Корисна інформація. Аеробіка та ритмічна гімнастика

Аеробіка та ритмічна гімнастика. Заняття різними видами аеробіки допомагають зменшити вагу тіла, гармонійно розвивати м’язи, набувати гарної постави та фігури. Існує декілька різновидів аеробіки, з яких найпопулярнішими в Україні є фанк-аеробіка, степ-аеробіка, шейпінг, аква-аеробіка. Заняття варто проводити в добре провітрених приміщеннях, у залах для спортивних ігор або у спеціально облаштованих приміщеннях. Найбільш сприятливим для гімнастичних залів є температурний режим у межах 14-16°С, відносна вологість повітря 30-60%, швидкість руху повітря 0,4-0,5 м/с. Головною вимогою для залів з аеробіки або ритмічної гімнастики є достатня акустичність приміщення, тобто стіни мають добре відбивати звук, бути високозвукоізоляційними.

Легка атлетика. Легка атлетика охоплює ходьбу, біг, стрибки та метання, а також багатоборство. Рухова активність легкоатлета відповідає природним рухам людини в повсякденному житті і дає можливість розвивати та вдосконалювати всі основні рухові навички та якості. Температуру повітря в легкоатлетичних залах необхідно підтримувати в межах 14-17°С за умов відносної вологості не вище 60%. У теплу пору року під час спортивної ходьби, бігу по місцевості з перешкодами (кроси до 8-14 км) і бігу на довгі та марафонські дистанції слід остерігатися перегрівання організму. Найсприятливішими умовами для м’язової роботи у процесі занять легкою атлетикою є температура повітря 18-22°С, нормальна вологість та швидкість руху повітря 0,8-1,5 м/с. При температурі вищій 24-25°С, вологості понад 80% і великій швидкості руху повітря не рекомендовано влаштовувати змагання з бігу на довгі дистанції і крос. Профілактика травматизму на заняттях із легкої атлетики полягає у забезпеченні належних санітарно-гігієнічних умов під час занять, правильному підборі одягу та взуття, дотриманні вимог безпеки на заняттях і змаганнях, методично виправданій побудові занять з обов’язковою розминкою перед виконанням легкоатлетичних вправ.

Атлетизм. Заняття атлетизмом проводять у спеціально обладнаних тренажерних залах. Тренажерне устаткування необхідно підбирати за принципом спрямованої дії на різні м’язи. Окрім тренажерів, у залі повинні бути штанги, гирі, гантелі та диски різної ваги. Оптимальний температурний режим для занять атлетизмом 15-16°С. Усі металеві снаряди декілька разів на день потрібно натирати сухою ганчіркою, а для дерев’яних частин, підлоги та стін застосовувати вологе прибирання. За 20-30 хв до початку занять з атлетизму, а також відразу після них необхідно провітрювати зал, щоб позбутися стійкого запаху поту.

Плавання – вид спорту, що сприяє розвитку всіх основних функцій організму, особливо дихального апарату і системи кровообігу, воно позитивно впливає на центральну нервову систему, нормалізуючи її діяльність, усуває надмірну збудженість і дратівливість, підвищує загальний життєвий тонус, рівномірно розвиває більшість м’язових груп, сприяє формуванню постави і гармонійної тілобудови.

Заняття з плавання можна проводити в природних відкритих водоймах або у відкритих і закритих басейнах для плавання.

Закриті штучні басейни. Ці басейни будують з однією або декількома ваннами різних розмірів. Довжина басейнів 25 або 50 м і ширина – 10; 12,5; 15 і 21 м, що дає змогу розділити його на 4,5,6 і 8 доріжок для запливів. Одночасна пропускна здатність малих басейнів – 25-30 осіб, великих – 50-60.

Температура повітря в залі має становити 26-27°С і бути на 1-2°С вищою від температури води, щоб, виходячи з води, плавець не відчував холоду. Відносна вологість повітря має бути не вищою 65%, швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,1 м/с, температура води 26-28°С, а у відкритих басейнах і у басейнах для навчання дітей – 28-30 °С.

Особливості особистої гігієни плавця. Для всіх, хто бажає займатися в басейні, передбачено ретельний медичний огляд. Раз на місяць проводять огляд для своєчасного виявлення захворювань, що можуть передаватися через воду.

Перед входом у зал басейну слід обов’язково помитися під гарячим душем із милом і мочалкою, без купального костюма. Душ приймають також після занять. Кожен відвідувач басейну повинен мати свій рушник, мочалку, мило, купальний костюм.

Купальні костюми мають бути виготовлені з тканин, які не змінюють забарвлення. На голову жінки обов’язково одягають шапочки, щоб уникнути потрапляння волосся у воду басейну. Після кожного використання купальний костюм і рушник потрібно випрати. За умови неякісного догляду за купальником він стає джерелом бактеріального забруднення води: може вміщувати до 25 тис. мікробів на 1 см² поверхні.

Для запобігання механічних ушкоджень слід перевіряти стан кахлю ванни басейну. Не можна допускати до занять осіб, котрі мають навіть легку недугу. На заняттях необхідно дотримуватися суворої дисципліни, вести облік осіб, які зайшли і вийшли з води.

У місцях, де відбуваються заняття з плавання, обов’язково мають бути рятувальні засоби і медикаменти для надання першої допомоги.

Туризм вирішує цілу низку важливих завдань фізичного виховання, розвиває майже всі рухові якості: витривалість, силу, спритність, виховує сміливість, наполегливість, уміння орієнтуватися на місцевості, позитивно впливає на стан здоров’я. Існує декілька різновидів туризму: піший, лижний, гірський, велосипедний, водний тощо. Організація походу починається з попереднього ознайомлення зі станом здоров’я туристів, складом групи (вік, стать), фізичною та технічною підготовленістю. Попередньо треба вивчити маршрут походу, враховуючи гігієнічні та епідеміологічні заходи, його тривалість, рельєф, природні перепони на шляху, кліматичні особливості. Безпосередньо перед походом необхідно перевірити всебічну готовність до нього усіх учасників, ознайомитися з прогнозом погоди, щоб підібрати відповідний одяг та спорядження. Обов’язково повинна бути похідна аптечка. Велике значення має стан доріг і метеорологічні умови. Плануючи маршрут, слід попередньо вибрати місця великих привалів та ночівель. Тривалість денного переходу і його темп залежать від складності маршруту, фізичної підготовленості туристів, від ваги рюкзака, яка в середньому для чоловіків становить 15-18 кг, для жінок – 10-12 кг. Швидкість пересування рівнинною місцевістю – 3,5-4,0 км/год.

ТЕМА 8. Сучасні уявлення про розумову і фізичну працездатність студентів та чинники, які сприяють її розвитку

План до основної частини

1. Аеробна і анаеробна продуктивність як чинник, який визначає фізичну працездатність.

2. Розумова працездатність як психолого-педагогічна проблема. Психофізіологічні основи розумової праці.

3. Рівень рухової активності учнівської та студентської молоді.

4. Взаємозв’язок психічних і фізичних якостей у системі фізичної та розумової працездатності студентської молоді.

Література

1. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. – С.-Петербург: Петрополис, 1992. – 123 с.

2. Апанасенко Г.Л., Науменко Р.Г. Соматическое здоровье и максимальная аэробная способность индивида//Теор.и практ.физ.культ. – М., 1998. – №4. – С.29.

3. Бабешко О. Вплив особистої фізичної культури в системі ціннісних орієнтацій студентів на формування здорового способу життя. Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – Харків, 2003. – Вип.30. – С.161-166.

4. Бенедь В.П., Ковальчук Н.М., Завацький В.І. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумову працездатність людини. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 101 с.

5. Кузнєцова О.Т. Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. Автореф. дис….канд. наук з фіз. вих. і спорту (24.00.02). – Львів: ЛДІФК, 2005. – 24 с.

6. Кузнєцова О.Т., Куц О.С. Методика підвищення розумової і фізичної працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості: Методичний посібник. – Рівне: ППФ «Формат-А», 2005. – 161 с.

7. Лабскир В.М. Психофізична культура. – Харків, 1993. – 96 с.

8. Маглëваный А.В. Влияние физических нагрузок «до отказа» на умственную работоспособность студентов с разным уровнем двигательной активности//Физиологический журнал. – 1991. – Т.37. – №2. – С.98-102.

9. Магльований А.В., Белов В.М., Котова А.Б. Організм і особистість: діагностика та керування // Монографія. – Львів, 1998. – 250 с.

Контрольні запитання

1. Розкрийте зміст поняттю “Фізична працездатність”. Що розуміють під аеробною продуктивністю? Що є інтегральним показником аеробної продуктивності? Що розуміють під анаеробною продуктивністю? Які чинники визначають анаеробні можливості тих, хто активно займається фізичною культурою і спортом?

2. Дати визначення понять, як-от: психічної працездатності, розумової працездатності, рухової активності.

3. Дати визначення поняттю “рухова активність”. Визначення кількісної оцінки рухової активності за методикою О.С.Куца. Що є інтегральним показником рухової активності студентів (індекс рухової активності, який характеризує реальний стан рухової активності за день і за тиждень)?

4. Охарактеризуйте мету, основні завдання психологічної підготовки.

Поиск по сайту: