Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків

9.1. Ст. 78 ЦК закріплені правила щодо надання дієздатній фізич­
ній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків без
встановлення опіки та піклування. Це новий правовий інститут.
За нормами шлюбно-сімейного законодавства України (ст. ст. 129,
138, 144 КпШС України) у випадках, вказаних в ч. 1 коментованої
статті, над дієздатними повнолітніми фізичними особами, які за
станом здоров'я не могли самостійно здійснювати свої права та
виконувати обов'язки, встановлювалося піклування (з певними об­
меженнями). На сьогодні відповідна норма міститься в п. п. 2.3,4.5
Правил опіки та піклування.

Відносини з надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків виникають на підставі довіреності, наданій помічникові особою, яка потребує такої до­помоги. Ч. 1 ст. 78 ЦК встановлено, що за заявою особи, яка по­требує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, що підтверджується відповідним документом. На прак­тиці, як правило, органи опіки та піклування за місцем проживан­ня заявника, розглядають заяву особи, яка потребує допомоги, виявляють обставини необхідності призначення такого помічни­ка, особу помічника і виносять з приводу цього рішення і посвід­чують довіреність.

9.2. Помічником може бути тільки дієздатна фізична особа
(ст. ЗО, 78 ЦК). Інших вимог щодо особи помічника ст. 78 ЦК не
встановлено. При вирішенні питання про вибір особи помічника
слід керуватися положеннями ч. ч. 2-5 ст. 63, ст. 64 ЦК.

Наявність у особи, яка потребує допомоги, дітей та інших роди­чів, не є перешкодою для призначення їй помічника.

Призначений помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній

особі, яка потребує допомоги. Правочини, які спрямовані на задо­волення побутових потреб підопічного та його утримання (купівля продуктів харчування, одягу, лікарських препаратів, предметів до­машнього вжитку тощо), помічник здійснює за погодженням з підопічним або за його фактичним дорученням. На зазначені цілі, як правило, використовуються доходи підопічного (пенсія, соціаль­ні допомоги, аліменти та ін.). За свої послуги помічник може отри­мувати оплату, якщо інше не визначено домовленістю сторін.

9.3. Підопічний як особа, що має повну дієздатність, має право здійснювати будь-які правочини та інші юридично значущі дії. При цьому погодження своїх дій з помічником не вимагається. Свою допомогу помічник може здійснювати на підставі договору дору­чення (ст. ст. 1000-1010 ЦК) або договору управління майном (ст. ст. 1029-1044 ЦК), який укладається із самим підопічним -власником майна.

9.4. Повноваження помічника припиняються на вимогу особи, для допомоги якій його було призначено. Для припинення повно­важень помічника необхідним є спеціальне рішення відповідного органу опіки та піклування.

Законодавством не встановлено інших підстав звільнення по­мічника від виконання своїх обов'язків з надання дієздатній фізич­ній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків. Слід розуміти, що призначити особу помічником дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, можна лише за умови її згоди на це. Добровільне прийняття обов'язків помічника не може бути під­ставою виконання цих обов'язків примусово. Отже, помічник по­винен мати право відмовитися від здійснення своїх обов'язків пі­клування за наявності поважних причин, які роблять неможливим подальше здійснення цих обов'язків.

Поважними причинами при цьому можуть бути хвороба, зміна майнового, сімейного стану, складу сім'ї, зміна місця роботи, яку важко поєднувати з допомогою підопічному, віддаленість місця проживання, відсутність взаєморозуміння з підопічним тощо.

Повноваження помічника також можуть припинятися при по­міщенні підопічного до лікувального закладу або закладу соціаль-

ного захисту населення, при неналежному виконанні обов'язків, в тому числі використання статусу помічника з корисною метою.

Нагляд за діяльністю помічника здійснюють органи опіки та пі­клування за місцем проживання підопічного. Зі скаргою на дії по­мічника можуть звернутися як сам підопічний, так і будь-які інші особи, зацікавлені в його інтересах (родичі, сусіди, працівники медичних та соціальних служб та ін.).

10. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклу­вання

10.1. Дії опікуна можуть бути оскаржені зацікавленими особами,
в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування
або до суду (ч. 1 ст. 79 ЦК).

Ст. 79 ЦК не передбачено можливості оскарження дій піклуваль­ника. Однак відповідно до ч. З ст. 37 ЦК відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. Крім цього, оскарження дій піклувальника можливе й у разі необґрунтованого обмеження підопічного самостійно розпоряджатися своїм заробіт­ком, стипендією чи іншими доходами або позбавленням її цього права, а також в інших випадках неналежного виконання або неви­конання піклувальником своїх обов'язків.

10.2. Невиконання або зловживання опікунськими правами кара­
ється відповідно до норм адміністративного та кримінального права.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» суди повинні роз­глядати справи про адміністративну відповідальність опікунів (пі­клувальників) неповнолітніх за невиконання ними своїх обов'язків щодо виховання і навчання дітей; щодо інших питань, пов'язаних з особистими житловими і майновими правами неповнолітніх. При судах створюється інститут судових вихователів для здійснення контролю за виконанням рішень щодо неповнолітніх, який діє згідно з Положенням про судових вихователів¹.

¹ Положення про судових вихователів: спільний наказ Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти України від 15.11.1995 р. № 478/63/7/5 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

10.3. Відповідно до п. 13 Положення судові вихователі мають право: перевіряти умови виховання неповнолітніх за місцем про­живання, навчання або роботи, контролювати їх витрати, поведінку; попереджувати опікунів (піклувальників) про відповідальність за неналежне виховання та відсутність контролю за поведінкою не­повнолітніх; повідомляти за місцем роботи опікунів (піклувальників) про незадовільне виконання ними обов'язків по вихованню дітей; вносити пропозиції відповідним органам про необхідність вирішен­ня питання щодо притягнення до адміністративної відповідальнос­ті опікунів (піклувальників), припинення опіки і піклування.

10.4. Злісне невиконання опікунами чи піклувальниками встанов­лених законом обов'язків з догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, у разі спричинення тяжких наслідків карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти роюв або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 КК). Викорис­тання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічно­му (зайняття житлової площі, використання майна тощо) карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян або виправними роботами на строк до двох років (ст. 167 КК).

10.5. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та пі­клування, або до суду (ч. 2 ст. 79 ЦК).

Ріїпення оргашв опіки і ггіклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальники?, щодо надання згоди (дозволу) опікуну на укладення правочину або щодо надання дозволу іиклувальнику на на­дання ним згоди на укладення правочину тощо можуть бути оскарже­ні заінтересованими особами до виконавчого комітету ради народних депутати?. Особливості оскарження дШ або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органи? виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміїгістративним судом або окружним адмигістративним судом (ч. З ст. 18 КАС).

Відповідальність посадових та службових осіб органів опіки та піклування встановлено ст. ст. 79,1174,1175 ЦК, ст. ст. 184²,185⁶ КУпАП, ст. ст. 364-370 КК, законами України «Про місцеве само­врядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації».

240 t^^^^

Поиск по сайту: