|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальна характеристика методів кількісного оцінювання ризикуУ процесі керування ризиком особливий інтерес становить механізм оцінки ризику, тому що без знання можливих масштабів ризику неможливо приймати адекватні рішення про діяльність у його умовах. Виділяють два етапи оцінки ризику-якісний і кількісний. Завдання якісної оціни виділити можливі види ризику, оцінити принциповий ступінь їх небезпеки і виділити фактори, що впливають на рівень ризику. ЯК правило, якісний аналіз підприємницького ризику проводиться на стадії розробки бізнес-плану. У повсякденному житті свої власні ризики люди найчастіше оцінюють на якісному рівні. Кількісна оцінка ризику полягає у приписуванні ризику числового значення. Кількісна оцінка ризику значно складніша. Вона визначається: - видом аналізованої діяльності; - постановкою проблеми; - перевагами ОПР; - ставленням ОПР до ризику; - доступністю інформації, що характеризує ризик; - кількістю часу, відведеного для ухвалення рішення; - професійною підготовкою ОПР; - факторами, що створюють ризик. Серед останніх виділяють контрольовані та неконтрольовані(рис.3.1). Контрольовані повинні виділятись на етапі якісної оцінки і піддаватись контролю, після чого ризик, як такий, змінюється. Якщо можна усунути ризик, навіщо ризикувати? Ризиковану ситуацію створюють неконтрольовані фактори, тобто непідвладні зацікавленій стороні. Неконтрольовані фактори поділяються на невизначені і випадкові. Для невизначених факторів імовірнісні судження про них відсутні. У кращому випадку можливі наслідки підтверджуються завданням діапазонів зміни їх числових значень. До випадкових факторів належать ті, щодо яких відомі необхідні для опису випадкових величин характеристики: закон розподілу чи хоча б їхні перші моменти- математичне очікування і дисперсії. Якщо ризик створюється невизначеними факторами, кількісна оцінка його надзвичайно тяжка. У цьому випадку застосовуються методи визначення оптимальної стратегії поведінки в умовах ризику, погодженого невизначеністю: теорія ігор, теорія статистичних рішень, ряд методів які утворюють теорію дослідження операцій. Сьогодні зустрічаються підходи до кількісної оцінки ризику. У загальному випадку такі методи поділяються на об’єктивні та суб’єктивні. Об’єктивні-це ті, котрі використовують характеристики випадкових процесів, отримані на основі даних, що не залежать від думки конкретної особи. Суб’єктивні методи ґрунтуються на експертних оцінках ризику. Серед кількісних методів виділяють оцінку ризику в абсолютному та відносному виражені.
Рис. 3.1. Види акторів ризику.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |