Як усвідомити своє ставлення до проблеми залежної поведінки?

Мета: ознайомлення з поняттям созалежність; усвідомлення власного відношення до проблеми залежної поведінки.

1. Ведучий організовує дискусію по наступним питанням:

• Наркоманія — це повільний суїцид?

• Чи будь-яка залежність — це повільний суїцид?

• Емоційна залежність — це суїцид своєї особистості? Ведучий пропонує кожному учасникові висловитися по запропонованих питаннях. Розповісти про почуття, які виникли під час обговорення. Учасникам групи пропонується подумати і пригадати, чи є серед їх знайомих випадки залежності (алкогольної, нікотинової, наркотичної). За бажанням запропонувати розповісти про них. Ведучий ставить додаткові питання, тому хто розповідає:

• Як поводяться родичі в ситуації, коли в сім’ї є залежна людина?

• Чи стараєтеся ви допомогти знайомим? Чи є ви посередником у вирішенні їх проблем?

• Які почуття ви при цьому відчуваєте?

2. Ведучий вводить поняття "созалежність".

_______________________________________________________________________

В допомогу ведучому

Созалежність — це коли проблема іншої людини становиться нашою проблемою, або ми включені в цю проблему. Созалежна людина в широкому сенсі — це будь-яка людина, що перебуває в тісній взаємодії з наркоманом (алкоголіком і ін.), зазнає його вплив на своє життя. Созалежність виявляється:

• залежно від емоційного стану людини "проблемного" партнера (члена сім'ї або колективу, коханого, друга);

• вимушеній зміні звичок, порушенні життєвих планів (необхідно ховати гроші, цінності і ін.);

• страхах за своїх близьких, з якими контактує "залежний";

• зануренні в проблему, яку вам нав'язали.

Чим тісніше взаємодія, тим гостріше відчувається ця проблема, а найважчий удар приймають батьки підлітка, який приохотився до смертельного зілля.

О. А. Шерехів. Позначає проблему созалежності таким чином: "...проблема не в іншій людині, а в нас самих, в тому, що ми дозволили, щоб поведінка іншої людини впливала на нас, і теж намагаємося вплинути на іншу людину". Тому всі созалежні люди володіють схожими внутрішньопсихічними симптомами, такими як: контроль, тиск, нав'язливі стани і думки, низька самооцінка, ненависть до себе, відчуття провини, пригнічуваний гнів, неконтрольована агресія, нав'язлива допомога, ігнорування своїх потреб, проблема спілкування, замкнутість, плаксивість, апатія, проблеми в інтимному житті, депресивна поведінка, суіцидальні думки, психосоматичні порушення.

_______________________________________________________________________

Ведучий акцентує увагу учасників на тому, що проблема залежності може побічно стосуватися їх самих, що необхідно бути уважними до свого близького оточення, до власної поведінки відносно близьких людей.

4. Вправа "Дракон". Мета: усвідомлення власної поведінки в ситуації созалежності, зняття негативних емоцій.

Ведучий дає учасникам наступну інструкцію: "Встаньте, будь ласка, в одну шеренгу один за одним, та обніміть свого сусіда за талію. Уявіть собі, що ви «дракон», що перший стоїть — "голова дракона", останній, — «хвіст дракона», середина — "тулуб дракона". Завдання "голови" зловити "хвіст".

Після закінчення вправи ведучий пропонує обговорення:

• Які почуття ви переживали при виконанні вправи?

• Як ви вважаєте, дану вправу можна пов'язати з темою нашого заняття?

• Давайте проведемо наступну асоціацію: "голова" — залежний, "хвіст" — созалежний. Созалежних людей може бути багато, часто це сім'я, друзі, яких об’єднують міцні зв'язки і їх дуже важко розірвати. "Голова" задає всьому рух, решта всього ланцюжка рухається за нею, по суті, созалежні люди нічого не вирішують, і "голова" завжди зловить "хвіст". Єдине, що може зробити ланцюжок, — це обірватися, що є важким рішенням.

• Тепер давайте уявимо, що "хвіст" — залежний, а "голова" — рятувальник.

5. Вправа "Побажання". Мета: позначити кінець заняття, ритуал прощання. Ведучий пропонує учасникам обмінятися по кругу відчуттями і побажати що-небудь хороше своєму сусідові.

Поиск по сайту: