Варіант третій

Білі вірші — для нас це найвдаліший варіант роботи, але і найскладніший. Тут вірші не римуються. Роботу можна вести як індивідуальну, так і групову. На цю роботу відводиться зазвичай для групи до двох годин. Завдання дається построково. А потім, коли ми отримуємо готові вірші (у разі роботи з групою), вірші читаються. Ця робота може проводитися на середньому етапі, коли в групі вже склалися довірчі стосунки.

Сама схема вірша виглядає так.

Перший рядок:

клієнтові пропонується пригадати якийсь стан, який йому не подобається і який він не хотів би більше відчувати (він заважає в житті). Потім пропонується позначити цей стан одним словом.

Другий рядок:

написати 2 слова, які описують (пояснюють) цей стан. Слова можуть бути будь-якими частинами мови, при цьому прийменники не рахуються.

Третій рядок:

написати 3 слова. Слова повинні описувати дії, які зазвичай людина проробляє, потрапивши в цей стан.

Четвертий рядок:

написати 4 слова, які визначатимуть почуття, що виникають унаслідок попередньої дії.

П'ятий рядок:

Повторення першої — 1 слово.

Наприклад:

Депресія

Порожнеча і тривога

Нічого не хочу робити

самітність, відчуття провини

Депресія

Далі розпочинається сама робота з віршем. Це аналітична робота, схожа на розплутування клубка. Тут багато залежить від досвіду і інтуїції психолога. Але є правила, яких треба дотримуватися. У вірші повністю відбивається проблема клієнта, зазвичай пов'язана з якою-небудь ситуацією. Зрозуміло, що ми маємо справу з застиглими патернами поведінки. Тому дуже важливо звертати увагу на третю строчку, яка повідомляє про дії, що здійснюються зазвичай в стресових ситуаціях. Зрозуміло, що наші клієнти перебувають під тиском накопичених стресів. Тому завдання ведучого в цій роботі — зрозуміти патерны поведінки і допомогти клієнтам їх побачити. Потім обережно разом нащупувати шляхи виходу, пропонуючи при цьому міняти дії у вірші, а від зміни дії йти до зміни відчуття у вірші; знову і знову пропонувати читати свій вірш вголос і допомагати прийти до нового стану. При цьому поступово змінюються всі строчки. Часто в процесі роботи ми виходимо на зовсім іншу проблему, часто відмінну від заявленої спочатку. Клієнтові складно читати вголос дії, які, як правило, не здійснюються. Так, для жінок дуже важкими є рішучі і агресивні дії. А для клієнтів, схильних до депресії, майже неможливою здається будь-яка дія, зокрема бездіяльності. Робота ж в групі прискорює процес. Група співчуває, підтримує, співпереживає. Часто робота може припинятися із-за сліз або гніву, і тоді ми працюємо над цим станом, повертаючись згодом до віршів.

Важливо допомогти клієнтові проникнутись почуттям гри і безпеки від того, що хочеться зробити насправді. Це дуже захоплюючий процес, який приводить до того, що можна дати відчути нові відчуття від ситуації. Наприклад, в приведеному в зразку ми почнемо з питання:

Ведучий: Що вам хотілося б?

Клієнт: Не відчувати цього стану. Змінити його.

В.: Що хочеться змінити?

Кл.: Мені хочеться з ним краще справлятися.

В.: Коли виникає порожнеча і тривога, чи можете ви змінити їх по своїй волі?

Кл.: Ні

В.: Що за дії: Нічого не хочу робити?

Кл.: Можна замінити на: "Граю на комп'ютері", "Тупо дивлюся телевізор";

В.: Ви зазвичай так і робите?

Кл.: Так, часто.

В.: Чи можна по власному почину змінити почуття в чотирьох строчках?

Кл.: Ні, не думаю.

В.: Що з цих п'яти строчок можна реально змінити? Що б вам хотілося зробити, що зазвичай ви не робите? Може бути: привожу себе до людей? Влаштовує такий рядок?

Пропозиція версії заміни надходить зазвичай від ведучого лише після деякого пошуку версії з клієнтом і при сильному опорі. Не треба дуже сильно тиснути і наполягати на своєму. Якщо видно опір роботі, можна пропонувати свої приклади. Як правило, на якомусь одному з прикладів клієнт погоджується.

Кл.: Ця фраза викликає опір.

В.: Що ріже слух?

Кл.: Якщо змінити 3-ю строчку; то змінюється і 4-а.

В.: На що міняється?

Кл.: Роздратування, втома, агресія, депресія.

В.: Чи відчуваєте, коли є агресія і роздратованість, депресія?

Кл.:скоріше, не депресію, а провину.

В.: Що краще звучить: "депресія" або "провина?

Кл.: "вина".

В.: Якщо залишити слово "провина", то чи можна написати вірш зі словом "провина?

Провина

пояснює провину, Агресія, безсилля

як почуття Розмовляти з подругою по телефону

К яким почуттям це приводить?.Заспокоєння, втома, почуття опори.

Це та ж втома? Ні, інша.

Що виникає в результаті? Приємна самітність.

Це стан приємніший чим депресія і провина?

Чи є хоч який не будь спосіб допомогти Не знаю.

змінити депресію на приємну самітність?

Спробуйте виконати механічно: якби ви знали цей інший спосіб, яке слово ви хотіли б отримати у кінці вірша?

Гармонія

Тепер потрібно формально зробити зміну від депресії до гармонії. Можна йти з кінця, але йти потрібно від гармонії.

Депресія

Порожнеча, тривога

Ми з чоловіком готуємо вечерю

Опорність, захищеність, задоволення, ситість.

Гармонія

Гармонія тут в'яжеться? Так.

Як ви себе відчуваєте? Дивно, але краще.

Далі можна йти до того, щоб весь вірш звучав по-новому. І ім'я йому буде гармонія. Тут потрібне з’ясувати, що таке гармонія для людини, з якою ви працюєте, коли було випробувано відчуття гармонії перший раз і останній, які почуття при цьому переживалися. Що відбудеться в житті клієнта, якщо бажаний стан буде досягнутий. І весь час ведучому слід при цьому звертати увагу на стан в тілі клієнта. Якщо холод, то де, на що це схоже. Намагайтеся акцентувати почуття клієнта на приємних відчуттях. Якщо полегшення, то де в тілі, у вигляді чого, на що це схоже і коли зазвичай це відчуває чоловік.

Вся річ у тому, що наші клієнти живуть багато років в ситуації кризових станів. Багато з них в депресії, і тому сама робота з опрацьовуванням дій, яких вони не здійснюють, що є характерним для депресивних клієнтів, надає цілющу дію. Найчастіше нам доводиться стикатися з проблемами страху, небажання жити, тривоги, безпорадності, потреби в любові. Наше завдання як фахівців — дати їм можливість побачити і артикулювати в процесі роботи нові шляхи вирішення проблеми, дати відчути жінкам, що в їх владі управляти своїми життями і почуттями Після такої роботи з'являється відчуття сили і стійкості. Виникають нові бажання, і не просто нові бажання, але і розуміння того, чого насправді ти хочеш. Страхи, якими наповнені жінки, паралізують і створюють відчуття безвихідності навіть в простих ситуаціях. Дуже багато проблем існують тільки в наших головах. Дійсність часто не така жахлива, як нам здається.

Інколи результатом такої роботи є вирішення діяти, і нові дії приводять до неможливих до цього результатів.

Наші вірші, зазнаючи метаморфози, змінюються з точністю до навпаки: з вірша "смерть" ми получаємо "життя", "страх" міняється на "любов", "безпорадність" — на "відвагу".

3. "Путівник в житті і діяльності"

Відповіді-роздуми спонукають особистість аналізувати свої дії, вчинки, думки, відчуття; розвивати ціннісну орієнтацію, мотивацію — бажання стати краще.

1. Хто Я (якщо моя майбутня професія — соціальний працівник)?

2. Який Я (мої професійні потреби, інтереси і здібності; особові особливості (яскраво виражені якості особистості, позитивні і негативні риси вдачі і так далі)?

3. Моя місія на Землі, в суспільстві?

4. Де Я (чому Я тут)?

4.1. Учбовий заклад (місце роботи) — моя роль і стан; мої права, обов'язки, можливості.

4.2.Соціальна робота як учбовий предмет. Які розділи цікаві?

4.3. Карта моїх переваг (предмети, що викликають особливий інтерес).

5. Соціальна робота як професійна діяльність. моя майбутня (справжня) професія.

5.1. Що мені в ній цікаво?

5.2. Що подобається?

5.3. Що не влаштовує?

6. Образ мого професійного майбутнього: план, програма, карта-прогноз професійного руху (зростання).

7. Хто ті, інші, що поряд зі мною?

7.1.Я — людина, що створює проблеми або здатний їх вирішувати, допомагаючи в цьому іншим?

7.2.Як співіснувати і співробітничати.

7.3.Кому і чому відповідати і співчувати?

8. Ступінь моєї толерантності (терпимості); так (кому? чому?), немає (кому? чому?), хочу (чого?), люблю (що? кого?), роблю (що?).

9. Життєвий шлях (стратегія) моєї особистості (життєвий сценарій, віра, надія, кохання в моєму житті).

При проведенні спецкурсу-спецпрактикуму важливо передбачити і враховувати наступні методологічні позиції. По-перше, цілісність і безперервність професійно-особистих якостей, розвитку фахівця, ми розглядаємо як процес, супроводжуючий людину на всьому професійно трудовому "маршруті" його життя. Системно-цілісний підхід, використовуваний в дослідженні, об'єднує усі ланки професійної освіти, професійного становлення фахівця з соціальної роботи в єдиний безперервний "ланцюг" (В.А. Сластенін). Це сприяє максимальному стимулюванню активного стану всіх основних структурних компонентів особистості соціального робітника в їх взаємодії і поєднанні. По-друге, професійний розвиток особистості — це здійснюваний на основі об'єктивних умов життя складно-еволюційний, динамічний процес залучення до професії, в ході якого відбувається якісне вдосконалення його як професійно-діяльнісного індивіда.

Процес професійного розвитку розкривається як поступове придбання професійно-значущих характеристик і оволодіння соціально-професійними знаннями, технологіями, ролевими функціями. І, нарешті:

=> професійний розвиток не може відбуватися у відриві від загального розвитку людини, тому включає всі компоненти цілісного розвитку особистості;

=> цей процес має ряд стадій, підстави для виділення їх можуть бути різні. Але кожна стадія повинна характеризуватися єдністю і достатністю особистих ознак, що утримують період у межах якісної визначеності;

=» становлення людини як професіонала тісно зв’язано з його розвитком як особистості. Особистий простір ширше професійного і суттєво впливає на нього. Особистість людини зазвичай робить позитивний вплив на вибір професії, на хід професійної адаптації, професійній самореалізації, стимулює професійну майстерність і творчість;

=> особистість може і перешкоджати становленню професіонала в людині;

=> професійні якості особистості по мірі їх становлення і розвитку починають робити зворотній (позитивний або негативний) вплив на особистість;

=> професійний розвиток соціального працівника — це процес зустрічного руху соціуму і індивіду; він характеризується єдністю соціального замовлення і потреб людини в створенні суспільного життя як унікальною;

=> зміст професійного розвитку як соціально-педагогічного явища включає єдність і боротьбу суперечностей потреб, мотивів, процесів зовнішньої дії і інтериоризації, взаємодії, що забезпечує повноцінне досягнення професіоналізму особистості і діяльності;

=> професійне становлення фахівця залежить як від ряду чинників суб'єктивного характеру (наприклад, схильності, спроможності, здібності, ціннісні орієнтації, мотиваційна готовність і так далі), так і від об’єктивних (наприклад, значущість професії в суспільстві, правовий і громадський її статус і ін.);

=> професійний розвиток майбутнього соціального працівника подається як органічна єдність зовнішнього і внутрішнього світу індивіда, об'єктивних і суб'єктивних чинників, а безперервна професійна освіта виступає як засіб, умова цієї взаємодії, основа для досягнення високого професіоналізму особистості і діяльності.

Поиск по сайту: