|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Метод ГаусаНехай в 1-му р-ні коефіцієнт а11¹0 (якщо це не так, то поміняємо місцями доданки лівої частини і проведемо аналогічні міркування). Перетворимо систему рівнянь (1), виключивши змінну х1 з усіх рівнянь, крім 1-го. Для цього помножимо обидві частини 1-го р-ня на –а21/a11 і до 2-го р-ня додаємо перетворене 1-ше, 1-ше р-ня помножимо на –a31/a11 і до 3-го р-ня додамо перетворене 1-ше і т.д, помножимо 1-ше р-ня на –aml/a11 і до m-го р-ня додамо перетворене перше рівняння. В результаті отримаємо (5) Тут коефіцієнти а¢ij та вільні члени b¢i вирази коефіцієнтів та вільних членів, які отримані після виконаних перетворень. (5) очевидно буде еквівалентною системі (1). 1-ше р-ня системи залишаємо без змін. Розглянемо друге, третє і т. д. m-не рівняння. Якщо серед цих рівнянь є такі, що всі коефіцієнти лівої частини та відповідний вільний член = 0, тобто виду 0·х2+0·х3+…+0·хn=0, то ми ці рівняння виключаємо з розгляду. Якщо серед рівнянь є такі, що всі коефіцієнти лівої частини 0, а відповідний вільний член правої частини відмінний від нуля, тобто 0·х2+0·х3+…+0·хn=b, b¹0, то тим самим ми вже довели, що система рівнянь несумісна. Таким чином, вважаємо, що серед коефіцієнтів a¢ij є відмінні від нуля. Нехай, наприклад a¢22≠0. Аналогічно до описаних вище перетворень, домножаємо друге рівняння відповідно на -a¢31/a¢11, …, - a¢m2/a¢22 і перетворене друге рівняння додаємо до третього і т. д. m-го рівняння. Отримаємо:(6) Система рівнянь (6) еквівалентна до системи рівнянь (5), а значить і до (1). Проводимо знову аналогічні міркування до проведених вище. Якщо ми отримаємо систему рівнянь коефіцієнти лівої частини нулі, а вільний член є відмінний від нуля, то наша система рівнянь (1) є несумісною.В усіх інших випадках ми отримаємо систему рівнянь виду: в якій а11¹0, a¢22¹0, …, ¹0, ¹0; k£m, k£n. Система рівнянь (7) сумісна. Якщо k=n, то система (7) матиме вид З останнього рівняння визначимо хn. Підставивши його значення в передостаннє рівняння визначимо хn-1. Продовжуючи цей процес ми отримаємо, що система рівнянь (8), а значить і система рівнянь (1) мають єдиний розв’язок. Якщо k<n, то залишимо в кожному рівнянні системи (7) в лівій частині доданки першими k невідомими, а інші – перенесемо в праву частину. Зафіксуємо будь-яким способом невідомі xk+1, …, xn правої частини. Отримуємо конкретні значення для x1, x2,…,xk. Так як фіксувати невідомі xk+1, …, xn можна безліччю способів, то в цьому випадку система рівнянь (7), а значить і (1) має безліч розв’язків.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |