Сила F — це фiзична величина, що є мiрою дії одного тiла на iнше

Ця дiя може виникати як при безпосередньому контактi тiл (тертi, ударi, стисканнi та iн.), так i на вiдстанi мiж ними через посередництво створюваних тiлами полiв. Пiд дiєю сили виникає рух чи змiна руху тiла або його деформацiя. Сила — величина векторна i характеризується чисельним значенням, напрямком i точкою прикладання. В системi СІ одиницею вимiрювання сили є ньютон (Н). Лiнiя, вздовж якої дiє сила, називається лiнiєю дії сили. Якщо на тiло одночасно дiють кiлька сил, що прикладенi до однiєї і тiєї ж точки тiла, їх можна замiнити однiєю силою . Ця сила називається рiвнодiйною i визначається векторною сумою всiх сил, що дiють на тiло:

(2.5)

Додавання сил виконується за правилом додавання векторiв (правилом паралелограма), рис. 2.1. Обернена операцiя називається розкладанням сил. Слiд зазначити, що не можна шукати рiвнодiйну сил, що прикладенi до рiзних тiл. Сукупнiсть тiл, видiлених для розгляду з оточуючого середовища, називається механiчною системою. Сили, що дiють у механiчній системi, можуть бути внутрiшнiми i зовнiшнiми.

Внутрiшнiми називаються сили, з якими тiла механiчної системи дiють одне на одне. Зовнiшнiми називаються сили, з якими тiла механiчної системи взаємодiють з iншими тiлами, що не належать до даної системи. Рiвнодiйна зовнiшнiх сил називається головним вектором зовнiшнiх сил.

Поиск по сайту: