Корисна інформація. Система фізичного виховання – це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який охоплює телеологічні

Система фізичного виховання – це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який охоплює телеологічні, науково-методичні, програмно-нормативні та організаційні елементи (основи), що забезпечують фізичне виховання громадян.

Телеологічні основи системи фізичного виховання: принцип природовідповідності, демократизація процесу фізичного виховання, педагогічні ідеї гуманізму, гуманізація процесу фізичного виховання, врахування вікових і психологічних особливостей.

Науково-методичну основу системи фізичного виховання утворюють суспільні (історія й організація фізичної культури, соціологія спорту та ін.), природничі (прикладно-спеціалізовані розділи анатомії, фізіології, біохімії, біофізики, гігієни, медицини та ін.) та психолого-педагогічні (психологія фізичного виховання та ін.) науки, які безпосередньо обслуговують практику фізичного виховання.

Центральним органом державної виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту є Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму. Він забезпечує реалізацію державної політики в галузі фізичної культури і спорту, несе відповідальність за її виконання. З іншого боку, держава сприяє розвитку суспільної активності і залучає громадські організації до управління в галузі фізичної культури і спорту. До громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості належать спортивні клуби, спілки і товариства, національні спортивні федерації, Національний Олімпійський комітет України.

ТЕМА 2. Мета і основні завдання фізичного виховання в Україні

План до основної частини

1. Мета фізичного виховання в Україні.

2. Потреби, які спонукають людину до руху.

2.1.Біологічна потреба.

2.2.Потреба у всебічному гармонійному розвитку особистості.

2.3.Потреба, пов’язана зі здоров’ям.

2.4.Потреба до високопродуктивної праці та оборони своєї Батьківщини.

2.5.Потреба, пов’язана з необхідністю навчатися, раціонально організовувати дозвілля.

2.6.Потреба, яка передбачає прагнення людей до спілкування та згуртування у групи для здійснення спільних дій.

2.Основні завдання фізичного виховання.

2.1.Освітні завдання.

2.2.Оздоровчі завдання.

2.3.Виховні завдання.

Література

1. Конституція України. Ст.26 “Про фізичну культуру і спорт”.

2. Кузнєцова О.Т., Куц О.С. Методика підвищення розумової і фізичної працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості: Методичний посібник. – Рівне: ППДМ, 2005. – 161 с.

3. Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України III-IV рівнів акредитації. – К., 2003.

4. Ткач П.М. Фізичне виховання студентів вузу: Навчальний посібник. – Кн.1. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 178 с.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль:Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

6. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання. – Львів: ЛОНМІО, 1996. – 220 с.

7. Щербина В.А., Операйло С.І. Фізична культура і біогуманітарна підготовка студентів вузів: Навчальний посібник. – К.,1995. – 208 с.

Контрольні запитання

1. Розкрийте мету системи фізичного виховання.

2. Дайте характеристику освітніх завдань фізичного виховання.

3. Визначте роль оздоровчих завдань фізичного виховання.

4. Дайте загальну характеристику виховних завдань фізичного виховання.

5. Інтелектуальний розвиток у процесі фізичного виховання.

6. Моральне виховання студентів у процесі фізичного виховання.

7. Виховання волі у процесі занять фізичними вправами.

8. Фізичне і господарсько-трудове виховання студентів.

9. Вплив занять фізичними вправами на естетичне виховання студентів.

Поиск по сайту: