АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Елементи стратегічного аналізу людських ресурсів як передумова розробки стратегії управління ними

Читайте также:
  1. D – ЕЛЕМЕНТИ.
  2. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  3. P – ЕЛЕМЕНТИ.
  4. VІIІ. Приведення нормативно-правової бази у відповідність із завданнями Стратегії
  5. А) розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030109 – «Управління персоналом та економіка праці» стаціонарної форми навчання
  6. Автоматизовані системи управління проектами
  7. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  8. Адреса регістра управління завершується на: 11
  9. Активними операціями називаються операції з розміщення банківських ресурсів.
  10. Актуальність проблеми управління освітою
  11. Аналіз документів як метод соц.аналізу
  12. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Розробка стратегії управління персоналом здійснюється на основі глибокого систематичного аналізу факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, тому може бути представлена цілісна концепція розвитку персоналу й організації в цілому відповідно до її стратегії. До зовнішнього середовища відносяться макросередовище й безпосереднє оточення організації, що мають спрямований вплив і контакти із системою управління персоналом.

Фактори, за якими проводиться аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища для розробки стратегії управління персоналом, представлено в табл. 4.1.

Рис.4.1. Послідовність формулювання стратегії управління людськими ресурсами

 

 

Таблиця 4.1

Фактори зовнішнього й внутрішнього середовища, що впливають на розробку стратегії управління персоналом

Середовище Фактори
Зовнішнє середовище: а) макросередовище   Фактори міжнародного характеру (військова напруженість, наукова активність і т.п.). Політичні фактори (політична стабільність, активність суспільних і профспілкових рухів, кримінальна ситуація в країні). Економічні фактори {тенденції зміни економічних зв'язків, середньорічні темпи інфляції, структура розподілу доходів населення, податкові показники). Соціально-демографічні фактори (тривалість життя населення, життєвий рівень, народжуваність і смертність, дитяча смертність у відсотках від народжуваності, структура населення по показниках, міграція й ін.). Правові {регулювання в сфері праці й соціального забезпечення). Екологічні. Природно-кліматичні. Науково-технічні. Культурні.  
  б) безпосереднє оточення Місцевий ринок праці, його структура й динаміка. Кадрова політика конкурентів. Ринкова інфраструктура (ступінь задоволення потреб організації в ресурсах і стан ринкових структур). Моніторинг навколишнього середовища (якість зовнішнього середовища). Охорона здоров'я (фондоозброєність, кваліфікація й т.п.). Наука й освіта (рівень освіти населення, новизна наукових розробок і т.п.). Культура (ступінь задоволення потреб населення в культурних і подібних об'єктах). Торгівля. Громадське харчування. Транспорт і зв'язок. Приміське й сільське господарство. Будівництво й житлово-комунальне господарство. Побутове забезпечення
Внутрішнє середовище Принципи, методи, стиль управління. Кадровий потенціал організації. Структура персоналу. Плинність кадрів і абсентизм, Рівень ротації персоналу. Структура знань і навичок персоналу. Завантаженість працівників. Продуктивність праці. Заходи соціального захисту. Фінанси організації. Рівень організації виробництва й праці. Перспективи розвитку техніки й технології в організації. Організаційна культура. Рівень розвитку системи управління персоналом й ін.

 

У результаті аналізу зовнішнього й внутрішнього середовища за допомогою методу SWOT (СВОТ) виявляються сильні й слабкі сторони організації у сфері управління персоналом, а також можливості, які вона має, і погрози, яких варто уникати.

Виявлення сильних і слабких сторін відбиває самооцінку організації й дозволяє їй порівняти себе з основними конкурентами на ринку праці й, можливо, на ринку збуту. Оцінювання можна провести за окремими показниками й функціями управління персоналом за допомогою так званого конкурентного профілю (табл. 4.2). Оцінювання окремих показників проводиться методом порівняльного аналізу, а функцій управління— експертним методом.

Сильні й слабкі сторони організації у сфері персоналу такою ж мірою, як загрози й можливості, визначають умови успішного існування організації. Тому в межах стратегічного управління персоналом при аналізі внутрішнього середовища важливо виявити, які сильні й слабкі сторони мають окремі напрямки управління персоналом і система управління персоналом у цілому.

Для вирішення цього завдання використовуються такі відомі в стратегічному управлінні методи й прийоми, як метод SWOT, матриці можливостей, загроз, складання профілю середовища й ін.

Після складання конкретного списку слабких і сильних сторін організації у сфері персоналу, а також загроз і можливостей випливає етап установлення зв'язків між ними. Для цього складається матриця SWOT,запропонована Томпсоном і Стріклендом (рис. 4.2). Ліворуч виділяються два блоки: сильні й слабкі сторони, у які відповідно вписуються всі виявлені в ході попереднього аналізу сторони управління персоналом організації. У верхній частині матриці також виділено два блоки, у які вписані можливості й загрози у сфері
управління персоналом, важливі для конкретної організації.
На перетині цих блоків утворюються чотири поля:

• поле I — сильні сторони й загрози;

• поле II — сильні сторони й можливості;

• поле III — слабкі сторони й можливості;

• поле IV — слабкі сторони й загрози.

Завдання фахівця служби управління персоналом полягає в тому, щоб за допомогою цих полів розглянути всі можливі парні комбінації й виділити ті з них, які мають бути враховані при розробці стратегії управління персоналом.
Зокрема, для тих пар, які були обрані з поля II, слід розробляти стратегію по використанню сильних сторін управління персоналом організації для того, щоб одержати віддачу від можливостей, які є в зовнішньому середовищі.

Для пар з поля I стратегія повинна припускати використання
сильних сторін організації у сфері персоналу для усунення
загроз із зовнішнього середовища. Для тих пар, які виявилися на полі
III, стратегія у сфері персоналу повинна бути побудована так, щоб за рахунок можливостей, що з'явилися, у зовнішньому середовищі спробувати подолати наявні у сфері персоналу слабості. І для пар, що перебувають у полі IV, стратегія управління персоналом повинна бути такою, яка б дозволила організації позбутися слабких сторін у

 

Таблиця 4.2

Порівняння конкурентного профілю (на основі сильних
і слабких сторін) для стратегічного управління персоналом

 

Функції управління персоналом і показники Оцінка
дуже висока висока середня низька дуже низька
Продуктивність праці      
Витрати на персонал      
Коефіцієнт плинності   ● ◘    
Планування трудового потенціалу    
Відбір і найм     ● ◘    
Адаптація персоналу    
Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації      
Ротація, планування кар'єри     ◘ ●  
Перспективи професійного зростання    
Розвиток організаційної діяльності      
Переміщення персоналу всередині організації      
Управління комунікаціями    
Соціальний захист      
Техніка безпеки й охорона здоров'я      
Відносини між керівниками й співробітниками    
Технології управління персоналом      
Дисципліна      
Скорочення й звільнення    
Робота з пенсіонерами    
Оцінка й оплата праці, мотивація трудової діяльності      

◘ - позиції організації

● – позиції конкурента

Можливості Загрози   Сильні й слабкі сторони Можливості 1. Наявність кращої стратегії у сфері персоналу й кадрової політики в порівнянні з конкурентами. 2. Вигідне місцезнаходження організації. 3. Можливість залучення більшого числа кандидатів на вакантні посади. 4. Високий рівень продуктивності праці в порівнянні з конкурентами. 5. Висока якість продукції (послуг) за рахунок використання кваліфікованої робочої сили. 6. Сприятливий імідж організації у покупців. 7. Приємні в спілкуванні, доброзичливі співробітники й ін. Загрози 1. Несприятлива соціально- економічна політика в країні. 2. Несприятливі демографічні зміни. 3. Погіршення системи социального забезпечення в місті, районі. 4. Слабкі позиції в галузі кадрової політики в порівнянні з конкурентами. 5. Вивільнення робочих місць через скорочення обсягу виробництва продукції, послуг й ін.
Сильні сторони 1. Розвинена система управління персоналом. 2. Високий рівень компетентності керівників. 3. Високий рівень кваліфікації фахівців. 4. Наявність інноваційного потенціалу в персоналу. 5. Достатні фінансові ресурси, що виділяютьсяі для служби управління персоналом. 6. Високий рівень задоволеності працею у співробітників. 7. Розвинена система мотивування персоналу до трудової діяльності. 8. Наявність системи соціального захисту. 9. Гарні умови праці. 10. Переваги в рівні оплати праці в порівнянні з конкурентами й ін.     поле II     поле I
Слабкі сторони 1.Відсутність стратегічних установок у сфері персоналу. 2. Недолік управлінського таланту й глибини володіння проблемами управління персоналом. 3. Відсутність необхідного рівня компетентності й кваліфікації. 4. Слабке фінансування заходів з управління персоналом. 5. Наявність вакантних посад. 6. Застарілі посадові інструкції й вимоги до співробітників. 7. Низький рівень оплати праці й відсутність системи винагород. 8. Відставання від конкурентів у галузі соціального забезпечення. 9. Застаріла система оцінювання результатів праці персоналу. 10. Відсутність системи службового просування й ін.   поле III   поле IV

Рис. 4.2. Матриця Томпсона-Стрікленда

 

сфері персоналу й спробувати запобігти навислій над нею загрозі, що виходить із зовнішнього середовища.

Так, якщо персонал організації відрізняється високим рівнем
кваліфікації й наявністю інноваційного потенціалу й у той же час у масштабах району, міста погіршується система соціального забезпечення (поле I), стратегія управління персоналом повинна бути спрямована на пошук додаткових фінансових і інших джерел та вживання заходів зі збереження й розвитку соціальної інфраструктури даної організації, посилення й розширення видів соціальної допомоги та підтримки своїх працівників для того, щоб зберегти їхню чисельність і потенціал, уникнути відтоку фахівців в інші райони й регіони.

Або, наприклад, якщо в організації недостатньо фінансуються заходи у сфері управління персоналом, спрямовані на розвиток, навчання своїх працівників, але організація має вигідне місце розташування, а отже, можливості залучення більшого числа кандидатів на вакантні посади й відповідно відбір кращих з них (поле III), то при розробці стратегії управління персоналом керівники організації повинні передбачити додаткове виділення коштів, зокрема на навчання, та інші заходи щодо
розвитку персоналу з метою залучення й закріплення в організації найбільш кваліфікованих працівників із числа претендентів на вакантні посади.

Характеристики сильних і слабких сторін, можливостей і загроз у галузі персоналу будуть індивідуальними для кожної організації залежно від конкретної ситуації, у якій вона перебуває. Тому при виборі стратегії управління персоналом необхідно розглянути всі можливі парні комбінації за допомогою матриці SWOT,виділити ті з них, які будуть найбільш сприятливими й повинні бути обов'язково враховані при розробці стратегії.

Отже, стратегія управління персоналом може охоплювати різні аспекти управління персоналом організації: удосконалення структури персоналу (за віком, категоріями, професіями, кваліфікацією і т.д.); оптимізацію чисельності персоналу з урахуванням його динаміки; підвищення ефективності витрат на персонал, що включають оплату праці, винагороди, витрати на навчання й інші грошові витрати; розвиток персоналу (адаптацію, навчання, службове просування); заходи соціального захисту, гарантій, соціального забезпечення (пенсійне, медичне, соціальне страхування, соціальні компенсації, соціально-культурне й побутове забезпечення й ін.); розвиток організаційної культури (норм, традицій, правил поведінки в колективі й т.п.); удосконалення системи управління персоналом організації (складу й змісту функцій, оргструктури, кадрового, інформаційного забезпечення й ін.) і т.д.

При розробці стратегії управління персоналом повинен ураховуватися досягнутий рівень по всіх зазначених напрямках і з урахуванням аналізу зовнішнього й внутрішнього середовища організації й факторів, що впливають на їхню зміну, а також з урахуванням стратегії організації в цілому повинен бути визначений той рівень, досягнення якого дозволить реалізувати стратегію організації.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)