МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. На занятті студенти знайомляться з правилами відбору проб повітря та експрес методикою кількісного визначення вмісту токсичних хімічних речовин (оксиду азоту

На занятті студенти знайомляться з правилами відбору проб повітря та експрес методикою кількісного визначення вмісту токсичних хімічних речовин (оксиду азоту, бензолу, аміаку, хлороформу, дихлоретану, ацетону, метанолу, етанолу, фенолу, оксиду, вуглецю, хлору, ціаністих сполук, ртуті та ін.) в повітряному середовищі робочих приміщень за допомогою універсального газоаналізатора УГ–2. отримують відомості щодо ГДК та класів небезпеки токсичних хімічних речовин – елементів синтезу лікарських препаратів та токсичних лікарських препаратів, що містяться у повітрі робочої зони виробничих приміщень фармацевтичних підприємств. Розв'язують ситуаційні задачі щодо визначення ступеня шкідливості токсичних хімічних речовий, можливих уражень та методів профілактики гострих та хронічних отруєнь токсичними хімічними речовинами.

В ході розв'язання ситуаційних задач об'єм досліджуваного повітря приводиться до стандартних умов й визначається кількість хімічних речовий в 1 м³. Виявлена кількість шкідливих компонентів порівнюється з ГДК і на основі цього, ураховуючи дані задачі обґрунтовується гігієнічний висновок, в якому вказуються можливі негативні зміни у етан, здоров'я людини та визначаються рекомендації щодо оздоровлення умов праці.

У перелік завдань включені також ситуаційні задачі з оцінки умоа праці на виробництві біотехнологічих препаратів та галенових підприємствах. Студенти оцінюють вплив фізичних чинників (шум та вібрація), пилу, несприятливого виробничого мікроклімату та біологічних чинників на організм працюючих і дають гігієнічні рекомендації з оздоровлення умов праці.

На виробництвах хімічного синтезу, до яких належать і підприємства фармацевтичного синтезу, основними виробничими шкідливостями с: несприятливі мікрокліматичні умови, забруднення повітря парами, газами та пилом хімічних і лікарських речовин, шум та вібрація.

1.Мікроклімат. Дискомфортний, перегрівний мікроклімат є наслідком недостатньої теплоізоляції нагрітих поверхонь апаратів та теплових комунікацій, особливо в сушильних відділеннях, кристалізаторах, гідролізерах та ін. апаратах хімічного синтезу. Температура повітря може сягати на таких ділянках виробництва 34-38°С при відносній вологості 40-60%. Перегрівний мікроклімат за даних умов є додатковим фактором, що потенціює дію хімічних токсичних речовин.

2.Пил. Забруднення повітря робочих приміщень пилом мас місце на підготовчих та заключних етапах отримання лікарських речовий. Основні джерела пиловидалення на підготовчих етапах – доставка вихідної сировини із складських приміщень у виробничі цехи; операції, пов'язані з подрібненням, просіюванням, транспортуванням та загрузкою.

На заключних стадіях отримання ліків, високі рівні забруднення повітря пилом готового лікарського препарату, що іноді у кілька разів перевищує ГДК, спостерігаються в процесі таблетування, дражирування, сушки, розмолу, просіювання сумішей, фасовки та упаковки готових ліків.

На сьогодні прийняті грапично допустимі концентрації пилу сульфаніламідних препаратів (1 мг/мз), синтоміцину (0,1 мг/мз), аміназину (І мг/мз).

З.Хімічні речовини. Хімічні речовини є основними виробничими шкідливостями на підприємствах хіміко-фармацевтичного синтезу. Слід виділяти забруднення повітря компонентами синтезу та забруднення готовими лікарськими формами. Токсичні хімічні речовини потрапляють у повітря на всіх етапах технологічного процесу.

Умови, що сприяють підвищенню вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони:

• Багатостадійність виробництва

• Мапотонажність та пов'язана з цим необхідність переривчастого технологічного циклу

• Недосконалість обладнання

• Порушення технологічних режимів

• Відсутність чи недостатня механізація операцій, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням та розвантаженням матеріалів і апаратів

• Негерметичність обладнання

• Велика кількість процесів, що протікають в умовах підвищеного тиску

• Переливання хімічних продуктів при заповненні апаратів, ручне взяття проб.

Шляхи надходження хімічних речовин в організм:

• Інгаляційний (основний).

• Пероральний.

• Через шкіру.

В залежності від хімічних властивостей, цілей примінення, ступеня токсичності, вибіркової токсичності, типів патоморфологічних порушень в організмі внаслідок дії отрут та ін. виділяють ряд класифікацій хімічних токсичних речовин.

Гігієнічна класифікація С.Д.Заугольнікова (1970) основана на кількісній оцінці токсичної небезпеки хімічних речовин згідно експериментальних даних визначення їх СL50, DL50, та ГДК (Таблиця №1).

Таблиця 1

Згідно даної таблиці токсичну речовину можна віднести до певного розряд} токсичності та охарактеризувати його небезпеку.

Токсикологічна характеристика отрут та їх класифікація згідні) з вибірковою токсичністю наведені у додатках № І та №2 відповідно.

Можливі варіанти впливу несприятливих виробничих

чинників на організм працюючих.

1. Комбінована дія –сумарний вплив чинників одного походження (кілька хімічних речовин, або кілька фізичних чинників). Розрізняють:

Адитивний вплив, коли дія хімічних речовин підсумовується. Наприклад, стирол плюс нікель, ацетон плюс фенол, циклогексан і бензол.

Синергічний, або потенційний вплив, коли дія одних чинників підсилює інші. Наприклад, інфрачервоне випромінювання підсилює вплив ультрафіолетового, оксид вуглецю підсилює дію ціанідів та етанолу.

Антагоністичний вплив, коли сумарний ефект менший від суми ефектів кожної речовини, що входять в комбінацію. Наприклад, утворення менш токсичних сполук при комбінації сірчаного ангідриду та хлору, аміаку і вуглекислого газу.

2. Комплексна дія. Надходження в організм однієї хімічної речовини різними шляхами: з повітрям, водою, їжею. Всі види впливу, характерні для комбінованої дії (адитизм, синергізм і антагонізм) зберігаються.

3.Поєднана дія. Дія різних за походженням чинників виробничого середовища.

Наприклад, токсичні речовини плюс вібрація, токсичні речовини плюс шум. або іонізуюче випромінювання.

Особливо важливим для фармацевтичного виробництва є вивчення впливу токсичних лікарських речовин за умови впливу шуму, вібрації, перегрівного мікроклімату, високої вологості та дії ультрафіолетового випромінювання.

Шум та вібрація призводять до прискорення отруєння багатьма промисловими токсичними речовинами, в першу чергу окисом вуглецю та діхлоретаном.

З підвищенням температури збільшується леткість хімічних речовин, отже їх концентрація у повітрі також збільшується і небезпека отруєння зростає. При високій температурі отрути легше проникають через шкіру.

Крім того, з підвищенням температури повітря росте вентиляційний об’єм легенів, кровообіг посилюється і збільшується абсорбція отрут через дихальні шляхи.

В умовах високої вологості збільшується токсичність тих отрут, які вступають у хімічний зв'язок з водою і викликають інгаляційні отруєння. Наприклад, подразнюючий ефект окислів азоту посилюється внаслідок підвищеного утворення у вологому середовищі крапель азотної та азотистої кислот.

Поєднана дія хімічних речовин та ультрафіолету є досить добре вивченим явищем. Феномен фотосенсибілізації може проявлятись у вигляді фотоалергічних реакцій (сонячна кропивниця) та фототоксичних реакцій. Провокуючі фактори ш. фармацевтичному виробництві – деякі лікарські засоби, а також компоненти для їх виробництва:

– тіазидиі діуретини, фуросемід, оксітетрацикяін, сульфаніламіди, піроксікам, палідіксова кислота, психотропні препарати, ефірні масла, що широко використовуються а парфумерній галузі (бергамот, дайм, апельсин та ін.).

Особливо слід бути уважними при виробництві фармацевтичних препаратів у стерильних умовах, коли застосовуються закриті бактерицидні випромінювачі.

На метаболізм інших речовин ультрафіолет, навпаки впливає сприятливо. Закис вуглецю, нітроаміносполуки бензолу та етиловий спирт дисоціюються (окислюються) значно швидше при УФ опроміненні. Цей феномен використовується при лікуванні отруєнь даними речовинами.

4. Шум. Вібрація. Технологічні апарати • джерела шуму та вібрації при виробництві лікарських препаратів; компресори, вакуум-фільтри, барабанні сушарки, центрифуги, вібросита, подрібнювачі, вакуум-насоси та ін.

Найбільш характерними специфічними наслідками виливу професійних шкідливостей на здоров'я робітників є професійні отруєння і захворювання.

Професійне отруєння – це гостра або хронічна інтоксикація, яка викликана впливом в умовах виробництва шкідливого хімічного фактора.

Професійне захворювання -– це захворювання, яке викликане дією шкідливого фактора в умовах виробництва і підтверджене в установленому державою порядку. Термін “професійне захворювання” має законодавче–страхове значення, а перелік професійних хвороб затверджено у законодавчому порядку.

Кожний випадок професійного отруєння чи захворювання підлягає спеціальному розслідуванню.

Функції профілактики, лікування та реабілітації працівників виконують лікувально-профілактичні заклади, в районі діяльності яких проживають працюючі, а також. спеціалізовані заклади – медико-санітарні частини (МСЧ) та здоровпупкти (лікарські та фельдшерські), які розміщені па території самих підприємств. Лікарські здоровпункти організуються на промислових підприємствах з числом робітників 1000 та більше, фельдшерські – до 1000. Медико-санітарні частини організуються на крупних хімічних підприємствах (в тому числі фармацевтичного виробництва) з числом робітників 2000 та більше. У склад МСЧ входять поліклініка, стаціонар та цехові здоровпункти. У багатьох МСЧ є профілакторії, дитячі садки та дієтичні столові.

Профілактика професійно-зумовленої патології це система державних. медичних і громадських заходів, спрямованих на зміцнення та збереження здоров’я працівників у промисловому та сільськогосподарському виробництві. Основні профілактичні заходи на фармацевтичних підприємствах представлені у додатку №3.

Поиск по сайту: