Трансфертна ціна на основі ринкової ціни

Найпоширенішим методом є ринковий, але він обмежений наявністю розвинутого ринку проміжних продуктів і послуг.

Коли керівник підрозділу має повну свободу вибору: продавши всередині підприємства або продавши зовнішнім покупцям – ринкова ціна є найкращою трансфертною ціною. Трансфертне ціноутворення на основі ринкових цін – дуже популярний метод, оскільки дає змогу узгодити оцінку діяльності окремих центрів і всього підприємства.

Трансфертна ціна на основі витрат

Встановлення трансферної ціни на основі витрат передбачає вибір витрат, які становитимуть базу для трансфертного ціноутворення. Такою базою може бути фактичні або стандартні витрати. Фактичні витрати недоцільно використовувати як базу для трансфертної ціни, бо вони змінюються під впливом сезонних коливань, зміни обсягу виробництва та інших факторів. Тому для визначення трансфертної ціни використовують стандартні витрати, які встановлюються заздалегідь та є достатньо стабільним вимірником ефективності виробничих витрат.

При застосуванні цього методу ТЦ визначається за формулою:

Маржинальний дохід на одиницю

ТЦ = Змінна собівартість + продукції, який втрачається (3.18)

одиниці продукції підрозділом у результаті відмови

від зовнішніх продажів

Трансфертна ціна на основі виробничої собівартості дає змогу відшкодувати постійні виробничі витрати. Перевагою такої ціни є те, що інформацію про неї можна отримати безпосередньо з облікових реєстрів. Таку ціну досить часто застосовують центри витрат.

Стандартні змінні або повні витрати є базою для визначення націнки, коли трансфертну ціну визначають за принципом «витрати плюс..». така трансфертна ціна дозволяє центру відповідності не лише відшкодувати власні витрати, але й отримати прибуток.

Договірна трансфертна ціна

Договірну ціну часто застосовують, коли відсутній ринок для проміжних продуктів, що виробляє центр відповідальності. Договірну ціну також можна використовувати замість змінних витрат, коли центр відповідальності має зайву потужність.

Договірна ціна трансфертна ціна, як правило, є нижчою за ринкову ціну, але вищою за суму додаткових і альтернативних витрат на одиницю продукції підрозділу, що продає.

Тести

1. Центром відповідальності називають:

а) підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за результати його діяльності;

б) всі виробничі підрозділи підприємства;

в) підрозділи управління постачання та збуту;

г) немає правильної відповіді.

2.Система обліку за центрами відповідальності передбачає:

а) складання бюджету для кожного підрозділу;

б) регулярне складання звітів про виконання бюджетів;

в) аналіз та оцінку діяльності кожного центру відповідальності;

г) всі відповіді вірні.

3.Скільки виділяють основних типів центрів відповідальності?

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири.

4. Для оцінки якого типу центрів відповідальності використовують показник рентабельності та прибутковості капіталу?

а) доходу;

б) витрат;

в) прибутку;

г) інвестицій.

5. Діяльність якого типу центру відповідальності оцінюють за даними звіту про фінансові результати?

а) доходу;

б) витрат;

в) прибутку;

г) інвестицій.

Контрольні питання

1. В чому полягає організація управлінського контролю за діяльністю центрів відповідальності?

2. Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів доходу.

3. Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів прибутку.

4. Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів інвестицій.

5. Що таке «плата за капітал» та «залишковий прибуток». Охарактеризуйте методику їх визначення.

6. Застосування та функції трансфертних цін.

7. Дайте поняття трансфертної ціни.

8. Дайте характеристику методів розрахунку трансфертних цін.

9. В чому полягає сутність оцінки діяльності центру відповідальності?

10. Що розуміють під «делегуванням повноважень»?

Рекомендована література: [1, 2, 3, 4, 6, 12, 14]

Поиск по сайту: