Припинення опіки та піклування

8.1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи бать­кам (усиновлювачам) (ч. 1 ст. 76 ЦК). Особливістю опіки з точки зору сімейного права є те, що опіка не припиняє батьківські право­відносини, на відміну від інших форм влаштування дітей, позбавле­них батьківського піклування (наприклад, усиновлення). Для вста­новлення опіки над дітьми не вимагається згоди батьків дитини, згоди чоловіка чи дружини, майбутнього опікуна. Зважаючи на це, якщо відпали обставини, за яких дитина вважається такою, що по­збавлена батьківського піклування (поновлення батьківських прав, вилікування батьків, скасування усиновлення, визнання усиновлен­ня недійсним тощо), вона може бути передана батькам.

8.2. Крім цього, опіка припиняється у разі усиновлення дитини, яка перебуває під опікою, за умови отримання згоди на це опікуна або закладу охорони здоров'я або навчального закладу, які викону-

ють функції опікуна щодо цієї дитини, або органу опіки та піклу­вання (ст. ст. 221, 222 СК).

8.3. Опіка над малолітніми припиняється у разі досягнення під­опічним віку чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійсню­вала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішен­ня щодо цього, оскільки припинення опіки є безспірним (ч. 2 ст. 76 ЦК). З досягненням дитиною чотирнадцяти років обсяг її дієздат­ності збільшується, вона може самостійно вчиняти правочини, для чого необхідною є лише згода її піклувальника (ст. 32 ЦК). Не зва­жаючи на досягнення підопічною особою віку чотирнадцяти років, опіка не може бути припинена у разі визнання її недієздатною.

8.4. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною (ч. З ст. 76 ЦК). Під­ставою припинення опіки є рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. Скасуван­ня рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та понов­лення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недіє­здатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування. Рішення суду після набрання ним законної сили надсила­ється органам опіки та піклування (ст. 42 ЦК; ч. 4,5 ст. 241 ЦПК).

8.5. Опіка припиняється у разі смерті особи, над якою встанов­лено опіку. Слід зауважити, що зі смертю опікуна опіка не припи­няється. Орган опіки та піклування призначає особі, над якою встановлено опіку, іншого опікуна або обирає іншу форму влашту­вання підопічного.

8.6. Припинення піклування відбувається у разі: досягнення фі­зичною особою повноліття (п. 1 ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 34 ЦК); реєстра­ції шлюбу неповнолітньої особи (п. 2 ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 34 ЦК; ч. 2 ст. 23 СК); надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (п. З ч. 1 ст. 77, ст. 35 ЦК); поновлення цивільної дієздатності фізич­ної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена (п. 4 ч. 1 ст. 77 ЦК; ч. З ст. 241 ЦПК). Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної діє­здатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена,

здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування.

Піклування припиняється також зі смертю особи, над якою вста­новлено піклування.

Поиск по сайту: