З КУРСУ «МАКРОЕКОНОМІКА»

Абсолютне безробіття – безробіття, яке виникає, коли робочих місць менше, ніж працездатного населення.

Абсолютні потреби – потреби людей у товарах і послугах, які не пов’язуються з їх купівельними можливостями.

Автономні інвестиції – інвестиції, які не пов’язані зі зростанням сукупного попиту, а здійснюються підприємцями з метою покращення свого положення на ринку.

Активне сальдо платіжного балансу – поняття, яке позначає, що виробниче і невиробниче споживання країни, яке задовольняється, у тому числі і за рахунок імпорту, менше, ніж обсяг виробленого національного продукту. Звідси перевищення валютних надходжень від експорту над витратами валюти від імпорту.

Акцизи – це непрямі податки, що входять до ціни товарів і стягуються в момент їх придбання; поділяються на індивідуальні та універсальні.

Акція – частка у власності корпоративного підприємства.

Американська модель змішаної економіки. В основі моделі – система всілякого заохочення підприємства, збагачення найактивнішої частини населення. Завдання соціальної рівноваги громадян при цьому гостро не ставляться, а пряме державне втручання в економіку є незначним і охоплює такі питання, як визначення правил гри на ринку, використання бюджетної системи, перерозподіл доходів через податкові механізми та ін.

Амортизація – грошова форма відшкодування зношеної частки основного капіталу.

Антиінфляційна політика – комплекс заходів державного регулювання економіки, які спрямовані на боротьбу з інфляцією.

Багатство – це нерухоме майно, грошові кошти, якими володіє населення.

Банки – установи, що акумулюють грошові кошти і нагромадження та здійснюють кредитно-розрахункові та інші операції.

Банківська система – сукупність фінансових установ грошового ринку, діяльність яких законодавчо визначена у взаємозв’язку і взаємодії.

Банківські депозити – сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування відсотків.

Банківські резерви – частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій, складається з обов’язкових і надлишкових резервів.

Безготівковий обіг – обіг грошей, який здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках.

Безподатковий дохід (дохід кінцевого використання) – це різниця між особистим доходом та особистими податками.

Безробітні – люди, які не мають роботи, активно шукають її, готові відразу приступити до роботи.

Безробіття – це економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має можливості використати робочу силу.

Бідність – такий рівень життя, який не може забезпечити нормальні умови для відтворення населення. Кількісно визначається через показники прожиткового мінімуму.

Бюджетний дефіцит – такий стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його витрати.

Бюджетний профіцит – такий стан державного бюджету, коли доходи уряду перевищують його витрати.

Валовий випуск (ВВ) – сукупна вартість товарів та послуг, які вироблені галуззю, групою виробників або економікою в цілому, тобто загальний випуск виробленої продукції.

Валовий внутрішній продукт (ВВП). Вимірює вартість продукції та послуг, вироблених на території даної країни за визначений період, незалежно від того, знаходяться чинники виробництва у власності громадян даної країни або належать іноземцям.

Валовий національний продукт (ВНП). Вимірює вартість продукції та послуг, які вироблені за рік за допомоги факторів виробництва за визначений період і знаходяться у власності громадян або держави даної країни, у тому числі і на території інших країн.

Валовий національний дохід – дохід країни, який складається з доходу, отриманого в результаті розподілу ВВП, і чистих первинних доходів, отриманих резидентами країни від зовнішньоекономічної діяльності.

Валюта – національні та міжнародні грошові одиниці, що використовуються в процесі міжнародних розрахунків.

Валютна інтервенція – це цільова операція Національного банку України з купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти визначеними межами його підвищення чи зниження.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн.

Валютний ринок – це, по-перше, підсистема валютних відносин з приводу операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах, по-друге, інституціональний механізм, що забезпечує функціонування валютних ринкових механізмів.

Валютні відносини – цесукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.

Виробничий потенціал економіки – це реальний обсяг національного продукту, виробленого за умов існування природного рівня безробіття.

Виробнича функція – математична функція, яка визначає можливий обсяг виробництва в межах підприємства або економіки при даних ресурсах і технологіях.

Вартість грошей – кількість товарів і послуг, які можна обміняти на одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей; величина, обернена до рівня цін.

Відкрита економіка – це економіка, яка бере участь в економічних відносинах між країнами, тобто яка має експорт та імпорт.

Відсоток – це доходи від грошового капіталу, покладеного до банку за кредит тощо.

Відкрита інфляція – стан, який виявляється у тривалому зростанні рівня цін. Розгортається на ринках, де діють вільні ціни.

Вільна торгівля – торгівля між країнами, що здійснюється без державного втручання, згідно з міжнародним поділом праці та законами ринку.

Внутрішній державний борг – це боргові зобов’язання уряду у формі кредитів, отриманих урядом, державних позик, здійснюваних за допомоги випуску цінних паперів від імені уряду і за його дорученням.

Грошова маса – сукупний обсяг готівки і поточних чекових рахунків.

Грошова система – спосіб організації грошового обігу, закріплений законом.

Девальвація – встановлення національним банком курсу національної валюти, який нижче, ніж фіксований обмінний курс.

Депозит – сума грошей, яку клієнт вносить на зберігання у банк.

Державне регулювання економіки – вплив держави на діяльність господарських суб’єктів і ринкової кон’юнктури з метою забезпечення нормальних умов для функціонування ринкового механізму.

Державний борг – загальна сума заборгованості власникам державних цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бюджетні надлишки.

Державний бюджет – баланс доходів і витрат держави за певний проміжок часу (за рік).

Дефлятор ВВП – індекс цін, який використовують для визначення реального ВВП; визначається як відношення вартості кошика товарів і послуг, які виробляють у поточному році, до вартості кошика у базовому році.

Державні заощадження – різниця між надходженнями і витратами державного бюджету; надлишок у державному бюджеті.

Дефіцит – ситуація, при якій розмір попиту перевищує запропоновану кількість товару при заданій ціні.

Дефіцит бюджету – перевищення витрат державногобюджету над надходженнями до нього.

Економічна система – набір організаційних механізмів, що сприяють розподілу обмежених ресурсів для задоволення потреб людей.

Економічний ріст – процес розширення виробничих можливостей суспільства.

Економічне зростання – збільшення реального обсягу продукції (ВВП) у країні.

Екстенсивне зростання – засіб збільшення обсягу виробництва, який базується на кількісних факторах економічного росту.

Економічна ефективність – досягнення найбільших результатів при найменших затратах.

Експорт – вартість вивезених з країни товарів та послуг.

Емісія – випуск нових грошей.

Закон Оукена – обернена залежність між рівнем безробіття і реальним ВВП. Показує, що зниження безробіття на 1% збільшує реальний ВВП приблизно на 2-3%.

Закон пропозиції – пряма залежність між ціною та кількістю товару, що продається.

Закон попиту – обернена залежність між ціною та кількістю товару, що купується.

Закон Сея – твердження, згідно з яким виробництво товарів і послуг (пропозиція) створює рівний за величиною сукупний попит на ці товари та послуги.

Заощадження – частка наявного доходу, яка спрямовується на фінансування нагромадження (інвестицій).

Змішана економіка – система організації виробництва і розподілу товарів, що припускає елементи стихійності (саморегулювання) економічного розвитку й одночасно державного втручання (регулювання), але в різних пропорціях.

Імпорт – вартість завезених у країну товарів та послуг.

Інвестиції – це всі види грошових, майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в реальні та фінансові активи з метою отримання доходу, витрати на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу.

Інтенсивне зростання – засіб збільшення обсягу виробництва, який базується на якісних факторах економічного росту.

Інфляція – переповнення сфери обігу надлишковою масою грошових знаків щодо потреб товарообігу, що призводить до їх знецінювання.

Інфляція витрат – інфляція, що походить від зменшення сукупної пропозиції, зниження продуктивності праці і супроводжується зменшенням реального обсягу виробництва та зайнятості; часто цю інфляцію називають інфляцією пропозиції.

Інфляція попиту – інфляція, викликана зростанням витрат, обумовленим збільшенням цін на сировину й енергію та підвищенням номінальної зарплати.

Кількісна теорія грошей – теорія, згідно з якою ціни змінюються прямо пропорційно до зміни пропозиції грошей.

Коефіцієнт Джині – це площа фігури, обмежена лінією абсолютної рівності та реального розподілу доходів (крива Лоренца) і поділена на площу отриманого трикутника.

Комерційний банк – підприємство, яке здійснює розрахункові операції, надає різноманітні послуги та грошові позички іншим підприємствам і населенню.

Крива Лаффера – крива, яка показує залежність між податковими ставками і податковими надходженнями уряду і на якій є точка, що позначає таку податкову ставку (між 0 та 100%), при якій податкові надходження максимальні.

Крива Лоренца – крива, що показує ступінь рівномірності розподілу доходу в економіці.

Крива Філліпса – крива, яка показує зв’язок між рівнем безробіття і річним темпом зростання рівня цін.

Міжнародна міграція робочої сили – процес переміщення трудових ресурсів з однієї країни в іншу з метою працевлаштування на вигідніших умовах, ніж у країні походження.

Міжнародний поділ праці – спеціалізація окремих країн на виробництві тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну. Головні чинники – відмінності між країнами в розташуванні природних багатств, якості трудових ресурсів, в історичних традиціях тощо.

Національний банк – державний інститут, який відповідає за пропозицію грошей у країні, контролює комерційні банки, зберігає офіційні золотовалютні резерви, виконує інші функції.

Неконвертована валюта – валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється вільно і без обмежень на іноземні валюти.

Номінальний ВВП – валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних цінах поточного року.

Норма резервування – відсоток депозитів, який комерційний банк має тримати у національному банку або як готівку в касі.

Облікова (дисконтна) ставка – відсоткова ставка, яку національний банк призначає за позички, які він надає комерційним банкам.

Обов’язкові резерви – мінімальна сума, яку комерційні банки повинні тримати як вклади у національному банку або як готівку в касі.

Особистий дохід – дохід, який отримали домогосподарства до сплати податків.

Плавний валютний курс – обмінний курс, який формується в ході взаємодії попиту і пропозиції на валютних ринках.

Протекціонізм – зовнішньоекономічна політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Реальний валовий внутрішній продукт – валовий внутрішній продукт, скоригований на зміну рівня цін.

Реальний дохід – кількість товарів і послуг, які окрема особа чи група осіб можуть купити за свій один номінальний дохід, скоригований на рівень цін.

Ревальвація – підвищення центральним банком обмінного курсу національної валюти при системі фіксованих валютних курсів.

Рівень безробіття – відсоток робочої сили, що не має роботи на даний момент.

Рівень бідності – відсоток населення з доходами, нижчими офіційно встановленого рівня.

Рівень зайнятості – частка населення країни, яку складають особи у віці від 16 років і старше, які забезпечені роботою.

Рівноважний рівень національного виробництва – обсяг, якому відповідають сукупні витрати, достатні для закупівлі всієї продукції, виготовленої у поточному році.

Рівноважний валовий внутрішній продукт – валовий внутрішній продукт за таких умов: загальна кількість вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.

Рівноважний рівень цін – рівень цін, при якому крива сукупного попиту перетинає криву сукупної пропозиції.

Рівняння Фішера – рівняння, в якому номінальна відсоткова ставка дорівнює сумі реальної відсоткової ставки та очікуваного темпу інфляції.

Стагфляція – стан економіки, коли застій або падіння виробництва пов’язують зі зростаючим безробіттям і безупинним зростанням цін.

Структурне безробіття – безробіття, яке спричинене змінами у структурі попиту на споживчі товари і в технологіях виробництва.

Сукупний попит – сума індивідуальних обсягів попиту на ринку по кожній ціні.

Сукупна пропозиція – сума індивідуальних пропозицій на ринку по кожній ціні.

Тарифи – це податки на експортні та імпортні товари.

Торговельний баланс – різниця між експортом та імпортом товарів країни.

Трансфертні (передавальні) платежі – виплати державою особі або домогосподарству грошей (товарів і послуг), взамін яких платник (держава) не отримає товарів та послуг.

Трансферти – перерозподільні потоки доходів у грошовій або натуральній формі, які мають безоплатний характер та обіговий рух.

Фінансові операції – операції, які характеризують зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах економіки.

Фіскальна політика – один з основних видів макроекономічної політики, який стосується державного бюджету – податків і урядових видатків. Державні видатки та податки змінюють, щоб досягти повної зайнятості чи знизити рівень інфляції. Інша назва – бюджетно-податкова політика.

Фрикційне безробіття – безробіття, пов’язане з добровільною зміною працівниками місця роботи і тимчасовими звільненнями.

Циклічне безробіття – безробіття, пов’язане з короткостроковими економічними коливаннями: відхилення фактичного рівня безробіття від природного.

Цінні папери – різні фінансові активи: акції, облігації, векселі тощо.

Швидкість обігу грошей – кількість разів на рік, коли грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.

Ямайська система – міжнародна валютна система, яка стала основою нинішньої системи керованого плавання обмінних курсів (створена у 1976 році).

Поиск по сайту: