Практичне заняття «Атестація робочих місць» (2 год.)

1. Завдання атестації робочих місць за умовами праці.

2. Організація проведення атестації робочих місць.

3. Основні нормативні документи підприємства під час атестації робочих місць.

4. Завдання атестаційної комісії та її склад.

5. Етапи проведення атестації робочого місця. Паспорт робочого місця.

Мета практичного заняття:

– з’ясувати основні етапи організації проведення атестації робочих місць на підприємстві;

– вміти комплексно оцінювати умови праці;

– вміти складати Карту умов праці.

Завдання практичного заняття:

Завдання 6.23. Комплексно оцінити умови праці на прикладі конкретної професії та скласти Карту умов праці.

Використати вихідні дані за варіантами (див. Варіант 1–5).

Методичні рекомендації до виконання завдання

Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ДСТУ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту умов праці.

Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора.

Комплексна оцінка умов праці на прикладі конкретної професії, складання карти умов праці

Відомості про результати атестації робочих місць студенти заносять до карти умов праці, форма якої затверджена Мінсоцполітики та МОЗ України.

Студентові видається інструкція для заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (див. Додатки 2-5).

При заповненні розділу I «Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу» студенту необхідно звернути увагу на такі графи:

графа 2 – виконують оцінку виявлених на даному робочому місці (групі робочих місць, робочий зоні) характерних для даної професії (посади) шкідливих і небезпечних виробничих факторів (далі – ШНВФ);

графа 3 – проставляють дату проведення вимірів згідно з протоколом;

графа 4 – заносять нормативні значення виявлених ШНВФ відповідно до діючих на період проведення атестації санітарних норм, затверджених МОЗ України і ДСТУ;

графа 5 (пункти 1-11) - заносять фактичні значення ШНВФ за результатами лабораторних і інструментальних досліджень, виконаних відповідно до діючих методик, затверджених МОЗ України і оформленими протоколами. За пунктами 12-15 заносять результати проведених досліджень, дані з технологічних, технічних документів, хронометражних спостережень, документів з охороні праці та ін., що підтверджують наявність ШНВФ та їхню величину;

графи 6, 7, 8 – проставляють величину відхилення від нормованих значень ШНВФ;

графа 9 – визначають дані на підставі аналізу технологічного процесу, хронометражних спостережень, інших облікових документів підприємства. Якщо тривалість дії фактора врахована в методиках (вібрація, шум), то в графі 9 проставляють прочерк.

При наявності шкідливих речовин односпрямованої дії, що впливають одночасно або послідовно, тривалість впливу цих речовин підсумовують, але приймають не більше 100%.

При наявності в повітрі речовин різноспрямованої дії для кожного з них указується фактичний відсоток тривалості робочої зміни (пункт 1).

При заповненні Карти студенту необхідно виконувати наступні вимоги:

пункт 1 – записують виявлені шкідливі хімічні речовини за класами небезпеки.

Шкідливі хімічні речовини різноспрямованої дії оцінюють і враховують як окремі фактори. Шкідливі хімічні речовини односпрямованої дії враховуються як один фактор і фактичне їхнє значення визначають як суму відношень фактичних концентрацій кожного з них до встановленого для них ГДК. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначають за величиною цього перевищення з урахуванням класу небезпеки найбільш токсичної речовини цієї групи.

Односпрямована дія шкідливих речовин на організм – це вплив двох або декількох речовин, як правило, близьких за хімічною будовою і характером біологічної дії на організм (фтористий водень і солі фтористоводневої кислоти і тетрафторату кремнію, формальдегід і хлористоводородна кислота, сірчистий і сірчаний андігрид, хлоровані і бромовані вуглеводні (граничні й неграничні), спирти, кислоти, луги, ароматичні вуглеводні (толуол і ксилол, бензол і толуол), аміносполуки, нітросполуки та ін.).

Висновок про односпрямованість дії шкідливих речовин видається санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держстадарту і МОЗ Україниза:

пункт 2 – вказують конкретні види пилу, переважно фіброгенної дії (зазначені в ДСТУ 12.1.005-88 у графі «Особливості дії на організм» умовною позначкою «Ф»);

пункт 3 – рівні загальної і локальної вібрації вносяться роздільно за їх еквівалентними значеннями через дріб: чисельник – загальна вібрація, знаменник – локальна. При відсутності одного з видів вібрації ставлять прочерк (у чисельнику або знаменнику);

пункт 4 – вносять еквівалентний рівень звуку;

пункт 5,6 – вносять загальний рівень звуку;

пункт 7 – вносять фактори значення рівнів електромагнітної енергії, а для лазерного – напруженість оптичного випромінювання;

пункт 8 – мікроклімат у виробничих приміщеннях враховують як один фактор і визначають з найбільш вираженим показником. Якщо різні параметри мікроклімату (температура, швидкість руху повітря, відносна вологість, інфрачервоне випромінювання) відносяться на конкретному робочому місці до різних ступенів шкідливості (1, 2, 3), то мікроклімат оцінюють за найбільш високим ступенем;

пункт 9 – при розміщенні робочих місць на відкритому повітрі п. 8 і 9 оцінюють як один фактор. При вітрі нижні границі температур повітря повинні бути зміщені у бік більш високих температур з розрахунку 2° С на 1 м/с збільшення швидкості руху повітря;

пункт 10 – враховують тільки на тих робочих місцях, де підвищення або зниження його обумовлене виробництвом або професією (водолаз, гірничорятувальник і т.п.);

пункт 11 – заносять різновиди мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму. При наявності у повітрі робочої зони одночасно двох і більше біологічних факторів умови праці слід оцінювати за найбільш високим класом і ступенем.

пункт 12 – дають інтегральну оцінку всіх показників важкості праці за найбільш високим класом і ступенем.

Наприклад, на працюючого впливають різні фактори важкості, потужності зовнішньої роботи (для чоловіків) більше 90 Вт – ІІІ клас – 1 ступеня, маса переміщуваного вантажу більше 35 кг – ІІІ клас 2 ступеня, дрібні стереотипні рухи по 20 тис. – I клас, статичне навантаження двома руками по 50 тис. – ІІ клас, інтегральний показник важкості – ІІІ клас 2 ступеня, тобто за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично визначених показників.

Потужність зовнішньої роботи (Вт) визначають за формулою

,

де Н – висота підняття вантажу, м;

Н₁ – висота опускання вантажу, м;

Р – маса вантажу, кг;

L – відстань, м;

Т – час, с.;

К =10 - коефіцієнт, що враховує швидкість технологічного процесу;

пункт 13 – оцінюють аналогічно пункту 12. Оцінку ведуть через дріб: чисельник – нахили тулуба, знаменник – переміщення в просторі.

пункт 14 – оцінюють аналогічно пункту 12. Під високоточними зоровими роботами визначається робота 1-3 розряду за ДБН В.2.5-28-2006 – Природне та штучне освітлення.

Розбірливість слів визначають подачею мовних сигналів (як мінімум 10 слів) на відстані одного метра, які голосом без напруги повинні бути відтворені обстежуваним робітником;

пункт 15 – заповнюють на підставі облікових даних підприємства;

У підсумковому рядку «Кількість факторів» по графах 6, 7, 8 записують сумарну кількість факторів за кожним ступенем відхилення.

На наступному етапі роботи студент виконує «Гігієнічну оцінку умов праці».

Гігієнічну оцінку умов праці дають за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично обмірюваних рівнів цих факторів. Наприклад, на працюючого одночасно впливають кілька факторів (мікроклімат, важкість роботи, шкідливі речовини та ін.) і параметри мікроклімату відносяться до ІІІ класу 1 ступеня, по шкідливих речовинах – до ІІ класу, важкості праці – ІІІ класу 2 ступеня, напруженості праці – ІІІ класу 1 ступеня, інтегральну оцінку необхідно записати так: умови праці відносяться до ІІІ класу 2 ступеня.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори й фактори трудового процесу, або вони не перевищують допустимих норм і не віднесені до 1 ступеня ІІІ класу шкідливості й небезпеки, то умови праці слід визнати відповідними гігієнічним вимогам.

Наявність хоча б одного фактора виробничого середовища і трудового процесу 1 ступеня ІІІ класу шкідливості вказує на невідповідність робочого місця вимогам гігієнічної класифікації.

Розділ ІІ. «Оцінка технічного й організаційного рівня» заповнюється студентом за результатами аналізу, виконаного відповідно до розділу 5.

Розділ ІІІ. «Атестація робочого місця» заповнюється студентом на підставі комплексної оцінки, при цьому робоче місце має бути віднесене до одного з трьох видів умов праці. Для цього беруть по всіх врахованих підсумкових рядках «Кількість факторів» ступені відхилення параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу (розділ І Карти) і зіставляють з показниками, наведеними нормативами. Для атестації робочого місця з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, а також шкідливими і важкими умовами праці в розрахунок приймають фактори, що впливають на робітника в процесі праці не менше 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення своїх трудових функцій не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.

Зі шкідливими умовами праці оцінюють робочі місця при наявності ШНВФ, тривалість дії яких складає менше 80% робочого часу. У цьому випадку пільгове пенсійне забезпечення може здійснюватися за рахунок коштів підприємства.

Розділ V. «Пільги і компенсації» заповнюється студентом з урахуванням наступних вимог:

пропозиції на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах визначаються тільки за показниками, наведеними відповідно до діючого законодавства («Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення»);

пункт 4. Наявність у повітрі робочої зони хімічних речовин односпрямованої дії 1 і 2 класів небезпеки варто розуміти як наявність підвищених концентрацій (перевищення).

При розробці ТРЕТЬОГО розділу на підставі гігієнічної оцінки умов праці, а також комплексної оцінки умов праці на конкретному робочому місці студент розробляє заходи, технічні рішення, що забезпечують безпечні й здорові умови праці, обґрунтовані необхідними нормативними документами.

Відповідно до нормованих параметрів мікроклімату робочої зони, розробляють заходи щодо їхнього забезпечення. Наводять заходи щодо захисту від впливу шкідливих хімічних речовин, зниження шуму і вібрації до нормованих значень, заходи щодо захисту від електромагнітних і іонізуючих випромінювань, наводять розрахунок і проектування освітлювальних установок ОУ.

У ЧЕТВЕРТОМУ розділі за розробленими конкретними організаційними і технічними заходами, досягнутим рівнем розробок роблять короткий висновок. Висновок повинен відбивати мету і завдання роботи.

Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регламентованим). При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем.

Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр.6, 7, 8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці.

При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них враховувати самостійним фактором, що підлягає кількісній оцінці.

При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається, виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.

Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ДСТУ 12.1.005-88.

Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найвищим класом і ступенем.

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:

– відповідності технологічного процесу, будівель і споруд - проектам, обладнання - нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

– технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);

– відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

– впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:

– раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

– забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

– організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров'я.

На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:

– з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

– зі шкідливими і важкими умовами праці;

– зі шкідливими умовами праці та заносять до розділу III Карти.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників (табл.. 6.12), якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених списками, протягом не менше 80% робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

За результатами атестації визначаються невідкладні заходи на поліпшення умов і безпеки праці, для розроблення і впровадження яких не треба залучати сторонні організації і фахівців.

За результатами атестації складається перелік:

– робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

– робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст.26 Закону України «Про підприємства», і ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

– робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи по їх поліпшенню.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких затверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Таблиця 6.12

Категорії оцінки умов праці

Варіант 1. Дослідження, проведені на робочому місці машиніста котельної дозволили встановити наступні фактори, що формують умови праці на його робочому місці та величину їх фактичних значень:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

2 клас небезпеки – оксид азоту – при нормі до 5,0 мг/м³, фактичне значення склало 6,8 мг/м³, при тривалості дії 90% змінного часу;

4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі до 20,0 мг/м³, фактичне значення склало – 2,3 мг/м³, при тривалості дії 90% змінного часу;

2. Пил – при нормі до 6,0 мг/м³, фактичне значення склало – 7,6 мг/м³ тієї ж тривалості дії.

3. Температура повітря – при нормі 17–28⁰С, фактично дорівнює 30,6⁰С, з дією протягом всієї зміни.

4. Інтенсивність інфрачервоного (теплового) випромінювання – при нормі до 140 Вт/м², фактично склала 275 Вт/м² протягом 40% змінного часу.

5. Разова величина вантажу, що піднімається вручну в межах норми – 30 кг.

6. Робоча поза і переміщення в просторі – вільне.

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці і якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Варіант 2. Заміри значень факторів, що формують умови праці на робочому місці коваля на молоті, дозволили отримати такі дані:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі до 20,0 мг/м³, фактичне значення 22,6 мг/м³, при тривалості дії 75 % змінного часу.

2. Вібрація технологічна – при нормі до 92 дБ, фактичне значення склало 117 дБ, протягом 75 % робочого часу.

3. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ, фактичне значення – 112 дБ протягом 75 % часу зміни.

4. Температура повітря – при нормі 17-27⁰С, фактичне значення 32⁰С, протягом всієї зміни.

5. Відносна вологість повітря – при нормі 15-75 %, фактичне значення 35 %, протягом всієї зміни.

6. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання - при нормі до 140Вт/м², фактичне значення склало 720Вт/м², протягом 30 % змінного часу.

7. Разова величина вантажу, що піднімається вручну – до 40 кг.

8. Робоча поза і переміщення в просторі - вільна.

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці і якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Варіант 3. Заміри значень факторів, що формують умови праці на робочому місці обрубувача ливарного цеху на молоті, дозволили отримати такі дані:

1. Пил і аерозоль – при нормі до 6,0 мг/м³ – фактичне значення склало 18,3 мг/м³, при тривалості дії фактора протягом 79 % часу зміни.

2. Вібрація локальна – при нормі до 97дБ – фактичне значення склало 122дБ, з тривалістю впливу протягом 30 % часу зміни.

3. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ, фактичне значення – 98 дБ протягом 50 % змінного часу.

4. Температура повітря – при нормі 17-27⁰С, фактичне значення – 25⁰С.

5. Відносна вологість повітря – при нормі 15-75%, фактичне значення 60%.

6. Разова величина вантажу, що піднімається вручну з підлоги становить 35 кг.

7. Статичне навантаження за зміну на одну руку становить 47000 кг*с.

8. Робоча поза і переміщення в просторі – 5 «а».

9. Фізіологічний дискомфорт – робота в респіраторі.

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці та якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Варіант 4. Дослідження, проведені на робочому місці електрозварника ручного зварювання дозволили встановити наступні фактори, що формують умови праці на його робочому місці і величину їх фактичних значенні:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони:

2 клас небезпеки – марганець – при нормі 0,2 мг/м³, фактичне значення склало – 0,31 мг/м³, при тривалості дії 65 % часу зміни.

4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі до 20 мг/м³, фактичне значення склало – 5,0 мг/м³ протягом 65 % змінного часу.

2. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ, фактичне значення – 102 дБ протягом 65 % часу зміни.

3. Ультрафіолетове випромінювання – при нормі до 1,0 Вт/м², фактичне значення склало – 3,9 Вт/м², протягом 65 % змінного часу.

4. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання – при нормі до 140Вт/м², фактично склало 472 Вт/м², протягом 65 % часу зміни.

5. Статичне навантаження за зміну на одну руку склала 25000 кг*с.

6. Робоча поза і переміщення в просторі - 4 «а».

7. Фізіологічний дискомфорт – лицьовий щиток.

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці і якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Варіант 5. Дослідження, проведені на робочому місці коваля ручного кування, дозволили встановити наступні фактори та їх значення формують умови праці на його робочому місці:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони:

4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі 20,0 мг/м³, фактичне значення склало – 4,0 мг/м³при тривалості дії на протязі 75 % часу зміни;

2. Пил і аерозоль - при нормі 6,0 мг/м³ – фактичне значення склало 4,3мг/м³, при тривалості дії фактора протягом 75 % робочої зміни.

3. Вібрація локальна – при нормі до 97дБ – фактичне значення склало 104 дБ, з тривалістю впливу протягом 20 % робочої зміни.

4. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ, фактичне значення склало – 92 дБ протягом 25 % часу зміни.

5. Температура повітря – при нормі 17-27⁰С, фактичне значення – 29⁰С протягом 75 % робочої зміни.

6. Відносна вологість повітря – при нормі 15-75 %, фактичне значення 59 % протягом 75 % часу робочої зміни.

7. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання – при нормі до 140 Вт/м², фактично склало 620 Вт/м², протягом 45 % часу зміни.

8. Статичне навантаження за зміну на одну руку становить 35000 кг*с.

9. Робоча поза і переміщення в просторі – 4 «а».

10. Темп роботи, число великих рухів на годину – при допустимому критерії до 750, фактичне значення склало 600.

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці і якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Поиск по сайту: