 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Підготовка тексту й оформлення роботи
Написання тексту являє собою завершальний, найбільш трудомісткий етап роботи. Тому до нього треба підходити з особливою старанністю. Після того як закінчилися підбір, вивчення і систематизація виписок з літературних джерел і статистичних збірників, студентові рекомендується знову повернутися до розгляду плану курсової роботи, остаточно його продумати й уточнити
формулювання окремих питань, їх логічну послідовність. Потім можна приступити до написання тексту і технічного оформлення роботи.
Курсову роботу складають у відповідності з уточненим планом. При написанні тексту варто уникати загальних фраз, стандартних «наукоподібних» формулювань, позбавлених глибокого змісту, необхідно прагнути уміння всебічно аргументувати висновки і теоретичні положення. Виклад теоретичного матеріалу має супроводжуватися посиланнями, цитатами, добре підібраними прикладами, статистичними даним. При цьому матеріал бажано викладати своїми словами, за винятком цитат, які необхідно приводити дослівно, без перекручування й обов’язково давати посилання на джерела. Природно, що формулювати свої думки і висновки вдається лише в тому випадку, якщо питання добре вивчене і міцно засвоєне.
При складанні тексту доцільно використовувати накопичені виписки з різних джерел, але іноді студент може зіштовхнутися із ситуацією, коли в економічній літературі виступають автори, які не мають єдиної точки зору з розглянутого питання. У такому випадку необхідно привести висловлення ряду авторів, що стоять на різних позиціях, і спробувати дати критичну оцінку їх поглядів, обґрунтувавши свій власний. Такий самостійний, творчий розгляд дискусійних проблем значно підвищує цінність курсової роботи, сприяє більш глибокому засвоєнню досліджуваного питання.
Матеріал необхідно викладати грамотно, гарною літературною мовою, застосовуючи короткі, прості і зрозумілі фрази. При літературній обробці тексту треба уникати пишномовних фраз, загальних місць, повторів, а також слів і виразів, що засмічують мову («значить», «так сказати», «як говориться»), не допускати довільних скорочень слів. Викладення кожного самостійного розділу або питання має бути послідовним і чітким, без повторення висловлень.
Рекомендується написати спочатку чорновий варіант роботи, перечитати, доповнити і відредагувати його. Лише після цього курсова робота може бути переписана акуратно або надрукована на комп’ютері (у цьому випадку рукопис додається).
Остаточний варіант курсової роботи подається на окремих аркушах стандартного формату, написаних чітко, розбірливо, чорним або синім чорнилом, без перекреслень, уставок, будь-яких позначень, не прийнятих у науковій літературі.
Текст треба писати на одній стороні, залишаючи чисті поля: ліве – 4 см, праве – 1 см, верхнє і нижнє – по 2 см. Обов’язково потрібно чітко відокремлювати один абзац від іншого.
План курсової роботи з покажчиком сторінок повинний бути поміщений слідом за титульним аркушем (додатки 1,2). Дублювати план змістом наприкінці роботи не треба.
Виклад кожного питання (розділу) курсової роботи необхідно починати з нової сторінки і надавати заголовок за планом. Усі назви питань (розділів) варто підкреслювати або виділяти великими буквами (іншим чорнилом). Текст розділяється на абзаци так, щоб кожний з них поєднував одне або групу речень, що містять закінчену думку. Кожен абзац починається з нового рядка.
Розрахунки, які наводяться в тексті, доцільно надавати у вигляді таблиці. Кожна таблиця має бути озаглавлена відповідно її змісту. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: праворуч над заголовком пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер. Номер таблиці складається з номера розділу та, через крапку, порядкового номера таблиці в даному розділі. Наприклад: Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Якщо таблиця має продовження на наступній сторінці, то пишуть: Продовження табл. 2.1. Якщо показники, що містяться в таблиці, мають однакову одиницю виміру, їх виносять у заголовок таблиці (наприклад: Розподіл трудових ресурсів, тис. чол.); коли ж вони різні, їх розміщують у спеціальній графі та відповідних рядках таблиці.
Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо оформлюється таким чином: під ілюстрацією пишуть слово «Рис.» і проставляють номер, який складається з номера розділу та, через крапку, порядкового номера ілюстрації у даному розділі. Наприклад: Рис. 2.1 – перший рисунок другого розділу. У тексті обов’язково надавати посилання на джерела цифрової інформації і цитат, наведених в роботі.
Наприкінці курсової роботи розміщується список літератури (додаток 3). До нього треба включати тільки ті джерела, які були дійсно використані при написанні роботи. Список літератури складається в такій послідовності: Закони України й інші офіційні нормативні акти, Укази Президента України, Постанови Кабінету міністрів України (у хронологічному порядку); книги і статті (за алфавітним принципом).
Усі сторінки курсової роботи, крім титульного аркуша і сторінки з планом, повинні бути пронумеровані.
Титульний лист вважається першою сторінкою. Робота повинна бути зброшурована.
Поиск по сайту: