Вступні заняття

Передусім необхідно зазначити, що вступні заняття можуть стосуватися як вивчення конкретних творів, так і вивчення окремих тематичних розділів. Це важливо розуміти, тому що ці уроки будуть мати певні суттєві відмінності.

Якщо йдеться про вступне заняття до вивчення творів, то чи не найголовнішим завданням такого уроку є необхідність викликати зацікавлення в учнів, створити так звану „установку на читання”. Натомість вступні заняття до тематичного розділу мають на меті не тільки те, аби зацікавити учнів подальшими монографічними темами, а й створити підґрунтя для розуміння того творчого надбання, яке учні повинні будуть опрацьовувати у подальшому.

Разом з тим спроби методистів якимсь певним чином класифікувати обидва різновиди вступних занять залишаються невдалими через те, що і у цьому випадку жива шкільна практика кожний раз заперечує такого типу методичні пропозиції. Інакше кажучи, фактично неможливо визначити, що може бути використано на такому уроці, а що заперечує його сутність, тому що найголовнішою метою подібного уроку є все ж таки забезпечення готовності учня сприймати подальший матеріал – готовності, яка спирається на розуміння та на зацікавлення.

Традиційна методика, наприклад, виокремлює (хоч і вказує на умовність такого виокремлення)

· вступні заняття, які допомагають зрозуміти історичну епоху, що відображено у творі, або епоху, у яку твір постав;

· вступні заняття, які створюють певний кут зору на твори або вводять у їхню тематику;

· заняття, в основі яких лежить використання життєвого досвіду та живих спостережень учнів;

· заняття, що пов’язані з використанням біографічного матеріалу, і т. ін.

Мені, натомість, здається, що більш продуктивним є підхід, який передбачає використання таких типів уроків, як уроки культурологічного та компаративного аналізу або їх комбінований варіант. Що ж стосується форм реалізації, то встановлювати тут будь-які обмеження є, на мою думку, недоцільним, оскільки все залежатиме не тільки від змісту вступної теми, а й від вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Адже, можливо, і є такі п’ятикласники, яким можна прочитати лекцію про феномен міфів у світовій культурі, однак все ж таки ця форма буде більш доречною у старших класах. Натомість можна вдатися до уроку коментованого читання і у десятому класі, та навіть за умови, що десятий клас є недостатньо підготовленим, коментоване читання навряд чи зможе надихнути цих „дорослих дітей” на зацікавленість літературою.

Отже, вступні заняття для досягнення своєї мети потребують використання методів та прийомів, які застосовуються і під час, так би мовити, „звичайних” уроків, а відмінність цих уроків полягає лише у тому, що вступні заняття започатковують вивчення того, що має бути пізніше вивчено поглиблено. Однак для того, аби таке поглиблене вивчення сталося, вступні заняття мають нести у собі інтригу, загадку, обіцянку чогось надзвичайного, а їхнім результатом повинно стати нетерпляче очікування учнями зустрічі з авансованою у такий спосіб темою.

Нижче я пропоную зразок конспекту вступного уроку, який (конспект) у певній мірі ілюструє характер такого типу занять.

Поиск по сайту: