Методика аналізу ліричних творів

Такий літературний рід, як лірика, має дві визначальні специфічні риси: по-перше, на відміну від епосу та драми, у яких об’єктом зображення є різноманітні сторони людського буття, лірика зосереджена на репрезентації внутрішнього світу людини; і по-друге, у творах, які належать до епічного та драматичного родів, авторська свідомість ніби розчиняється у художній тканині твору, а у ліриці – виявляється відкрито, хоч і набуває при цьому різноманітних форм, і сам автор постає у ній не тільки як об’єкт зображення, а й як суб’єкт, який є одним з елементів естетичної структури твору.

Надзвичайно точно і глибоко на причини тих труднощів, які виникають у зв’язку з вивченням ліричних творів, вказав В. Г. Маранцман. На думку цього видатного методиста, тільки поезія здатна поєднати речі, начебто непоєднувані, наприклад, такі:

И очи синие, бездонные

Цветут на дальнем берегу (О. Блок);

Там олеандри всі в крові

І сонце ранене в траві

На багрянистім горизонті (Ґ. Аполлінер);

Гзе-гзе-гзэо пелась цепь

Так на холсте каких-то соответствий

Вне протяжения жило Лицо (В. Хлєбніков), –

що для тверезої і, так би мовити, побутової свідомості є абсолютно катастрофічним.

Важко з цим не погодитися, але до цього треба додати й інше: тільки поезія здатна створювати зі звичайних слів, які використовуються у тому числі й у побуті, диво, яке має здатність, як спалах сонячного проміння, перевернути душу. Скажімо, рефреном повторювані рядки з вірша Б. Пастернака „Зимова ніч” складаються із трьох, нічим не визначних слів:

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла, –

а ти ніби потрапляєш зовсім в інший світ, у світ, у якому в неймовірний спосіб зливаються вічність і мить. І як ти не намагаєшся, а так і не можеш зрозуміти, чому, з яких причин так сталося і так діється. Втім недаремно, певно, давні греки зображали музу поезії Евтерпу з двома флейтами у руках, що символізує співзвучність поета та читача, яка (співзвучність) й породжує лірику.

Отже, на цьому рівні проблеми сприйняття, особливо в аспекті співпереживання, емоційного анґажування у дивний, чужий, але водночас і твій власний світ, виходять на перший план, а „вивчення лірики у школі наділено цілою низкою специфічних властивостей, поза межами яких контакт читача з поезією не відбудеться”.

За вказаних умов перед учителем постають такі завдання:

· створити „установку” на сприйняття ліричних творів взагалі і конкретної поезії зокрема;

· забезпечити сприятливий для сприйняття лірики емоційний фон;

· подбати про особистісний вимір сприйняття учнями ліричних творів;

· уміти самому виразно читати вірші таким чином, аби створити враження монологу, що начебто народився „сьогодні, тут і зараз” і що має характер конкретної зверненості;

· організувати аналіз вірша у такий спосіб, щоб не зруйнувати перше враження „алгеброю” аналітичних прийомів, і знайти такі шляхи розгляду ліричного твору, аби вони мали прихований та опосередкований характер.

Як досягти виконання перелічених завдань? Передусім учитель повинен сам любити поезію і добре розуміти її. А над усе треба уникати „хірургічних методів втручання” у плоть поетичних творів, які стають предметом вивчення на уроках літератури. І, як й в інших випадках, чи не найкращим методом досягнення цієї мети є проблемний підхід.

Такий підхід не суперечить й пропонованому мною парадоксальному принципу, відповідно до якого чим далі ми відходимо від поверхневої „адекватності”, тим ймовірніше наближаємося до вирішення проблеми. Хоча і у цьому аспекті лірика становить певний виняток з правила, оскільки аналізом вірша може бути його виразне читання.

Прикладом різних прийомів аналізу ліричних творів може бути уривок з конспекту уроку, який присвячено творчості Б. Пастернака.

Тема. Борис Пастернак. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій.

Мета: продовжити та завершити аналіз лірики Б. Пастернака, визначити, завдяки чому поет стверджує ідею спорідненості життя і творчості, усвідомити значення для нього поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття, поглибити поняття про філософську лірику, про звукопис, художню деталь у ліричному творі, розвивати розуміння і прихильність учнів до поетичної творчості.

Обладнання: портрет Б. Пастернака, музичний супровід з творів О. Скрябіна, К. Дебюссі, Ф. Шопена, уривки вірша „Визначення поезії” на партах в окремих учнів.

Поиск по сайту: