 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
З М І С Т
Шаблій Олена Анатоліївна
ПЕРЕКЛАД ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ
(на матеріалі правничих терміносистем ФРН та України)
Навчальний посібник
для студентів вищих навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
№ 1.4/ 18-Г-2058 від 26.11.2007
КИЇВ – 2008
ББК 81.2Нім-923
УДК 811.112'25:34](075/8)
Ш 13
Рецензенти:
д-р.філол.н., проф., Т.Р. К и я к.
канд.філол.н., доц., І.В. С о й к о.
Шаблій, О.А.
Ш 13 Переклад юридичних текстів(на матеріалі правничих терміносистем ФРН та України): Навч. посібник / О.А.Шаблій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 247 с.
ISBN 978-966-439-025-2
Курс з перекладу юридичних текстів, пропонований у цьому посібнику, може бути складовою як філологічної, так і юридичної освіти. У рамках філологічної освіти він може використовуватися як модуль загального курсу з теорії і практики перекладу, і призначений для студентів 4-го курсу філологічних факультетів, які опановують спецальності 10.02.04 (германські мови та літератури) та 10.02.16. (перекладознавство), отримали базові знання з функціональної стилістики, теорії і практики перекладу і прослухали курс „Вступ до правознавства”. У рамках юридичної освіти цей курс рекомендовано використовувати як продовження спеціального мовного курсу з юридичної термінології та мови права і призначається для студентів 5-го курсу, які здобувають ступінь магістра права.
ББК 81.2Нім-923
УДК 811.112'25:34](075/8)
Гриф надано Міністерством освіти і науки України
Лист № 1.4/18-Г-2058 від 26.11.2007
© Шаблій О.А., 2008
© Київський національний університет імені Таранса Шевченка,
ВПЦ "Київський університет", 2008
З М І С Т
| ВСТУП...................................................................................................................... | |
| ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУРСУ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...................................................................... | |
| 1. ТЕОРІЯ ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ........................................................... | |
| 1.1. Юридичний переклад як вид професійної діяльності.............................. | |
| 1.1.1. Право – мова – мова права............................................................... | |
| 1.1.2. Адресати мови права......................................................................... | |
| 1.1.3. Трансдисциплінарність мови права................................................. | |
| 1.1.3.1. Література до розділу 1.1....................................................... | |
| 1.2. Еквівалентність та методи юридичного перекладу................................. | |
| 1.2.1. Переклад норм права........................................................................ | |
| 1.2.2. Переклад правничої літератури та публіцистики.......................... | |
| 1.2.3. „Псевдодрузі перекладача” у юридичному перекладі................... | |
| 1.2.3.1. Особливості перекладу термінів-композитів....................... | |
| 1.2.3.2. Література до розділу 1.2....................................................... | |
| 1.3. Джерела довідкової інформації.................................................................. | |
| 1.3.1. Термінографічні джерела................................................................. | |
| 1.3.2. Додаткові джерела.......................................................................... | |
| 1.4. Стандарти якості юридичного перекладу.................................................. | |
| 1.4.1. Джерела до розділу 1.4..................................................................... | |
| 2. ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ..................................... | |
| 2.1. Переклад назв юридичних спеціальностей............................................... | |
| 2.2. Переклад норм права................................................................................... | |
| 2.3. Конституційне право................................................................................... | |
| 2.4. Цивільне право............................................................................................. | |
| 2.5. Кримінальне право....................................................................................... | |
| 2.6. Процесуальне право..................................................................................... | |
| 2.7. Перекладач як учасник судових та адміністративних процедур........ | |
| 3. ДОДАТКИ............................................................................................................ | |
| 3.1. Система галузей та інститутів права ФРН................................................ | |
| 3.2. Найуживаніші правничі скорочення (ФРН).............................................. | |
| 3.3. Форми та зразки документів....................................................................... | |
| 3.4. Нормативна транслітераційна таблиця..................................................... 3.5. Німецько-український коментований словник правничих термінів... | |
| 4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.................................................................. | |
| 5. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ТЕРМІНОЛОГІЧНО-ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ........................................................................................................... |
ВСТУП
У сучасному європейському комунікативному просторі переклад юридичних текстів набуває особливої ваги і проблематики, адже невід'ємною складовою загального інтеграційного процесу став процес європейської правової інтеграції, яка передбачає гармонізацію більшості галузей національного права, а відтак – величезні обсяги перекладу. До того ж, і загальносвітова тенденція гібридизації правових систем та взаємопроникнення елементів різних правових сімей відбувається саме через переклад. Однак сьогодні перекладацькі проблеми стають і фактором гальмування глобальної та європейської правової інтеграції. Так, приміром, лише на подолання проблем, повۥязаних із багатомовністю країн-членів (тобто, власне, на забезпечення перекладу), ЄС уже зараз витрачає близько 40 % свого адміністративного бюджету. Незважаючи на чималий досвід, накопичений величезним штатом професійних перекладачів, які забезпечують комунікацію і переклад нормативно-правових актів на рівні владних структур ЄС, проблем і труднощів юридичного перекладу не меншає. Це пояснюється специфікою юридичного перекладу, який не лише обслуговує такий складний і динамічний суспільний механізм, як право, але й впливає на його розвиток. Так, для України переклад великого обсягу правових актів ЄС та правничої літератури став не лише нагальною потребою, але й способом поповнення національної правничої терміносистеми за рахунок нових правових понять та інститутів права. Через Сьогодні українські правознавці активно займаються порівнянням та запозиченням іноземного досвіду, а тому вони дуже залежать від професійності перекладачів правових текстів, за посередництва яких і вводяться в обіг нові правові поняття. А перекладацькі помилки (як у пунктуації, синтаксисі, словотворі, терміновживанні, так і в семантиці термінів) негативно впливають на правозастосування, тобто можуть негативно позначитися як на долі окремих осіб, так і на розвитку всього суспільства. Окрім цього, юридичний переклад є активною складовою міжкультурних правових дискурсів й опосередковано впливає на правотворення, бо, як завважив відомий мовознавець М.Вандрушка, порівнювати можна лише те, що набуло порівнюваності завдяки перекладу.
2. ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ
Поиск по сайту: