|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЗОВНІШНІ СТАТЕВІ ОРГАНИКопулятивні органи хребетних можуть мати різне походження. Так, у самців хрящових риб вони являють собою видозмінені базалії черевних плавців (птеригонодії), які мають на своїй внутрішній поверхні жолобок, по якому стікає сперма з клоаки самця. У костистих риб копулятивний апарат спостерігається рідко. У живородних коропозубих таким апаратом служить видозмінений анальний плавець (гоноподій), яким самець переносить сперматофор і прикріпляє його до статевого отвору самки. Серед земноводних копулятивні органи є тільки в гімнофіон, у самців яких довга клоака може вивертатися в клоаку самки. Самці всіх плазунів, крім гатерії, мають копулятивні органи, що являють собою непарні (у крокодилів і черепах), або парні вирости задньої стінки клоаки, які при заплідненні вивертаються назовні. Копулятивні органи у вигляді непарного виросту стінки клоаки є лише в деяких видів птахів - страусів, тінаму, гусеподібних. В інших запліднення відбувається при притисканні зовнішнього отвору клоаки самця до клоаки самки.
224
Найвище розвинені копулятивні органи ссавців. Це непарний орган, що розвивається в зародка в передній стінці клоаки у вигляді невеликого спочатку виступу - клоакового горбка. У передній його ділянці розвивається статевий горбок, на нижній поверхні якого утворюється поздовжній статевий жолобок, обмежований по боках статевими складками. Навколо всіх цих частин розвивається кільцеподібна складка - статевий валик. Подальший розвиток цих індиферентних частин статевого апарату відбувається по-різному в особин різної статі - у самця статеві валики зростаються між собою по середній лінії й утворюють стінки мошонки, а в самки приматів - так звані великі губи. У самця статевий горбок росте і дає статевий член (penis); у самки він слабо розвивається й перетворюється в клітор. Статеві складки по краях статевої борозенки дають у самки багатьох ссавців малі губи, а сечостатевий синус - присінок піхви. У самця краї статевих складок зростаються над сечостатевим синусом та над статевою борозенкою і так розвивається сечостатевий канал. У клоакових ссавців копулятивний орган знаходиться всередині клоаки, оточений складкою слизової оболонки, і може висуватися назовні та втягатися назад у клоаку під час парування. У живородних ссавців клоака зникає, і між сечостатевим синусом та каналом копулятивного органа настає постійне й неперервне сполучення, так що він служить не тільки для виведення сперми, а й для сечовипускання. Статевий член розміщається тепер ззовні, але оточується складкою шкіри, що утворює його піхву.У багатьох ссавців в пенісі є спеціальна кісточка, або бакулюм (гризуни, рукокрилі, нижчі примати тощо). Отже, хребетні, як правило, роздільностатеві. Статеві залози частіше парні. Яєчники мають більш-менш помітну зернисту структуру. Сім'яники відрізняються гладкою поверхнею. Для анамній характерне зовнішнє запліднення, однак у хрящових і деяких кісткових риб, хвостатих земноводних запліднення внутрішнє. Яйця анамній здатні розвиватись тільки у водному (рідко - в дуже вологому) середовищі. Лише в деяких груп спостерігається яйцеживородіння або живородіння.
225
З яйця вилупляється личинка, яка веде водний спосіб життя. Для амніот характерна ускладнена будова яйця (збільшення кількості жовтка й білка, утворення щільних захисних зовнішніх оболонок), внутрішнє запліднення, здатність яйця розвиватись тільки в повітряному середовищі. Це досягнуто зміною ходу ембріогенезу (формування зародкових оболонок - серозної, амніотичної, алантоїса). Розвиток - без метаморфозу. Усі ці особливості яйця, ембріонального та постембріонального розвитку були частиною тих важливих еволюційних набутків, які дозволили амніотам, на відміну від анамній, вийти з водного середовища й заселити всі ділянки суші. Отже, у становленні та вдосконаленні репродуктивної системи мали місце: диференціація клітин на статеві й соматичні; розвиток статевих залоз, статевих шляхів і копулятивних органів; спочатку гермофродитизм, а далі роздільностатевість з менш або більш вираженим статевим диморфізмом; спочатку зовнішнє, а далі внутрішнє запліднення; виникнення пристосувань для розвитку плода в матці та живлення його за рахунок організму матері через плаценту.
226 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |