Властивості розчинів електролітів

Електропровідність розчинів. Молекули багатьох речовин під дією розчинника здатні розпадатися на заряджені частинки - іони: КА = К⁺ + А^-. Процес утворення іонів у розчинах називається електролітичною дисоціацією, а речовини, здатні утворювати в розчинах іони,- електролітами. Наявність у розчинах електролітів заряджених частинок - іонів робить ці розчини здатними проводити електричний струм. Величина електропровідності розчинів визначається швидкістю руху іонів під дією зовнішнього електричного поля і залежить від кількості іонів, що знаходяться в розчині, їх заряду та розміру, а також від в'язкості та температури розчину.

Розрізняють питому електропровідність () - величину, яка обернена до питомого опору : =1/ (Ом^-1.м^-1, Ом^-1.см^-1 або См^.м^{-1, См.}см^-1) та молярну (еквівалентну) електропровідність, яка є відношенням питомої електропровідності до концентрації електроліту: = /C (Ом^-1.м^2.моль^-1, Ом^-1.см^2.моль^-1 чи См^.м^2.моль^{-1, См.}см^2.моль^-1). Хімічний склад тієї одиниці електроліту, до якої належить концентрація С, записують у дужках: (1/2MgCl₂), (NaOH) та ін.

Питома електропровідність розчинів звичайно зростає зі збільшенням концентрації електроліту, але в концентрованих розчинах унаслідок зниження рухливості (швидкості міграції) іонів за рахунок посилення електростатичної взаємодії між ними вона може зменшуватися, не зважаючи на збільшення кількості заряджених частинок у розчині.

Молярна (еквівалентна) електропровідність збільшується зі зменшенням концентрації і досягає свого граничного значення ( ₀) при безкінечному розведенні, коли всі молекули електроліту в розчині дисоційовані на іони. Електростатична взаємодія між іонами при цьому практично зникає і рухливість іона досягає максимального для цієї температури значення. Тому граничне значення молярної (еквівалентної) електропровідності ( ₀) дорівнює сумі іонних електропровідностей катіона ( ₊) та аніона ( _-) при безкінечному розведенні (граничний закон Кольрауша): ₀ = ₊ + _-.

Поиск по сайту: