Інші завдання з надання впевненості. Супутні аудиторські послуги

Види ауд послуг, які можуть надавати ауд фірми зазначені в Рішенні АПУ від 22.12.11 «Про перелік послуг, які можуть надавати аудитори (ауд фірми). Згідно якого до першої групи Послуги у сфері аудиту, включаються 2 підгрупи – завдання з надання впевненості та супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг.

Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації:

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи внутрішнього контролю (аудиту);

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) використання виробничих потужностей;

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) функціонування системи управління;

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи матеріального стимулювання та оплати праці персоналу;

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем управління персоналом;

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) інформаційних систем (технологій);

-оцінка (перевірка) ефективності систем інформаційної безпеки діяльності підприємств;

-оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем корпоративного управління;

-оцінка відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства (податкового, митного, господарського та ін.);

-оцінка (перевірка) відповідності управлінських рішень або окремих господарських операцій вимогам законодавства;

-економічні експертизи (у тому числі судова за наявності відповідної атестації судового експерта);

-оцінка вартості активів (у тому числі незалежна за наявності кваліфікаційного свідоцтва оцінювача);

-оцінка (тестування) надійності системи бухгалтерського обліку;

-оцінка (тестування) відповідності рівня професійних знань персоналу, задіяного у фінансово-господарській діяльності;

-здійснення на замовлення розрахунків (економічний, фінансовий, стратегічний та інші види аналізу) для оцінки стану та результатів господарської діяльності;

-перевірка прогнозної фінансової інформації;

-інші завдання, які виконуються як завдання з надання впевненості.

Супутні послуги включають: завдання з виконання узгоджених процедур щодо фін звітності, завдання з підготовки фін інформації.

Супутні аудиту послуги умовно можуть бути поділені на: послуги контролю; послуги дії; консультаційні послуги.

Всі супутні аудиту послуги поділяються на сумісні і несумісні з проведенням обов'язкової аудиторської перевірки. При наданні сумісних послуг можна виконувати одночасно або безпосередньо перед проведенням обов'язкової перевірки; допускається також включення сумісних послуг до загального переліку робіт за договором обов'язкового щорічного аудиту.

При наданні несумісних послуг необхідно враховувати вимогу Закону про аудит. Обов'язковий аудит не може проводитися аудиторськими організаціями та індивідуальними аудиторами надавали протягом трьох років, що безпосередньо передували проведення перевірки, послуги з відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також зі складання фінансової (бухгалтерської) звітності фізичним та юридичним особам.

12. Організація взаємозв’язків аудиторської фірми з замовниками аудиторських послуг.
У разі звернення підприємства до аудитора з листом-пропозицією на проведення аудиторської перевірки необхідно ретельно оцінити можливість її здійснення на належному рівні. Аудитору варто враховувати при цьому дію та вимоги Міжнародних стандартів аудиту, умови проведення аудиторського контролю на конкретному підприємстві-клієнті, а також умови припинення перевірки згідно з існуючим Кодексом професійної етики.

Для того щоб оцінити можливість прийняття завдання та виконання перевірки, аудитор (аудиторська фірма) повинен бути достатньо обізнаним з особливостями функціонування підприємства; його основними ризиками; системами, що мають найбільше значення при оцінюванні всіх необхідних ресурсів для здійснення аудиту. Аудитор повинен мати змогу прийняти рішення щодо можливості здійснення своєї діяльності як незалежного аудитора виходячи з оцінки ситуації на підприємстві та враховуючи обмеження, пов'язані з організацією аудиторської перевірки. При цьому треба враховувати таке:

• чи можна провести аудит якісно, виходячи з наявного персоналу, строків, особистих професійних навичок;

• чи є прийнятною для аудитора встановлена ним величина аудиторського ризику;

• чи готове керівництво підприємства надавати необхідну допомогу при проведенні перевірки; • чи достатня оплата праці (гонорар) аудитора; • чи зверталося підприємство з пропозицією на аудит до інших аудиторів, які відмовилися проводити перевірку; якщо так, то з яких причин сталася відмова.

Згода аудитора на прийняття пропозиції на проведення аудиторської перевірки може бути лише за умов:

• всебічного ознайомлення з підприємством;

• оцінювання незалежності аудитора;

• наявності необхідних професійних навичок для проведення перевірки на підприємстві даної галузі (виду діяльності);

• спілкування з попереднім аудитором, якщо такий був раніше;

• дотримання інших професійних обов'язків, передбачених МСА та Кодексом етики.

У разі згоди аудитора на проведення перевірки згідно з положеннями МСА 210 «Умови завдань з аудиторської перевірки» укладається договір на аудит та складається лист-зобов'язання
Уся інформація, отримана в процесі попереднього ознайомлення з підприємством і виявлення важливих сфер та систем, має бути структурована, для того щоб нею було легко користуватися та виявляти зони ризику і їх вплив на проведення перевірки.

У зв'язку з цим аудитору варто розробити план та загальну програму перевірки, Планування аудиторської перевірки (складання плану та програми) має здійснюватись із дотриманням вимог МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів

13. Планування господарської діяльності аудиторської фірми.

Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу окремо на певний період, визначенні основних завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності виконання, виявлення матеріальних, трудових та фін рес, які необх для вирішення поставлених завдань.

В залежності від тривалості планового періоду існують наступні види планів:

-стратегічні плани – це довгост плани на 5-15 років, у яких формулюється основні цілі фірми на перспективу, конкретні завданняпривязані за часом до ресурсів, заг стратегія досягнення поставлених цілей

- поточні плати – це плани у яких повязуються всі напрями діяльності фірми і робота всіх функціональних підрозділів на пот фін рік.

На підставі замовлень і відпвідних укладених договорів між пі-ми і АФ формується портфель замовлень, який служить підставою для складання планів ді-ті АФ на календарний рік із розбиванням на квартали.

Перспективні плани складаються якщо договір на аудит укладений на строк більше року.

Оперативні плани – це детальні плани перевірки конкретного пі-ва в конкретний період.

Процес планування включає такі елементи:

-визначення головних напрямів ауд контролю, видів робіт та основних ауд процедур

- призначення виконавців

- узгодження із п-вом строків виконання аудиту та розроблення відповідних графіків

- визначення вартості робіт та затрат роб часу

- орган взаємодії аудитора і персоналу пі-ва-клієнта

- співпрація зовнішнього та внутрішнього аудиторів

- визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту

14. Організація інформаційного та програмного забезпечення аудиторської діяльності.

Інформаційне забезпечення аудиту – це систематизована сукупність достатньої та доречної інформації, яка може бути використана в процесі аудиту для досягнення поставленої мети та вирішення визначених завдань.

Основою інформаційного забезпечення аудиту є економічна інформація, що характеризує виробничу і фінансово-господарську діяльність суб'єктів контролю.

Найпотрібнішу інформацію про фінансово-господарську діяльність аудитор отримує з даних бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю, бухгалтерської і статистичної звітності. В аудиторському контролі використовують також інформація зовнішніх джерел: банків, страхових компаній, торго­вельних партнерів, аудиторських і юридичних фірм. Важливе місце у формуван­ні інформаційної бази аудиту займає законодавча, планово-нормативна та довідкова інформація. В аудиторському контролі використовують матеріали попереднього зовнішнього та внутрішнього аудиту, акти перевірки податкових органів, контрольно-ревізійних служб, позабюджетних фондів та ін.

Досвід переконує, що при проведенні аудиту використовуються програми бухгалтерського обліку, юридичні бази даних, програми аналізу фінансово-господарської діяльності, деякі інші спеціалізовані програми.

Аудитору можуть бути потрібні також програми складання звітності, аналогічні тим, які вже використовуються в податкових інспекціях України. Підприємства, які використовують цю програму, можуть подавати баланс та інші звітні форми в податкові органи на дискеті. У таких програмах, як правило, є блок формально-логічного тестування введеної звітної інформації. Більше того" слід повідомляти користувачів про характер помилок і можливі стосовно їх виправлення.

15. Контроль якості роботи аудиторської фірми.

Дане питання регулює ЗУ про АД, МСКЯ 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фін інф, а також інші завдання з надання впевненості та надають супутні послуги», МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фін інф», Положеня з нац. Практики контролю якості (ПНПКЯ 1) «Організація ауд фірмами та аудиторами системи контролю якості ауд послуг».

Відповідно до МСКЯ 1 та ПНПКЯ 1 всі ауд фірми та аудитори підприємці зобов’язані розробити та впровадити в свою практику таку систему контролю якості, яка б забезпечувала обґрунтовану впевненість у тому, що ці суб’єкти ауд діяльності діють відповідно до МСА, Кодексу етики, інших законодавчих та нормативних вимог, які регулюють АД, а звіти, що надаються суб’єктами АД, відповідають умовам завдання.

Си-ма контролю якості фірми вкл. Процедури, що стосуються наступних елементів:

-відповідальність керівництва за якість на фірмі; вимоги етики; прийняття завдання та прододження співпраці; людські ресурси; виконання завдань

Поті лика та процедури контролю якості повинні бути документально зафіксовані та пояснені персоналу.

Контроль якості може бути 2-х видів:

-зовнішній, що здійснюється відповідними державними або проф. організаціями

- внутрішній, який здійснються керівництвом та працівниками самої АФ

При здійсненні внут контрлю можна виділити такі об’єкти:

-ауд фірма, її керівник та менеджери різних рівнів

- філії АФ, її керівники та апарат у-ння

- аудиторська бригада

Необхідно перевірити та зясувати наступне:
-чи виконана робота відповідно до програми аудиту

-чи задокументована виконана робота і одержані результати

-чи всі питання аудиту були розв’язані і відображені у ауд висновках і звітах

- чисдосягнута мета ауд процедур

-чи відповідають висновки рез проведеної роботи і чи підтверджують вони ауд думку.

Відповідно до вимог МСКЯ 1 мінімум 1 раз на рік фірма ознайомлює з рез моніторингу системи контролю якості персонал фірми включн з головною посадовою особою та радою партнерів

Система зовнішнього контролю якості ауд послуг формується АПУ.

Виконавцями можуть бути: апу, сау, залучена аф, яка не повинна бути зацікавлена в рез контролю якості АФ, що перевіряється; представники інших громадських організацій, які здійснюють незал громадський нагляд.

Зовнішній контроль має 3 форми:

-попередній, поточний, наступний

Попередній контроль здійснюється АПУ під час складання кваліфікаційних іспитів та сертифікат аудитора та при реєстрації АФ, САУ при делегуванні своїх представників до АПУ та при прийнятті аудиторів у члени САУ.

Поточний полягає у здійсненні постійного або періодичного нагляду за д-тю аудиторів та АФ, тобто контроль дотримання чинного законодавства, своєчасного виконання рішень АПУ та САУ,проведення конференцій та семінарів для аудиторів, організація навчання для підвищення кваліфікації, підготовка аудиторів до сертифікації.

Наступний виконує комісія АПУ із стандартів аудиту та контролю якості.

Група контролерів формується з числа серт ауди, які мають не менше 3-х років чинності сертифіката, рекомендовані регіон відділенням ф-й ауд, або за письмовою рекомендацією не менш ніж 5 сертифікованих аудиторів, які мають стаж роботи за фахом не менше 10 років, пройшли відповідну проф. підготовку з питань контролю якості і склали відповідний екзамен.

При здійсненні зовнішнього контролю вивчаються такі документи: установчі, фін звіти, сертифікати ауд, внутрішньо фірмові документи си-ми якості; до по роботі з кадрами, док з п-ння завдань, док з завдань. По завершенню перевірки комісіє надає висновок

16. Організація аудиторського процесу за його етапами (стадіями).

Процес ауд перевірки має здійснюв упорядковано, у певній послідовності. Аудит можна розглядати як технолог процес, у якому необхідні ауд процедури здійснюються в установленому порядку і реалізуються за допомогою сукупності організац, методичних і технічних методів, способів та прийомів. Виходячи із часу, змісту і призначення виконуваних аудитором процедур, процес ауд перевірки умовно можна поділити на окремі складові, тобто етапи.

Процес ауд перевірки доречно поділити на п'ять осн етапів: 1) підготовчий; 2) проміжний; 3) фізична перевірка; 4) аудит статей звітності; 5) завершальний.

Практикою доведено, що підготовчий етап аудиту має розпочинатись у червні-серпні того року, звітність якого підлягатиме аудиту. Спочатку аудитор мусить ознайомитися з бізнесом підпр, скласти уявлення про осн напрями його фін-господ діяльн (отримати інформ про види продукції, що виготовляється, чи послуг, які надаються клієнтам; про головних постачальників та покупців, ринки збуту, позиції підпр на ринку і його конкурентоспроможність; отримати дані про організац структуру підприємства, місце розташування, геогр положення; вивчити фін, торговельну та соц політику підпр-клієнта). Аудитор, який перевіряє фін звітність, повинен мати загальне уявлення про специфіку й особливості діяльності підприємства-клієнта.

Аудитор повинен ознайомитися з організацією функціонування системи бух обліку, отримати дані про обл політику і процедури, які застосовувались протягом звітного періоду, звернути увагу на юр аспекти створення і функціонування підпр, можливі проблеми у податковій сфері.

На підготовчому етапі обов'язково проводять попереднє оцінювання надійності системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта.

На основі сукупності зібраних попередніх даних аудитор оцінює загальну величину аудиторського ризику та приймає рішення про можливість прийняття замовлення на проведення аудиторської перевірки.

Підсумком першого етапу є укладання Договору на аудиторську перевірку та надсилання підприємству-клієнту від імені аудитора (аудиторської фірми) Листа-зобов'язання, у якому додатково роз'яснюються права, обов'язки та відповідальність сторін, зазначається перелік видів інформації, документів, які мають бути передані для перевірки аудитору.

Проміжний етап. Цей етап аудиту, як правило, повинен здійснюватись у вересні-жовтні того року, звітність якого буде перевірятись. Аудитор проводить детальний аналіз, оцінювання надійності та ефективності системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта. Визначаючи ефективність внутрішнього контролю й оцінюючи його надійність, аудитор повинен зважати на можливі певні його обмеження.

На проміжному етапі аудитор повинен також перевірити дотримання підприємством загальноприйнятих принципів обліку, з'ясувати структуру системи бухгалтерського обліку.

Фізична перевірка. Цей етап має здійснюватися під час проведення інвентаризації на підприємстві. Аудитор або його асистент мусять бути присутніми при проведенні інвентаризації, спостерігати за правильністю дотримання її загальноприйнятої методики, перевірити правильність оформлення наказу на проведення інвентаризації, призначення комісії та її складу; оцінити адекватність документування результатів інвентаризації фактичному стану справ; впевнитись у точності перенесення даних інвентаризації у відповідні облікові регістри.

Аудит статей звітності. Це осн етап аудиту, який проводиться після закінчення звітного періоду та підготовки всіх необхідних форм річної звітності. аудитор визначає програми контролю окремих статей балансу та показників інших бух звітів. Виконання цих програм, проведення спеціальних аудиторських процедур, тестів дасть змогу йому зробити висновок щодо окремих складових (показників) звітності.

На завершення етапу аудиту рахунків аудитор проводить аналіз звітності за весь період, що перевірявся, визначає динаміку і тенденції розвитку підприємства та його перспективи на майбутнє. За результатами проведених аудиторських процедур аудитор складає проміжні висновки по кожній статті звітності.

Завершальний. Це узагальнюючий підсумковий етап, на якому на підставі попередньо зібраних аудиторських доказів складається Звіт про проведену аудиторську перевірку та аудиторський висновок (думка) про достовірність перевіреної звітності. Підприємство має підтвердити спеціальним листом-поданням, що аудитору було надано всю необхідну інформацію. Аудиторський висновок формулюється з урахуванням подальших подій, які сталися після дати складання звітності, але до дати закінчення аудиторської перевірки.

Звіт і висновок щодо аудиторської перевірки передається замовникові, аудиторське досьє — до архіву аудиторської фірми.
17. Передпланова підготовка аудиту (обмін листами із замовником аудиту, попереднє дослідження суб'єкта перевірки та його облікової політики).

Дане питання регулює МСА 210 «Узгодження умов завдань з аудиту».

Перед планова підготовка аудиту включає отримання листа-прохання, в якому підприємство звертається до ауд фірми з проханням провести аудит та листа зобов’язання.

У змісті листа зобовязанн обов’язково відображаються такі елементи: визначення обєктів аудиту; встановлення відповід пі-ва за достовірність наданих даних; визначення меж аудиту із посиланням на нормативні акти; визначення форми аудит звіту або іншого виду узагальнюючого документу; забезпеч вільного доступу до записів у б/о, до первинної документаціїта ін необхідної інформації; заб аудитора щодо дотримання комерційної таємниці; існування неминучого ризику можливих невиялених під час аудиту помилок в обліку та звітності.

Додаткова інф цього листа: стислий план проведення аудиту; прохання про надання необх письмової інф, протокол узгодження договірної ціни, погодження можливостей викор рез попереднього аудиту; опис значних обмежень відповідальності аудиторам.

Існують такі причини зміни попередніх домовленостей: умовно-обгрунтовані (зникла необхідність у проведенні аудиту, неправильне розуміння клієнтом мети та наслідків аудиту) та умовно-необгрунтовані (обмеження в часі або зменшення вартості аудиторських робіт клієнтом).

для попереднього ознайомлення аудитора із п-вом необхідно зібрати такі види інф:

-суть д-ті пі0ва – продукція, замовники, постачальники, обсяги д-ті

- галузь д-ті в-ва – заг.екон ситуація в галузі, місця на ринку збуту, пі-ва конкуренти, особливі аспекти ді-ті

- структура пі-ва – географічне розташування, статус, форма власності, наявність філій та дочірніх пі-в

- заг схема орг. Роботи пі-ва і стратегія його розв, структура розподілу посадових обов’язків

- методи і принципи здійснення б/о

- основні аспекти облікової політики

18. Дослідження установчих та інших внутрішніх нормативних документів суб’єктів господарювання в процесі підготовки до проведення аудиту. Оцінка потреб (бажань) клієнта стосовно аудиту.

Для проведення обстеження аф напрявляє до потенційного клієнта групу спеціалістів. Для того щоб оцінити можливість майбутньої роботи, слід дослідити з поміж усього ще й установчі документи суб’єкта господарювання.

На підготовчому етапі ауд перевірки аудитор з вивчає установчі документи: статуту, протоколів засідань засновників чи акціонерів. З метою чіткого визначення основних напрямів аудиторської перевірки аудитор проводить бесіди з керівником підприємства. Він повинен ознайомитись з основними показниками звітності, що допоможе встановити масштаби діяльності підприємства-клієнта, її результати за період, що підлягає перевірці. Аудитору слід скласти власну, незалежну думку про клієнта.

Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі ознайомлення з установчих документів підприємства є: чи має суб’єкт економічної діяльності в наявності вище необхідні документ; в ході ознайомлення з ними визначається, коли і де зареєстровано підприємство; його організаційно-правова форма; в якому банку відкритий розрахунковий рахунок; хто є засновником підприємства; який розмір статутного капіталу і частки кожного засновника. Вивчаючи види діяльності, що здійснюються підприємством, аудитор повинен встановити їх відповідність тим, які зафіксовані в його статуті. Аудитор одержує також уявлення про організаційну структуру підприємства та бухгалтерії зокрема; наявності філій та представництв, про повноваження керівників всіх рівнів при прийнятті управлінських рішень тощо.

Оцінка потреб клієнта стосовно аудиту здійснюється у листі-зобовязання, як його додаткові умови, де АФ зазначає, які із виставлених побажань клієнта були враховані, в якій формі та мірі.

19. Організація підготовки загальної стратегії аудиту.

Дане питання регулює МСА 300 «Планування ауд фін звіт». Планування в аудиті – це визначення засобів для досягнення цілей в аудиті.

Основні цілі планування: виробити заг стратегію аудиту; допом і контроль за ауд роботою; забезпечення належної уваги важливим аспектам аудиту; найефективніше розпорядження наявним персоналом; забезпечити ефективне виконання роботи

Розробка заг стратегії ауд передбачає:

1.визначення х-к завдання, які дозволяють правильно визначити його обсяг

2. уточнення цілей надання ауд звіту з метою планування строків ауд, переліку і х-ку необхідної інформації

3. розгляд важливих факторів, які визначають головні напрями роботи ауд групи

Розробка заг стратегії вирішує такі питання:

-визначає мету, обсяг і х-р завдання з перевірки, а також критерії її оцінки

- дозволяє ідентифікувати потенційних користувачів, визначення часу та етапів виконання завдання, а також визначення матеріальних і людських ресурсів для виконання перевірки та часу їх викор

Розробка стратегії оформлюється у вигляді окремого документа, одним із варіатів якого є Плановий меморандум

Поиск по сайту: