Одяг часів Київської Русі

У літню пору носили сорочки, вузькі штани. Взуття – шкіряне або плетене з лози. Вдягалися і в легкий полащ – корзно, мятель. Носили на собі і свити та інші подібні речі. Звичайним зимовим вбранням були кожух, овчини та інші речі із шкіри. Головні убори також шили часом із шкіри, використовували для шапок і вовну. Жінки носили хустки.

Якість одежі визначало матеріальне та соціальне становище людей. Одяг представників князівсько-боярсько-дружинної верстви був, як правило, довгополим з вузькими рукавами, обшивався по краям кантом або орнаментом. Практикувалося використання поясів поверх каптанів. Носили також плащі без рукавів. Накидали їх таким чином, щоб права рука була вільною. Тканини для пошиття одягу використовували різних кольорів: червоні, сині, зелені, часто орнаментовані зображеннями птахів, звірів, квітів, зірок та різними узорами. У якості взуття – чоботи також різних кольорів. Шапки мали конусоподібної форми з гострим або заокругленим верхом, у нижній частині обшивалися хутром або оздоблювалися каймою. Заможні жінки носили довгі каптани і сорочки з вузькими або широкими скошеними рукавами, підперізувалися поясом. Зверху накидали шалі чи хустки, плащі. Одягали і шапки різних фасонів, часом в комбінації з хустками.

Споживання їжі

Природні ресурси вдосталь давали дичини та риби. Гриби і ягоди також були частиною продовольчого асортименту, що забезпечувався природою. Поступово, по мірі розвитку тваринництва, домінуючі позиції завойовувало м’ясо домашніх тварин. Їли баранину, воловину, телятину, свинину та сало. Кури, гуси, а також голуби, журавлі і лебеді, рябчики і тетереви також були складовою м’ясних страв. У воєнних походах споживали і конину. М’ясо ряду тварин не вважалося придатним для вживання в їжу. До них відносили бобрів, лисиць, хом’яків та інших дрібних звірів. Вживалося м’ясо у печеному або вареному вигляді. При цьому могли використовуватися приправи: часник, перець, кріп, чебрець.

Крім м’ясних страв, споживали яйця, молоко коров’яче та овече, сир, горохову і пшоняну кашу, мед, а також городину: ріпу, цибулю і часник та інше. Страви змащували олією. Важливою частиною прохарчування був хліб, частіше житній та вівсяний. Його робили з тіста, яке місилося з борошна та кип’ятку і квасу, і пекли в печах. Асортимент хлібопродуктів включав випічку різного розміру і характеру: великі хлібини і коржики, булки і пироги, практикувалося використання меду і маку в якості начинки. З напоїв вживали кисіль, пиво, квас, різного роду настоянки на меду, а також вино.

Культура споживання харчів, їх асортимент зумовлювалися соціальним становищем людей та обрядовістю відповідних подій. Приготуванням та вживанням їжі супроводжували ритуал поховання та поминання померлих. У повсякденному житті бідніші верстви задовольнялися хлібом, кашею, вареною городиною (попередник сучасного борщу), очевидно, багаті природні ресурси тих часів непогано забезпечували їх і м’ясом. Представники князівсько-боярсько-дружинної верстви полюбляли влаштовувати спеціальні заходи – бенкети, центральне місце в яких відводилося ритуалу вживання їжі. Зустрічі, відзначення різноманітних подій, свята, іменини тощо використовувалися для проведення урочистого чи веселого частування. Посуд із золота і срібла поверх столів зі скатертями: миски, чаші, кубки, чарки - наповнювався самими різними, як правило м’ясними, стравами і різноманітними напоями. Кухарі, слуги, артисти і музики обслуговували процес споживання їжі, який зазвичай був довготривалим, часом не одну добу. Дійство супроводжувалося бесідами учасників на різні теми і різного характеру (оповідями, анекдотами, казками, тощо), співами, танцями, подарунками гостям і милостинями слугам і простолюду. Сварки і бешкети також траплялися на банкетах.

Л е к ц і я 4

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В ХІІІ –

Поиск по сайту: