|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тактичного й оперативного управління
Зміст процесу розробки стратегії управління людськими ресурсами можна представити в такий спосіб. 1. Визначення цілей використання людських ресурсів Цілі кадрової політики розробляються на основі місії (основної мети) і бізнес-цілей компанії. Місія — це корисність бізнесу для суспільства, вона унікальна для кожної конкретної компанії; цілі бізнесу — те, чого прагне досягти компанія при реалізації своєї місії. Цілі своєї кадрової політики можна сформулювати в такий спосіб: 1) втілити свою місію й досягти бізнес-цілей за допомогою з'єднання праці персоналу з факторами (усі види капіталу, підприємницька здатність) і ресурсами (матеріальними, фінансовими, інформаційними й іншими) для ефективного виробництва товару, що задовольняє споживачів; 2) досягти лідерства на ринку інтеграції інформаційних технологій в управлінні виробничими процесами для організації (ринкових результатів на основі конкурентних переваг), перевершити конкурентів на ринках товарів і праці за рахунок залучення кращого персоналу, раціональної організації й управління працею; 3) забезпечити утримання й розвиток персоналу за допомогою створення комфортних умов на основі вирішення організаційних, управлінських, психологічних, соціальних проблем і мотивації; 4) одержати позитивні фінансові результати: дохід, прибуток і зростання вартості капіталу, а також залучити значні інвестиції в розвиток бізнесу. 2. Постановка завдань, вирішення яких забезпечить досягнення цілей З урахуванням цілей розробляється комплекс завдань, що дозволяють реалізувати вищевказані цілі. Основними визначимо такі: 1) спроектувати організаційну й кадрову структури прийняття та виконання рішень, здійснення бізнес-процесів; 2) розробити систему корпоративних стандартів, що описує правила, процедури дій і взаємодії персоналу в рамках бізнес-процесів; 3) змоделювати зміст праці по посадових позиціях, потреби в необхідних компетенціях, уміннях, навичках, досвіді для одержання очікуваних результатів; 4) спроектувати раціональну інфраструктуру й робочі місця під бізнес-процеси; 5) організувати забезпечення робочих місць необхідними ресурсами для вирішення поставлених завдань; 6) забезпечити необхідні й сприятливі умови для продуктивної праці; 7) організувати добір і адаптацію персоналу, формування команди, корпоративної культури для реалізації місії й цілей; 8) організувати систему розвитку персоналу, оволодіння передовими методами й прийомами праці, сертифікувати працівників під виконувані процеси; 9) забезпечити продуктивність праці вище галузевого рівня; 10) використовувати психологічні методи впливу на працівників для встановлення продуктивних відносин; 11) організувати систему збору, обробки, впровадження інновацій; 12) розробити систему оцінювання результатів праці (продуктивність, ефективність праці); 13) сформувати імідж, збільшити вартість компанії; 14) впровадити систему мотивації персоналу за результатами праці. 3. Розробка засобів досягнення цілей Практичне втілення в життя кадрової стратегії здійснюється системним застосуванням засобів втілення. Засоби припускають способи (послідовний порядок дій досягнення цілей, результатів) і методи дій (сукупність прийомів впливу на об'єкти управління). Основними способами реалізації стратегії визначено: • організацію; • позиціонування; • залучення; • розвиток; • управління. Організація використовується для додання злагодженого вигляду побудові бізнесу через установлення порядку, правил і умов прийняття рішень, здійснення дій і взаємодії персоналу. Вона забезпечує: 1) досягнення цілей за допомогою якості прийняття й виконання рішень у межах технологічних процесів; 2) одержання конкурентних переваг у змісті (постановці цілей, завдань; рішеннях; діях; процесах; прийомах і методах; технологіях; використанні засобів праці) та умовах праці (санітарно-гігієнічних; режимах праці й відпочинку; техніці безпеки; культурі й етиці відносин, дизайні й ін.); 3) розуміння персоналом завдань, правил праці, оптимізації робочих місць, інфраструктури бізнесу; 4) одержання фінансових, ринкових, кадрових вигід за допомогою раціональності дій і взаємодії, дотримання стандартів якості, застосування передових засобів, методів, прийомів праці. Позиціонування служить для визначення потреби в персоналі, оцінки вартості посадових позицій. Як будь-який ресурс, людські ресурси, їх потенціал позиціонується до фінансової структури бізнесу, а виходить, розглядаються із двох сторін — пасиву й активу. Тобто, виходячи з результатів, установлюється: чого повинен добитися персонал (активи), за рахунок чого він може цього добитися на кожній посадовій позиції (пасиви). Пасивами в цьому випадку є компетенції, здатності, особисті якості й інші можливості до праці на даній посадовій позиції, активами — уміння, навички, досвід, прийоми, методи праці й інші якості, що забезпечують реалізацію можливостей працівників в одержанні доходів. Позиціонування здійснюється за допомогою виділення ключових робочих активів і джерел їх формування по кожній посадовій позиції. Це формулюється в посадових інструкціях, на підставі яких проводиться оцінюються компетенції і робочі активи, здійснюється добір, організація й управління працею, розвиток персоналу, а також ураховуються необхідні особистісні особливості й міжособистісна взаємодія. Позиціонування забезпечує: 1) обґрунтування кадрової структури: професійної, кваліфікаційної, чисельної; 2) обґрунтування змісту посадових позицій і потреб у персоналі; 3) оцінку місця й ролі кадрових ресурсів у результатах, базисну вартість посадової позиції в одержанні доходу, формуванні поточних активів і інвестиційних витрат на персонал; 4) відповідність кваліфікації працівника рівню змісту праці. Позиціонування формує переваги в оцінюванні потреб у персоналі, ідентифікацію потенціалу, необхідного для результатів. Залучення персоналу використовується для забезпечення бізнес-процесів необхідною робочою силою відповідно до організації й позиціонування, виходячи з максимального кадрового потенціалу при ефективних витратах на нього; забезпечує якісний набір персоналу відповідно до рівня змістовності й складності праці, можливості синергії взаємодії з іншими працівниками, а також факторами й ресурсами розвитку бізнесу. Розвиток персоналу застосовується для підвищення потенціалу й продуктивності праці. Він забезпечує: підвищення рівня компетенції персоналу, оволодіння передовими методами й прийомами праці, задоволення потреб працівників в особистій мотивації, прибутковість, зростання вартості компанії, зміцнення ринкових позицій. Нарешті, управління служить для спрямування діяльності персоналу на досягнення цілей, здійснення взаємодії й координації дій упроцесі праці, постачання ресурсів для виконання поставлених завдань. Воно забезпечує: 1) виконання ухвалених рішень; 2) одержання намічених результатів; 3) командні корпоративні дії в досягненні місії й цілей бізнесу; 4) мотивацію досягнення цілей. Зміст способів реалізації кадрової стратегії наведено в таблиці 4.4. Способи перетворюють у життя через методи — сукупність прийомів впливу на об'єкти управління. Основні прийоми в рамках зазначених способів наведено в таблиці 4.5. Успішність втілення кадрової стратегії базується на застосуванні сукупності зазначених способів і методів управління кадровими ресурсами.
Таблиця 4.4
Способи реалізації кадрової стратегії
Таблиця 4.5 Основні методи управління кадровими ресурсами
4. Розрахунки ресурсів для досягнення цілей У кадровій стратегії повинні бути передбачені необхідні ресурси для її реалізації у межах позначених завдань. При цьому фінансові ресурси виділяються у структурі операційного й інвестиційного бюджетів. В операційному бюджеті передбачаються видатки з поточної діяльності: • утримування служби персоналу й інфраструктури; • виплати заробітної плати й соціальних податків; • виплати стимулюючого характеру за поточні результати; • поточні витрати на соціальну підтримку (страхування, матеріальна допомога, оплата відпочинку та ін.); • проведення колективних заходів; • інші поточні витрати. В інвестиційному бюджеті передбачаються довгочасні інвестиції в персонал і інфраструктуру праці, створення нематеріальних активів, пов'язаних з інтелектуальними розробками: • навчання, тренінги, сертифікація; • удосконалення робочих місць, умов праці, засобів праці; • витрати на розробку й впровадження інновацій; • довгочасні соціальні вкладення (страхування життя, медичне, пенсійне й ін.); • довгочасні мотиваційні вкладення (опціони, бонуси й ін.); • інші інвестиційні витрати. Розрахунки ресурсів обов'язково зіставляються з очікуваними результатами. 5. Прогноз результатів Результати реалізації стратегії управління людськими ресурсами звичайно виражаються в системі ключових індикаторів (показників ефективності) у межах загального планування в системі збалансованих показників. Прямі показники: 1) персонал: • індекс вартості людського капіталу; • чисельність персоналу; • індекс окупності інвестицій у людський капітал; • середня «вартість» 1 працівника; 2) трудові відносини: • рівень плинності кадрів; • баланс чисельності: приплив і відтік персоналу; • рівень задоволеності роботою; • середній стаж роботи 1 працівника; 3) праця: • середня вартість робочого місця; • індекс доходів на людський капітал; • середня заробітна плата; • додаткова вартість людського капіталу; • індекс прибутку людського капіталу. Оцінка за прямими показниками зіставляється з динамікою непрямих показників: 1) часток ринку; 2) задоволеністю споживачів, кількістю постійних, приростом нових; 3) обсягом продажів; 4) якістю продукції й послуг; 5) прибутком; 6) приростом вартості компанії. Стратегія управління людськими ресурсами є складовою частиною загальної стратегії бізнесу, а, отже, повинна бути зв'язана з іншими стратегіями: виробничою, продажною, фінансовою. Перевага такої стратегії полягає в тому, що вона дозволяє забезпечити перевагу на ринках за рахунок кращого змісту й умов праці, більш точної оцінки результативності, комплексного управління людськими ресурсами.
Тема 5. Реалізація стратегії управління людськими ресурсами 1. Мета, завдання й вимоги до реалізації стратегії управління людськими ресурсами 2. Етапи реалізації стратегії управління людськими ресурсами 3. Бар'єри, що перешкоджають реалізації стратегії управління людськими ресурсами і шляхи їхнього подолання. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.) |