Методика аудиту балансу

Баланс - це система взаємопов’язаних показників, які характер наявність матеріальних, технічних, трудових і фін ресурсів, та їх використання.

Метою аудиту балансу є висловлення думки про об’єктивність і достовірність, з якою баланс характеризує фінансовий стан підприємства.

Аудит балансу - це дослідження відображ у балансі реального фін стану підпр відповідно до визначеного рівня суттєвості, тобто комплекс заходів, що полягає у дослідженні відповідності даних балансу даним інших форм фінансової звітності, даним оборотно-сальдової відомості, Головної книги, регістрів обліку і первинних документів, а також нормативним актам.

Сьогодні в Україні практично відсутня загальноприйнята методика аудиту фінансової звітності. Це зумовлено низкою проблем, одна із яких - відсутність загальної програми аудиту, за якою має здійснюватися перевірка підприємства аудитором. Зазвичай, розміри і тривалість перевірки обумовлюється розміром підприємства, що перевіряється. Але загальні методичні рекомендації, за допомогою яких має здійснюватися перевірка, повинні застосовувати рекомендації та встановлені положення, які зазначені у МСА, які замінили національні нормативи аудиту.

Відповідно до МСА 200 мета аудиту фін звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності.

Методику аудиту балансу доцільно розробляти, по-перше, на рівні окремих аудиторських фірм і, по-друге, залежно від галузі економічної діяльності підприємства.

Розробляючи методику аудиту балансу переслідують наступні цілі: підвищення якості аудиту, забезпечення результативності і оптимальності, повноти аудиту балансу, досягнення аудитором поставленої мети.

Тобто аудитор повинен провести аудит у встановлені строки, перевірити баланс за формою, по суті, а також шляхом аналітичної перевірки, отримати в кінці перевірки результат, який він відобразить у аудиторському звіті та аудиторському висновку, при цьому дотримуватись міжнародних стандартів аудиту для досягнення поставленої мети.

При аудиті балансу об’єктом є бухгалтерський баланс, його розділи, групи статей та окремі статті. Об’єкти аудиту визначаються циклами пов’язаних між собою операцій та групами, які відображають ці статті.

При організації процесу проведення аудиту балансу перевірку потрібно організовувати в двох напрямах:

1. перевірка організації і ведення бухгалтерського обліку;

2. перевірка показників статей балансу.

При перевірці показників діяльності підприємства на предмет їх достовірності, повноти та відповідності законодавству, аудитор повинен, насамперед, встановити відповідність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам по рахункам синтетичного обліку у Головній книзі, оборотній відомості за синтетичними рахунками і балансу. При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована і підтверджена актами звірки, інвентаризаційними описами, порівняльними відомостями, довідками тощо.

Після дати складання балансу аудитору слід також ознайомитися з усією доступною інформацією, яка належить до фінансових справ клієнта, з проміжними фінансовими звітами, з протоколами зборів акціонерів, директорів і всіх відповідних комітетів, із доповідями про виявлені в ході внутрішнього контролю відхилення. Аудитор може робити запити про незвичні показники й коригування у балансі. Після проведення аудиту звітності аудитор складає аудиторський звіт, який надає клієнту (замовнику).

Після ознайомлення замовника зі звітом, якщо у останнього не виникає обґрунтованих зауважень, складається аудиторський висновок.

Основними етапами аудиторської перевірки балансу мають бути такі:

- Перевірка відповідності балансу підприємства формі, затвердженій П(С)Б0 2 “Баланс”;

- Формальна перевірка балансу (правильність заповнення адресної частини балансу, перевірка повноти заповнення реквізитів і показників рядків і граф форми балансу);

- Перевірка дотримання встановлених законодавством строків і термінів подання балансу;

- Арифметична перевірка статей балансу;

- Перевірка узгодженості показників балансу та інших форм фінансової звітності;

- Перевірка відповідності показників балансу даним Головної книги та регістрам обліку;

- Перевірка правильності відображення в балансі активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства;

- Узагальнення результатів перевірки.

Після закінчення перевірки бухгалтерського балансу і з’ясування того, що усі застосовані методи дали умовно-позитивний результат, аудитор здійснює вивчення якості інформації, що міститься у наданій звітності з метою висловлення думки щодо достовірності відображеної в ній інформації. Далі аудитор приступає до складання звіту аудитора та аудиторського висновку на підставі власних робочих документів аудитора.

Поиск по сайту: