Захист курсової роботи

Захищають курсову роботу в терміни, визначені згідно з наказом по університету (за 10 днів до початку екзаменаційної сесії).

Захист курсової роботи є допуском до здачі іспиту з дисципліни. Якщо студент не захистить курсової роботи в термін, відведений для здачі екзаменаційної сесії, то він буде мати академічну заборгованість.

Захист курсової роботи відбувається в присутності комісії з 2–3-х викладачів. Склад комісії призначає завідувач кафедри. Одним із членів комісії обов’язково є науковий керівник курсової роботи.

На захисті курсової роботи студент повинен продемонструвати глибокі знання з досліджуваної проблематики, вміння застосовувати відповідні методики аналітичних чи прогнозно-планових розрахунків. Він має аргументовано обґрунтувати свої пропозиції щодо вдосконалення механізмів регулювання розвитку досліджуваного об’єкту.

На захисті студент зобов'язаний добре орієнтуватися у виконаній роботі, відповідати на питання теоретичного та практичного характеру.

Оцінку за курсову роботу виставляють після обговорення комісією з урахуванням якості написання та оформлення роботи, а також глибини й обґрунтованості відповіді студента.

Рекомендована тематика курсових робіт з дисципліни

«Теорія організації»

1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань.

2. Становлення сучасної теорії організації в процесі її еволюції.

3. Сучасні теорії організації та їх практичні прояви у функціонуванні та розвитку організаційних систем.

4. Побудова моделей організації.

5. Організація як універсальна категорія та підходи до її дослідження.

6. Модернізаційна парадигма організації.

7. Організація як відкрита система.

8. Соціальна організація як об’єкт теорії організації.

9. Дилема саморозвитку та керування розвитком організації.

10. Організація як об’єкт управління.

11. Система законів організації та практичний механізм їх реалізації.

12. Середовище організаційної системи та методи його дослідження.

13. Внутрішнє середовище організаційної системи та технології його дослідження.

14. Матеріально-технологічна підсистема організації.

15. Фінансово-економічна підсистема організації.

16. Соціально-психологічна підсистема організації.

17. Управлінська підсистема організації.

18. Зовнішнє середовище організаційної системи та його чинники.

19. Формальні й неформальні організації та їх роль в процесі організаційного розвитку.

20. Колектив організації як основний елемент організаційної системи.

21. Дослідження статики та динаміки організаційних систем.

22. Організація як система процесів.

23. Механізм проектування організації.

24. Проектування та методи корекції організаційних систем.

25. Організування та формування організації.

26. Структура організації як чинник забезпечення її ефективності.

27. Концепції організаційних структур та їх практичні прояви.

28. Реструктуризація як інструмент підвищення конкурентоздатності організації.

29. Проблема централізації і децентралізації побудови організаційної структури.

30. Інновації в побудові організації.

31. Організаційна культура як компонент теорії організації.

32. Концептуальні підходи до формування організаційної культури.

33. Інформація в організації як чинник забезпечення її ефективності.

34. Інформаційні технології в організації.

35. Ефект і ефективність діяльності організації.

36. Результативність та ефективність організації.

37. Економічна ефективність організації та методи її вимірювання.

38. Соціальна ефективність організації та чинники її забезпечення.

39. Організаційна культура як чинник забезпечення ефективності організації.

40. Механізм формування та забезпечення функціонування ефективної організації.

10. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

В процесі вивчення дисципліни використовуються наступні методи оцінювання навчальної роботи студента:

- поточне тестування та опитування;

- підсумкове тестування по кожному змістовому модулю;

- оцінювання виконання КПІЗ;

- контрольна робота;

- підсумковий письмовий екзамен.

Підсумковий бал (за 100-бальної шкалою) з дисципліни визначається як середньозважена величина, в залежності від питомої ваги кожної складової залікового кредиту.

Оцінка рівня отриманих теоретичних знань та практичних навиків за шкалою Університету здійснюється на основі модульно-рейтингової системи контролю знань і передбачає стимулювання систематичної, ритмічної самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінки їхніх знань, визначення рейтингу студента, запровадження здорової конкуренції між студентами у навчанні та розвитку їх творчих здібностей. Модульно-рейтинговий контроль здійснюється на основі попередньо визначених змістових модулів, які є логічно завершеними частинами теоретичного та практичного навчального матеріалу за окремими етапами вивчення дисципліни.

За бальною шкалою оцінювання, яка використовується в навчальному закладі, рівень засвоєння матеріалу оцінюється наступним чином:

90 – 100 балів – 5 (відмінно);

75 – 89 балів – 4 (добре);

60 – 74 балів – 3 (задовільно);

до 60 балів – 2 (незадовільно).

За окремими формами контролю знань студентів з дисципліни застосовуються критерії оцінювання, подані в таблиці 1.

Отриманий рівень знань студента з усіх видів виконуваних робіт з дисципліни (теоретична підготовка, практична робота, КПІЗ) оцінюється як за національною шкалою, так і шкалою ECTS. Переведення оцінок за системою КМСОНП здійснюється за схемою, поданою в таблиці 2.

Таблиця 1

Критерії оцінювання знань студентів за формами контролю

Таблиця 2

Поиск по сайту: