Узагальнення результатів аудиту запасів, підготовка локального висновку та рекомендацій для клієнта

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 і 700А "Аудиторський висновок про фінансову звітність", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".

Аудитор узагальнює результати перевірки аудиту запасів і на основі зібраних доказів формулює думку щодо достовірності відображення у фін звітності та відповідності чинному законодавству. При цьому він повинен оцінити повноту та достатність виконання усіх пунктів плану та програми аудиту, провести систематизацію та аналітичний огляд результатів перевірки з метою складання об’єктивного аудиторського висновку відповідно до МСА.

Результати аудиту оформлюються у вигляді локального висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Метою складання такого висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо запасів, що розкривається у звітності господарюючого суб'єкта. До нього додається бухгалтерська звітність господарюючого суб'єкта, відносно якого проводився аудит.

55.Мета та завдання аудиту праці та її оплати. Організація носіїв інформації (аудиторських номенклатур) в аудиті праці та її оплати.

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні. Осн завдання аудита оплати праці - перевірка дотримання норм-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з її і правильності ведення бух обліку по оплаті праці. До найважливіших завдань аудиту розрахунків з працівниками з оплати праці відносяться:

- перевірка правильності нарахування основної, додаткової з/п та інших заохочувальних та компенсаційних виплат;

- перевірка обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на с/в продукції або на витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції; - вивчення правильності розподілу витрат на оплату праці між видами готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та по звітних періодах; - перевірка своєчасності розрахунків з працівниками з оплати праці; - перевірка правильності нарахувань на фонд оплати праці та утримань із заробітної плати та своєчасності їх сплати відповідним органам; - перевірка стану обліку розрахунків з працівниками з оплати праці.

Джерелами інформації при перевірці розрахунків з оплати праці виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи: Кодекс законів про працю України (КЗпП); Закон України "Про охорону праці" Закон України "Про відпустки", ПКУ, НП(С)БО 1,16, затверджені відповідними наказами Мінфіну України; - нормативно-довідникова інформація з обліку праці і заробітної плати;

- колективна угода підприємства; - первинні документи з обліку праці і заробітної плати (накази, трудові угоди, контракти, особові картки, наряди, рапорти та ін.);

- облікові реєстри (журнали 3, 5, 5А, розрахунково-платіжні відомості, табелі обліку робочого часу, Головна книга,

- фінансова звітність (ф. № 1,2, 3)

План (програма та процедури) аудиту праці та її оплати. Методи та методика проведення аудиту праці та її оплати.

Під час аудиту (А) викор-ть різні методи та методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактиної наявності, зіставлення, оцінка.

При перевірці розрах-ків з оплати праці (РзОП) застосовують методи зіставлення даних б/о з первинними док-ми (оклади, затверджені у штатномі розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок Зп), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і поівнює з нормами чинного законодавства).

Первинні док-ти, які є основою для нарахування і виплати Зп (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільними і вибірковим способом. Якщо аудитор перевірив деяку к-ть однотипних первиннихдок-тів і не знаййшов помилок, то він може важати. Що док-ти з цієї папки всі без помилок.

Розпочинаючи перевірку РзОП аудито повинен з”ясувати, які форми та системи оплати праці застос-ся на даному під-ві, як організований облік РзОП, чи обмежений склад працівників,які отримують готівку на господарські потреби, чи надаются працівникам позики. Продаж товарів у кредит, і як оформлені ці оп-ї. Це дає можливість аудитору визначити аудиторський ризик. Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об”єкта за допомогою тесту або за допомогою тестування внутрішнього контролю й обліку РзОП.

Вибірково перевіряється вірогідність зроблених робітникаим нарахувань Зп (премій, матеріальної допомоги, подарунків). Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями робітників або звільнених робітників за основними видами нарахувань, (питома вага яких перевищує 5% від загальної суми Зп) та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рах-ки та первинні док-ти, на основі яких здійсн-ся нарахування Зп. Звертається увага на правильність заповнення цих док-тів. Після тестування аудитор розробляє програму перевірки (детальне вивчення операцій).

Послідовність вивчення госп оп-й щодо нарахування й утримання Зп: особові картки, договори, контракти, док-ти обліку особового складу. Записи на рах-х б\о, розпорядження, накази про прийняття на роботу,звільнення, відпустки, док-ти з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці. У процесі виконання аудитоських процедур аудитор повинен оформити їх проведення відповідними робочими док-ми.

57.Організація реалізації плану аудиту праці та її оплати.

Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування.

Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.

Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому суттєвість помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, що аудитор має можливість завдяки йому підготувати програму аудиту.

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту.

З'ясувавши метод організації перевірки та кількість необхідних аудиторських процедур, які дадуть можливість встановити об'єктивну істину щодо інформації з питань дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці, виконавець аудиту складає робочу програму. Робоча прогр повинна охоплювати такі питання:

1) перевірка наявності внутрішніх нормативних документів, що регулюють трудові відносини на підприємстві;

2) відповідність встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і оплати у внутрішніх нормативних документах чинному законодавству;

3) дотримання на підприємстві встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати;

4) перевірка вхідних залишків у розрахунках з оплати праці;

5) перевірка реальності операцій по заробітній платі, відображених в обліку;

6) перевірка повноти відображення в обліку операцій по заробітній платі;

7) перевірка правильності нарахувань на заробітну плату та утримань із неї;

8) перевірка своєчасності видачі заробітної плати;

9) перевірка правильності бухгалтерського обліку заробітної плати;

Перевірку основного етапу аудиту бажано розпочати із встановлення реальності вхідного залишку незалежно від того, хто за договором несе відповідальність за його достовірність.

Поиск по сайту: