|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 8. Формування ефективної організаційної культури як модель стратегічного управління людськими ресурсамиСутність і типи організаційних культур. Організаційна культура як найважливіший конкурентний фактор. Поняття організаційної культури. Типи організаційних культур та їхні ознаки. Складові елементи організаційної культури. Формування організаційної культури. Основні етапи роботи з формування ефективної організаційної культури: вибір місії й вироблення стратегії організації; вивчення чинної організаційної культури; розробка організаційних заходів; цілеспрямований вплив на організаційну культуру; оцінка успішності впливу на організаційну культуру і внесення необхідних коректив. Методи формування й підтримки ефективної організаційної культури. Способи впливу керівництва організації на розвиток культури. методи формування ефективної організаційної культури: поведінка керівника; заяви, заклики, декларації керівництва; реакція керівництва на поведінку працівників у критичних ситуаціях; навчання персоналу; система стимулювання й мотивації; критерії відбору в організацію; підтримка організаційної культури у процесі реалізації основних управлінських функцій; організаційні традиції й порядки; широке впровадження корпоративної символіки.
Тема 9. Перспективи розвитку стратегічного управління Людськими ресурсами Сучасні тенденції розвитку стратегій управління людськими ресурсами. Основні підходи до вирішення проблем стратегічного управління людськими ресурсами: управління на основі передбачення змін; управління на основі гнучких негайних рішень. Зміни у філософії управління, що ведуть до формування нової стратегії управління людськими ресурсами. 13 уроків формування нової стратегії управління людськими ресурсами. Зародження й розвиток організацій, що самонавчаються. Навчання першого порядку, або «одинарна петля» і навчання другого порядку, або «подвійна петля». Типи організацій, що навчаються: «такі, що знають», «такі, що розуміють», «такі, що мислять», «такі, що самонавчаються». Історичні передумови зародження організацій, що самонавчаються. Зміни особистості працівника сучасної організації: поєднання раціонального знання й інтуїції; співпереживання; спрямованість до цілого; особисте вдосконалення в організації. Зарубіжний досвід стратегічного управління людськими ресурсами (програма фірми «Сименс»). Перспективи розвитку стратегічного управління персоналом в Україні. Об'єктивні й суб'єктивні фактори, які визначають перспективи розвитку стратегічного управління персоналом в Україні.
ЧАСТИНА 2. НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ РОЗДІЛ 2.І. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ Тема 1. Методологія стратегічного управління людськими ресурсами 1. Поняття стратегічного управління людськими ресурсами. 2. Об'єкт і предмет стратегічного управління людськими ресурсами. 3. Цілі й завдання вивчення дисципліни Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |