Формування аудиторських доказів та оформлення робочих документів аудитора

Згідно МСА 500 «Аудиторські докази» під аудиторськими доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність відображення в обліку даних, чи даних, отриманих під час фактичної перевірки стану контролює мого об’єкту, яку відбирає аудитор в процесі контрольних дій для видачі замовнику висновок про достовірність і правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-господарського стану.

Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило банків). Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності активів, які перевіряються зокрема капіталу, запасів, зобов’язань тощо.

Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряємого об'єкта. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих активів.

Після перевірки фактичної наявності аудитор розпочинає документальну перевірку. Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Перевірка реквізитів і записів та достовірності документів здійснюється з метою виявлення фальшивих документів, тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів та цифр.

Робоча документація поділяється на постійну (яка повторюється з року в рік) та поточну (стосується фінансово-господарської діяльності підприємства за період, що перевіряється). При оформленні робочої документації дотримуються таких вимог:

1. На першій сторінці кожного робочого документа вказується назва аудиторської фірми, назва підприємства, що перевіряється, термін перевірки.

2. Кожний документ має назву, наприклад: «Документація попереднього обстеження», «Аудит основних засобів» тощо. Сторінки кожного робочого документа в межах однієї назви нумеруються та проставляється прізвище аудитора, що підготував цей документ.

3. Для прискорення пошуку необхідної документації кожному робочому документу присвоюється код.

Після завершення аудиторської перевірки робочі документи залишаються у аудитора. На підставі цих документів аудитор має право складати довідки, але право власності щодо робочих документів є обмеженим етичними нормами та зобов’язаннями конфіденційності перед клієнтом. Ніхто не може вимагати або вилучати в аудитора робочі документи. Це можна робити лише за випадків, передбачених українським законодавствомДодаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Додаткова документація оформлюється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Додаткова підсумкова документація аудиту оформлюється під одною з таких назв: "Аудиторський звіт", "Звіт про проведення аудиту", "Звіт про результати проведення аудиту", "Звіт про експрес-огляд", "Експертний огляд", "Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки", "Лист-інформування клієнта" тощо.

Поиск по сайту: