Мистецтво у Київській Русі

У часи Київської Русі розвивалося художнє і ювелірне мистецтво, музика і співи. Художнє мистецтво було представлено книжковою мініатюрою, іконописом, фресками та мозаїкою. Книги в давній Русі прикрашалися витонченими зображеннями людей, тварин, птахів та рослин. Зразки книжкової мініатюри збереглися починаючи з ХІ ст. У 1056-1057 роках у Києві дияконом Григорієм було створено „Остромирове євангеліє” для новгородського посадника Остромира, від імені якого отримало назву* (*„Остромирове євангеліє” – найдавніша датована рукописна книга, написана кириличним шрифтом). Книжковою мініатюрою був оздоблений „Ізборник” Святослава Ярославича, що побачив світ у 1073 році.

Художнє мистецтво в Київській Русі також представлено фресками – настінними зображеннями, зробленими водяними фарбами на вологій штукатурці, та мозаїкою – зображеннями, створеними з кольорового каміння або скла на штукатурці. Фресками і мозаїкою була оздоблена перша кам’яна церква у Києві – Десятинна, збудована у 989-996 роках. Фрески і мозаїчні зображення прикрашають Софійський Собор. При цьому вони єдині в Європі, що відображають сюжети світського життя ХІ ст.

Галуззю образотворчого мистецтва був і іконопис. На кінець ХІ – початок ХІІ ст. припала творча діяльність видатного руського іконописця, майстра мозаїчних зображень та ювелірних виробів, монаха Києво-Печерського монастиря Аліпія (Алімпія). Художник брав участь у розписі Успенського собору у Києві, здійснював реставрацію та написання ікон для інших культових споруд Києва, звідки вони поширювалися по всій Руській землі. Сучасники вважали, що ікони Аліпія мають чудотворні властивості. Іконописець відзначався високою самовідданістю в роботі, якій він присвячував весь свій час, та безкорисливістю своєї творчості, якою він займався на добровільних засадах без матеріальних винагород. Художні твори Аліпія достовірно до нашого часу не дійшли. Припускається, що він міг бути автором збережених до нині ікони Богоматері Велика Панагія („Ярославська оранта”) та Свенської Печерської ікони Божої Матері* (*Обидві ікони зберігаються в Третьяковській галереї у Москві.)

У Київській Русі розвинутим було ювелірне мистецтво. До нашого часу дійшла велика кількість ювелірних виробів ХІ – ХІІ ст. із золота і срібла. Руським майстрами виготовлявся чималий асортимент прикрас: намиста, ланцюги, діадеми, сережки, колти, браслети, персні та ін.

Масовий характер мало музичне мистецтво. Серед усіх верств населення були поширені співи і танці. Весь цикл занять: господарська діяльність, воєнні походи, свята, ритуальні обряди –супроводжувався співом відповідного характеру. Музичний супровід здійснювався за допомогою спеціальних інструментів: грали на свистках, сопілках, трубах, бубнах, гуслях.

У Русі були і професійні музиканти. Відомі імена співаків, які служили при князівських дворах: Боян, Митуса, Ор. При церквах працювали співаками Стефан, Г.Печерський у Києві, Лука у Володимирі-Волинському, Дмитро в Перемишлі. Відомі також артисти-музиканти – скоморохи. Вони жили за рахунок влаштування концертів, які проводили на міських майданах та князівських дворах.

Поиск по сайту: