 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Медико-біологічний контроль
Для занять, які потребують великих зусиль для розвитку сили, витривалості, швидкості та ін., існують абсолютні і відносні протипоказання, про які необхідно обов’язково знати як студенту, так і викладачу.
Абсолютні протипоказання (звільнені)
Серцево-судинна недостатність.
Перенесений менше ніж за 3 місяці інфаркт міокарда.
Часті напади стенокардії.
Міокардит.
Гострі інфекційні захворювання
Розшарована аневризма.
Тромбофлебіт.
Різко виражений стеноз аорти.
Відносні протипоказання (спец-медгрупа)
Миготлива аритмія.
Атріо-вентрикулярна блокада.
Блокада ніжок пучка Гіса.
Артеріальна гіпертонія.
Синдром Вольфа-Паркинсона-Уайта.
Екстрасистоли групові або ранні.
Аневризми серця.
Хвороби обміну речовин (цукровий діабет, мікседема, тиреотоксикоз).
При наявності відносних протипоказань студенти допускаються до занять тільки з дозволу лікаря.
Особливо необхідно бути обережними при виконанні вправ на тренажерах. Вправи потрібно виконувати після попередньої розминки з виконанням комплексу вправ дихальної гімнастики не менше трьох разів на тиждень, тривалістю від 6 до 20 хвилин. Використовуючи тренажери, викладач зобов’язаний постійно здійснювати медико-біологічний контроль, вміти розрахувати потужність тренувальних навантажень.
Методика визначення потужності тренувальних навантажень нескладна. Вона визначається за формулою:
Ртр. = Р спок. + 60 % (Рмакс. – Р спок.), де
Ртр. – частота пульсу під час тренувальних навантажень;
Р спок. - частота пульсу в умовах спокою перед заняттями;
Рмаск. - максимально допустима частота пульсу для студента певного віку;
Рмакс. визначається за формулою: Рмакс = 200 – вік.
Наприклад. Потрібно визначити раціональну ЧСС під час занять на розвиток витривалості у студента 19 років, коли частота пульсу в умовах спокою становить 72 уд•хв 
.
Ртр. = 72 + 60 % (200 – 19 – 72) = 138
Із наведеного розрахунку видно, що у цього студента навантаження не повинно перевищувати 138 уд•хв .
Студенти з початковими порушеннями діяльності серцево-судинної системи до початку тренування повинні пройти ретельне обстеження з визначення порогу толерантності до фізичних навантажень. Раціональна частота пульсу у такому випадку визначається за формулою:
Ртр. = Р спок. + 60 % (Ртол. – Р спок.), де
Ртр. – частота пульсу під час тренування;
Р спок. - частота пульсу до занять;
Ртол. – порогова частота пульсу, встановлена під час лікарського визначення толерантності до фізичних навантажень.
Наприклад. Необхідно визначити раціональну частоту пульсу при заняттях на розвиток витривалості у студента підготовчої групи віком 20 років із хронічною ішемічною хворобою серця. До початку занять на розвиток витривалості під час проходження медичного обстеження ЧСС у спокої була 80 уд•хв , при велоергометрії було встановлено виникнення ознак неадекватності реакції організму на навантаження при пульсі 120 уд•хв . Проводимо розрахунок за формулою:
Ртр. = 80 + 60 % (120 - 80) = 104
Отже, частота пульсу студента не повинна бути більшою 104 уд•хв , перебільшення цієї частоти може призвести до ускладнення хвороби.
Для визначення ефективності занять на тренажерах корисно використовувати графік самоконтролю.
На цьому графіку лікар (чи викладач) вказує лінією (- - - -) раціональну частоту тренувального пульсу впродовж 32 хв. Студенти на кожному занятті відмічають точками частоту пульсу в умовах спокою і під час навантажень.
Якщо потужність і подовженість тренувальних навантажень підібрана правильно, то криві пульсу в умовах спокою і роботи в циклі занять будуть мати тенденцію до зниження.
У цьому випадку, якщо ЧСС при одній і тій же потужності тренувальних навантажень упродовж періоду занять знизиться у середньому на 10 уд•хв , потужність навантаження після консультації з лікарем можна підвищити з таким розрахунком, щоб ЧСС знову зросла до рівня раніше рекомендованого тренувального пульсу. При значному покращенню адаптації до тренувальних навантажень лікар може в подальшому підвищити рекомендований рівень тренувального пульсу. При порушенні режиму занять чи перебільшенні раціональної потужності тренувального навантаження крива пульсу як в умовах спокою, так і при тренувальних навантаженнях однієї і тієї ж потужності зміщується угору. Лікар при цьому повинен знизити потужність і встановити новий, адекватний можливостям організму, рівень тренувальних навантажень таким чином, щоб частота пульсу під час роботи була на 10 ударів менша початкової, встановленої орієнтовно, частоти пульсу.
Таким чином, за допомогою графіка самоконтролю можна своєчасно внести корективи у режим занять на тренажерах.
Поиск по сайту: