Основи гальванотехніки

Гальванотехніка належить до найважнішіх галузей прикладної електрохімії. Вона включає гальваностегію (нанесення на вироби електрохімічних покриттів, міцно зчеплених з металом, що покривається), гальванопластику (одержання металевих копій з різних предметів) та електрохімічну обробку поверхні (полірування, оксидування тощо).

1 - + 1 - + 3 4   2 4 5 3 6 7 5 6 7 а б Рис. 13. Принципові електричні схеми для проведення електролізу в гальваностатичному (а) та потенціостатичному (б) режимах: 1 - джерело постійного струму, 2 - амперметр, 3 - вольтметр, 4 - реостат, 5 - електролізер, 6 - катод, 7 – анод

Порівняно з іншими методами нанесення покриттів, електроосадження має ряд переваг, дозволяє регулювати товщину шару металу, економічно витрачати +кольорові метали, одержувати покриття з необхідними фізико-хімічними та механічними властивостями. У промисловості найчастіше наносять цинкові, нікелеві, хромові, мідні покриття.

Для проведення електролізу використовують електролізери - посудини, у які заливають розчин електроліту та вміщують металеві пластинки - електроди. Електрод, на якому відбувається процес відновлювання, називається катодом (при електролізі він заряджений негативно), а електрод, на якому проходить окислення, - анодом (заряджений позитивно). При електролізі деталь, на яку наносять покриття, служить катодом, а при поліруванні пластинка, що полірується, – анодом. Електроліз проводять при гальваностатичному (підтримується задана сила струму) або потенціостатичному (підтримується стала напруга) режимах (рис. 13).

Поиск по сайту: