорт підприємства фармацевтичної промисловості – являє собою документ, що:

1) відображає стан даного підприємства або ділянки території з погляду їх дії на навколишнє природне середовище;

2) дає розгорнуту характеристику технології виробництва з розкриттям матеріальних та енергетичних витрат, детально визначає усі викиди та відходи виробництва із зазначенням ступеня їх токсичності, дає оцінку рівню можливої екологічної шкідливості продукції виробництва;

3) містить пропозиції щодо оптимізації виробництва;

4) містить пропозиції щодо поточного екологічного контролю.

Розробляються екологічні паспорти і для рідкісних видів рослин та тварин. Екологічний паспорт виду тварин, рослин містить дані про:

— ареал виду,

— чисельність,

— типові місця перебування,

— структуру популяцій,

— трофічні зв’язки,

— особливості розмноження,

— наявність ворогів та шкідників,

— уразливість до різних антропогенних впливів.

Це особливо важливо для рослин, що офіційно визначені як лікарські рослини та служать сировиною для виробництва фармакологічних препаратів.

Необхідність вирішення проблем стану навколишнього середовища та якості життя привели до появи екоіндустрії.

Екоіндустрія – особлива галузь промисловості, що виробляє прилади та обладнання для знешкодження шкідливих речовин та ретельного обліку їх перебування у повітрі або в грунті.

В 1990 році у м. Ванкувері (Канада) був проведений перший міжнародний екологічний ярмарок. В ньому взяли участь 64 країни світу. Асортимент товарів екологічного ринку стає все більш широким: пилоуловлююче та газоочисне обладнання, устаткування доочистки домових газів і тощо. Особливий розділ таких ринків – це прилади та обладнання для здійснення контактного або дистанційного контролю за станом навколишнього середовища.

Поиск по сайту: