Використання імені фізичною особою

4.1. Наступним повноваженням, яке включене до права на ім'я, є повноваження на використання імені. Як вже зазначалось, фізич­на особа набуває цивільних прав та створює для себе цивільні

¹ Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 915 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 52. - Ст. 2115.

54 €*a^*-

обов'язки, а також здійснює ці права та виконує обов'язки під своїм іменем (ч. 1 ст. 28 ЦК). А це означає, що фізична особа, реалізуючи дане повноваження, може використовувати своє ім'я у всіх сферах суспільних відносин, в тому числі при вчиненні правочинів, зазна­ченні свого імені у різного роду посвідченнях особи, документах про освіту, вимагати зазначення свого імені як автора тощо. При цьому фізична особа має право користуватись як повним своїм ім'ям, так і його скороченим варіантом (лише одним із компонентів імені, прізвищем та ініціалами, не вживати якоїсь із частин імені тощо). Але тут необхідно мати на увазі, що, використовуючи ім'я фізичної особи неповністю, можна завдавати шкоди іншим особам. Це можливо, наприклад, коли певне ім'я мають чимало осіб різного ступеня публічності.

4.2. У сучасних умовах виникає також і низка нових, не можливих раніше спеціальних способів використання імені. Одним із таких новаторських способів використання є використання власного імені чи прізвища при найменуванні свого домену в мережі Інтернет.

Аоменне ім'я є особливим самостійним засобом індивідуаліза­ції, яке за своєю правовою природою є об'єктом виключних прав (прав інтелектуальної власності) у формі нематеріального блага, що має виключно індивідуальний характер та економічну цінність. Незважаючи на таку відносно самостійну природу цього об'єкта, право на доменне ім'я тісно пов'язане з правом на ім'я. Адже, повноваження індивідуалізувати себе в суспільстві за допомогою власного імені включає в себе і можливість індивідуалізувати себе в мережі Інтернет. І оскільки засобом індивідуалізації в мережі Інтернет є доменні імена, то реалізувати цю можливість можна шляхом реєстрації доменного імені, що співпадає із власним іме­нем особи. Проте в даному випадку можлива низка порушень повноваження особи на власну індивідуалізацію в мережі Інтернет шляхом присвоєння доменному імені свого власного імені чи прізвища. Такі порушення можуть пов'язуватись із двома основ­ними обставинами: а) наявністю осіб, які мають аналогічні власні імена чи прізвища та також бажають індивідуалізувати себе в Ін-тернеті; б) наявністю зловживань щодо отримання доменного імені, яке співзвучне із власним іменем та/або прізвищем публіч-

но відомої особи, іншими особами з метою його подальшого пере­продажу вказаній публічній особі.

У першому випадку правильність прийнятого рішення буде за­лежати від того, чи особа, яка зареєструвала домен під прізвищем, що належить обом особам з однаковими прізвищами, використовує його добросовісно чи, навпаки, вчинила дану реєстрацію без на­міру подальшого використання свого доменного імені, а виключно з мотивів недобросовісності та з бажанням завдати шкоди особі з таким же прізвищем. Коли ж ми маємо справу з першою ситуацією, то вирішення цього питання буде лежати в площинірпог est tempore, potior eat jure. А це означає, що та з осіб з однаковими прізвищами, що виявила бажання використовувати вже зареєстроване іншою особою з таким же прізвищем доменне ім'я, яке відповідає їх прі­звищу, не має права вимагати передачі їй прав на дане доменне ім'я. Проте це не позбавляє її права зареєструвати аналогічне доменне ім'я, але на іншому доменному імені верхнього першого рівня, на­приклад «прізвище, com», «прізвище, net», «прізвище, name» тощо, або ж зареєструвати подібне доменне ім'я, яке буде у своїй назві, окрім прізвища, включати інші складові частини, наприклад, ім'я цієї особи чи цифрове супроводження тощо.

Дещо по-іншому буде розвиватись ситуація, коли одна з осіб з однаковими прізвищами зареєструвала доменне ім'я, що відповідає їх прізвищу, але без наміру подальшого використання свого домен­ного імені, а виключно з мотивів недобросовісності та з бажанням заподіяти шкоду особі з таким же прізвищем. В цьому випадку ми маємо справу зі зловживанням правом (ст. 13 ЦК), і тому до особи, яка здійснює ці діяння, повинні бути застосовані відповідні право­ві наслідки. Окрім того, згідно з § 4 UDRP¹ однією з підстав відміни реєстрації та передачі доменного імені є недобросовісна реєстрація та використання доменного імені іншою особою.

Аналогічно до останнього варіанта повинні вирішуватись питання і у випадку, коли доменні імена із зазначенням прізвищ та/або власних імен відомих політиків, зірок спорту, шоу- бізнесу та інших публічних

¹ UDRP (United Dispute Resolution Policy) - Єдина політика вирішення спорів по доменах, яка вироблена ВОІВ і прийнята міжнародною організацією ICANN (Інтернет корпорація по присвоєнню імен та номерів) у вигляді конкретного нормативино-правового акта і є обов'язковою для усіх реєстраторів імен у відповідних доменних зонах.

56 6*^^

людей скуповуються іншими особами та пропонуються їм для ви­купу за значну суму. Така діяльність у світовій практиці іменується кіберсквоутінг (від англ. cyber- облаштований комп'ютером; squatting -той, що незаконно вселився на незайнятій землі) і визначається як недобросовісна купівля доменних імен, що за своєю назвою співпа­дають із прізвищами та/або іменами публічних осіб чи відомих тор­гових марок з метою їх подальшого перепродажу цим публічним особам чи власникам торгової марки. Необхідно відмітити, що су­часна судова практика в цьому напрямку практично завжди займає позицію особи, яка прагне відновити своє право на доменне ім'я¹.

4.3. Ще одним способом використання власного імені, який не був відомий раніше, стала можливість зазначення власного імені на номерних знаках автомобілів. Так, відповідно до Постанови КМУ «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників»², в Україні було запроваджено введення номерних знаків транспорт­них засобів, які виготовляються за індивідуальним замовленням їх власників. Відповідно до цього фізичним особам було надано право отримати індивідуальний номерний знак для транспортного засобу, який міг би містити будь-яке слово (в тому числі й ім'я власника). Однак таке право має низку обмежень, наприклад, особа може ви­користати своє ім'я лише за умови: 1) що дане ім'я вже не викорис­товується у номерному знаку іншої фізичної особи, яка зареєстру­вала його відповідно до вимог; 2) що дане ім'я за обсягом складається від трьох до восьми літер.

4.4. Наступним спеціальним способом використання власного імені, який віднайшов свою легітимацію у нормах чинного цивіль-

¹ Шпакович Д. Робби Уильяме отстоял право на имя [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: http://music.com.ua/news/pop/2002/08/19/483S.html; Доменные имена -
интеллектуальная собственность в Интернете [Електронний ресурс]. - Режим до­
ступу: http://info.nic.ru/st/15/out_61.shtml; Мадонна отсудила права на madonna,
com у дельца порнобизнеса [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://show.
hi-fi.ru/news/view.php3?id=191S;ApMaHHvsA.R.Mani [Електроннийресурс].-Режим
доступу: http://www.korrespondent.net/main/2S376; Виноградова Л. Суд отдал домен
madonna.com не Святой Деве, а певице [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.netoscope.ru/news/2000/10/17/557.html та ін.

² Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за
індивідуальними замовленнями їх власників: Постанова Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2000 р. № 1081 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 28. - Ст. 1163

ного законодавства, є передбачене ч. 1 ст. 458 ЦК право автора наукового відкриття надати йому своє ім'я. De facto таке право існувало завжди, що і дало можливість увіковічити у своїх винаходах власні імена багатьом фізикам (винахіднику електромагнітного телеграфу та телеграфної абетки С. Морзе, відкривачу Х-променів В. Рентгену, винахіднику двигуна внутрішнього згорання Р. Дізелю та ін.), хімікам (відкривачу всесвітньо відомої таблиці хімічних елементів Д. І. Менделєєву та ін.), медикам (відкривачу хвороби трясучого паралічу Дж. Паркенсону, хвороби розладу вищих кор­кових функцій, що призводять до слабоумства, А. Альцгеймеру, хвороби гострого вірусного гепатиту С. П. Боткіну та ін.) та пред­ставникам інших професій. Але на законодавчому рівні таке закрі­плення було вперше введено саме в новому ЦК.

4.5. Важливим при розгляді повноваження на використання осо­бою свого імені є питання про можливість надання права викорис­товувати ім'я фізичної особи іншим особам. Розглядаючи це пи­тання, слід мати на увазі, що, використовуючи власне ім'я як спосіб індивідуалізації в суспільних відносинах, фізична особа намагаєть­ся здійснювати власну поведінку таким чином, щоб не завдати шкоди своїй честі, діловій репутації та доброму імені. І саме тому, за загальним правилом, ім'я фізичної особи може бути використане лише за згоди фізичної особи-носія відповідного імені. При цьому слід зазначити, що фізична особа може надати право використову­вати власне ім'я іншим особам, в тому числі, як безоплатно, так і за плату. Прикладом безоплатного використання імені фізичної особи сьогодні може слугувати поширення інформації від імені тієї чи іншої фізичної особи публічного права через прес-службу. Платне ж використання імені має місце у випадках, коли фізична особа надає право використовувати своє ім'я іншим особам для позна­чення, наприклад, відповідних торгових марок. Прикладом оплат-ного використання імені може стати використання імені фізичних осіб при зазначенні торгових марок «Довгань», «Воронін», «Смір-нов», «Давідов» тощо.

4.6. У цьому контексті досить цікавою є можливість присво­єння імені фізичної особи юридичним особам чи окремим об'єктам. Законодавча база з цього питання в Україні є надзви-

чайно застарілою. Зокрема, ці питання регламентуються Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про порядок вирі­шення питань адміністративно-територіального устрою Україн­ської РСР»¹ та постановою Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження Положення про порядок найменування і перейме­нування державних підприємств, установ, організацій та інших об'єктів республіканського і місцевого підпорядкування»². Але «бурхлива» діяльність щодо присвоєння імен відповідним об'єктам (лише за часи незалежності України понад 300 юридичним особам були присвоєні відповідні імена) змусила прийняти розпоряджен­ня КМУ «Про тимчасове припинення розгляду питань присвоєн­ня імен»³, яким було прийнято рішення до законодавчого врегу­лювання порядку присвоєння імен припинити розгляд матеріалів із зазначеного питання щодо об'єктів, яким присвоєння імен про­вадилося КМУ 3 огляду на далеку перспективу законодавчого врегулювання цього питання (в Україні на сьогодні на рівні за­кону визначається лише порядок встановлення географічних назв, який називає органи, що здійснюють найменування та перейме­нування географічних об'єктів (Закон України «Про географічні назви»⁴), а 25 червня 2008 року цей мораторій був знятий⁵. Однак до моменту законодавчого закріплення при вирішенні питань щодо присвоєння імені фізичної особи юридичній особі або об'єктам власності, на нашу думку, слід користуватись аналогією закону, і отримувати письмову згоду на таке присвоєння від фі­зичної особи, ім'я якої планується присвоїти відповідній юридич-

¹ Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української
РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 р. № 1654-Х // БД
«НАУ - ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0.

² Положення про порядок найменування і перейменування державних підприємств,
установ, організацій та інших об'єктів республіканського і місцевого підпорядкування:
Постанова Рада Міністрів УРСР від 13 липня 1981р. № 371 // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ».
Версія: 9.5.1.0.

³ Про тимчасове припинення розгляду питань присвоєння імен: Розпорядження Кабінету
Міністрів України від 16 грудня 2004 р. № 910-р // Офіційний вісник України. - 2004. -
№51.-Ст. 3366.

⁴ Про географічні назви: Закон України від 31 травня 2005 p. № 2604-IV // Відомості
Верховної Ради України. - 2005. - № 27. - Ст.360.

⁵ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2004 р. № 910: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 черв­
ня 2008 р. № 866-р // Офіційний вісник України. - 2008. - № 47. - Ст. 1543.

ній особі чи об'єкту власності, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер (анало­гічний принцип встановлюється в ч. 2. ст. 296 ЦК і щодо викорис­тання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи).

4.7. Коли ж мова йтиме про фізичну особу, яка є видатною іс­торичною постаттю, але яка померла давно та особи, вказані як такі, що після її смерті можуть дати згоду на таке присвоєння, від­сутні, то присвоєння імені можливе за поданням відповідних ор­ганів та з урахуванням думки громадськості. Цей же порядок, на нашу думку, повинен діяти і у випадку присвоєння імен фізичної особи об'єктам міського середовища (топонімам), зокрема адрес­ним об'єктам (алея, бульвар, вал, вулиця, гірка, кільце, лінія, майдан, набережна, провулок, проїзд, проспект, площа, тупик, шосе тощо), об'єктам водного середовища (річка, канал, озеро, протока, залив, струмок, коса тощо), проїзним об'єктам (мостам, шляхопроводам, тунелям, островам, полям тощо), і аж до присвоєння імен селам, селищам та містам.

Навпаки, бувають ситуації, коли родичі померлого категорично проти спонтанного використання імені особи у назвах певних утворень. Так, у Харкові існує ринок біля станції метро імені ака­деміка Барабашова, який люди зазвичай називають «Барабашовка». І, незважаючи на протести нащадків акад. Барабашова і на позна­чення в офіційних документах повної назви ринку, в побуті продов­жує вживатися саме така його назва.

Поиск по сайту: