АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Стаття 38. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена

Читайте также:
  1. Без згоди опікуна фізична особа, обмежена в дієздатності, не може:
  2. Глава 82. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї посадовими особами органів доходів і зборів
  3. Диференціація дієздатності
  4. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
  5. Дієздатність малолітніх осіб
  6. Дієздатність неповнолітніх осіб
  7. Додавання нової фізичної особи в базу даних.
  8. Зазначте вимоги до особи, яка має намір стати суддею.
  9. Захист права на ім'я фізичної особи
  10. Заява підписується особою, яка її подає. До заяви додасться оформлений належним чином документ, що підтверджує повноваження особи, яка її подає, відповідно до вимог цього Кодексу.
  11. ЗКУ Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства
  12. Зміст (обсяг) правоздатності фізичної особи

1. У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздат­ність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічно­го стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідом­лювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність.

2. У разі припинення фізичною особою зловживання спирт­ними напоями, наркотичними засобами, токсичними речови­нами тощо суд поновлює її цивільну дієздатність.

3. Піклування, встановлене над фізичною особою, припи­няється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.

4. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, встановлю­ється Цивільним процесуальним кодексом України.

С

І. Підстави обмеження дієздатності фізичної J} особи 1.1. Під обмеженням дієздатності фізичної особи слід розуміти заборону особі на підставі рішення суду самостійно вчиняти правочини щодо розпорядження майном (оплатного і безоплатного відчуження, передачі у позику, найом тощо) без згоди піклувальника. Одержання заробітку, пенсії, сти­пендії, інших доходів особи, яка обмежена у дієздатності, та розпо­рядження ними здійснюються піклувальником.

1.2. Положення ЦК передбачають можливість обмеження цивіль­ної дієздатності особи у двох випадках:


1) особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здат­ність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

1.3. Перша підстава обмеження особи в дієздатності передбачає наявність двох критеріїв: медичного - психічний розлад і психоло­гічного — істотний вплив психічного розладу на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

• Термін «психічний розлад» включає психічні захворювання, різні за походженням та патогенетичними механізмами, основною ознакою яких є істотний вплив на здатність фізичної особи усвідом­лювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Якщо медичний критерій характеризується наявністю в особи психічних захворювань, то психологічний відображає ступінь виразності психічних розладів, змін нервово-психічної діяльності внаслідок наявного в особи пси­хічного захворювання. Інакше кажучи, психічний розлад повинен бути такого ступеня виразності, щоб істотно впливати на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

• Слід зазначити, що законодавство не містить приблизного чи вичерпного переліку психічних розладів, наявність яких є підставою для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Дане питан­ня вирішується виключно судом, з урахуванням результатів судово-психіатричної експертизи та інших доказів. Як приклади можуть бути наведені такі психоневрологічні захворювання, за наявності яких цивільну дієздатність особи було обмежено судом:

 

- шизофренія параноїдної форми з безперервно-прогредієнтним перебігом та апатико-дисоціативним типом дефекту1;

- легка розумова відсталість (в ступені легкої дебільності), усклад­неної емоційно-вольовою нестійкістю2;

1 Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2007 р. Справа
№ 2-0-2 / 2007 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень України: http://www.
reyestr.court.gov.ua.

2 Рішення Камїнь-Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2007 р.
Справа №2-0-57/2007 р.// Єдиний державний реєстр судових рішень України: http://
www.reyestr.court.gov.ua
.


 

- стійкі когнітивні порушення та розлади поведінки у вигляді пси-хопатоподібного синдрому внаслідок вживання алкоголю1;

- церебральний атеросклероз з помірно вираженим інтелек-туально-мнестичним зниженням, ускладненим рядом чинників (фізичних, психологічних, соматичних)2 та ін.

• За наявності діагностованого психічного захворювання в особи можуть бути різної тривалості періоди, коли вона перебуває в стані ремісії, здатна в певній мірі керувати своїми діями та усвідомлювати їх значення. Визначити грань стану такої особи, при якій вчинення правочину можливо або неможливо, для нотаріуса, який не володіє достатніми медичними знаннями, до того ж не обізнаного у спеціаль­но призначених для цього методиках, звісно, не завжди реально. У будь-якому випадку клінічне наповнення терміну «психічний роз­лад», його зв'язок із психологічним критерієм обмеження дієздат­ності є компетенцією спеціалістів у галузі судової психіатрії.

1.4. Щодо обмеження цивільної дієздатності особи, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними ре­човинами тощо, то наведені підстави будуть тоді враховані судом, якщо вони об'єктивно підтверджені і обґрунтовані. Наприклад, до­веденню підлягають обставини, пов'язані з перебуванням особи на спеціальному обліку і лікуванні, проведенням з нею інших лікувально-профілактичних заходів (медичний огляд, медичне обстеження, добровільне і примусове лікування). Як зазначено у п. З Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання гро­мадянина обмежено дієздатним чи недієздатним»3, такі дані можуть міститися в актах міліції і громадських організацій, рішеннях това­риських судів та інших доказах, які підтверджують факти зловжи­вання спиртними напоями або наркотичними засобами.

1 Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2008 р. Справа
№ 2-0-42/2008 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень України: http://www.
reyestr.court.gov.ua.

2 Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 березня 2008 р.
Справа № 2-0-88/2008 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень України: http://
www.reyestr.court.gov.ua
.

3 Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи
недієздатним: Постанова Пленуму Верховного суду України від 28 березня 1972 р.
№ 3 // Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пле­
нуму Верховного Суду України в цивільних справах / Відп. ред. П.І. Шевчук. - К:
Юрінком Інтер, 1999. - С. 262-265.


• Під зловживанням наркотичними засобами або психотропни­ми речовинами розуміється умисне систематичне незаконне вживання особою наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зло­вживанню ними»), яке здійснюється всупереч інтересам його сім'ї, тягне за собою непомірні витрати на їх придбання та викликає матеріальні труднощі у визначених ч. 2 ст. 36 ЦК осіб.

• У розумінні положень ЦК, що коментуються, зловживання вказаними засобами як підстава обмеження особи у дієздатності не завжди означає наявність у особи хворобливої токсикоманічної залежності, тобто законодавець, припускаючи можливість обме­ження дієздатності з цієї підстави, виходить не з фізичної залежнос­ті особи від алкогольних речовин (наркотичних, психотропних тощо), яка може набути хворобливих форм, а з міркувань матері­ального стану сім'ї та. інших осіб.

1.5. З наведеного можна зробити декілька висновків практично­го характеру:

а) саме по собі зловживання особою спиртними напоями, нарко­
тичними засобами, психотропними речовинами не може бути
підставою для обмеження її цивільної дієздатності;

б) цивільна дієздатність фізичної особи обмежується лише тоді,
коли таке зловживання призвело до того, що особа ставить себе,
свою сім'ю, інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утри­
мувати, у скрутне матеріальне становище. При цьому до уваги
приймається реальне перебування зазначених осіб у скрутному
матеріальному становищі, а не його загроза, навіть і тоді, коли
вона носить реальний характер;

в) коло осіб, які перебувають у скрутному матеріальному станови­
щі внаслідок зловживання особою спиртними напоями, нарко­
тичними засобами та психотропними речовинами, окреслено
законодавцем досить вичерпно. До нього входять сама особа, яка
зловживає спритними напоями, наркотичними засобами, психо­
тропними речовинами тощо, члени її сім'ї, яку складають особи
визначені відповідно до ст. З СК, зокрема дружина, чоловік,
повнолітні діти, батьки, інші особи, яких дана особа за законом


зобов'язана утримувати. В останню групу входять родичі, обов'язок по утриманню яких покладається на дану особу сімейним зако­нодавством. Так, за ст. 266 СК повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати за певних обставин бабу, діда, прабабу, прадіда. Водночас, до цієї групи не входять особи, обов'язок по утриманню яких покладено на підставі цивільно-правового до­говору, наприклад довічного утримання (ст. 744 ЦК) або спад­кового договору (ст. 1302 ЦК), іншого зобов'язання;

г) за змістом ч. 2 ст. 36 ЦК особу може бути обмежено в дієздат­ності не тільки за наявності з її боку зловживань спиртними на­поями, наркотичними засобами та психотропними речовинами, а й за наявності з її боку інших хворобливих залежностей, які призводять до скрутного матеріального становища її самої та її сім'ї. Тут доречно назвати зловживання азартними іграми і парі. Спірним є розуміння як підстави для обмеження особи в дієздат­ності марнотратства, яке відоме законодавству інших країн, на­приклад Німеччини та Франції. 1.6.1 хоча ЦК прямо не передбачає такої підстави обмеження

дієздатності, це не виключається внаслідок невичерпного переліку

підстав зловживання.

• Скажімо, цього не можна не побачити, якщо до нотаріуса не­
одноразово звертається особа за посвідченням тих чи інших право-
чинів, що викликає непокоєння стосовно її психічного стану - вона
постійно скуповує щось або продає. І якщо це не виходить за межі
звичайної поведінки особи - одна справа. Якщо ж поведінка особи
в контексті інших її дій наштовхує на думку про хворобливі прояви,
нотаріус має звернутися до органів опіки та піклування для про­
яснення ситуації, а не залишатися байдужим.

• В науковій літературі звертається увага на інші види адиктивної
поведінки (надмірна сексуальна активність, переїдання чи голоду­
вання, тривале прослуховування ритмічної музики), які хоча і тягнуть
за собою психологічну залежність, але дуже рідко можуть стати
підставою для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
Навіть і ці окремі випадки (витрачання великих сум заради стате­
вого задоволення; для купівлі надто дорогої їжі; для придбання
великої кількості препаратів і кремів для схуднення чи різноманітних


тренажерів; скуповування безлічі музичних дисків) можуть при­звести до скрутного матеріального становища особи чи її сім'ї, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, напевно, також можуть бути підставою для визнання особи обме­жено дієздатною1.

1.7. Оскільки обмеження цивільної дієздатності особи є істотним вторгненням до її правового статусу, перелік підстав обмеження цивільної дієздатності, на відміну від підстав зловживання, є ви­черпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

2. Суб'єктом обмеження дієздатності може бути повнолітня фізична особа. Втім, прямо в ст. 36 ЦК це не зазначається, оскільки в ній йдеться загалом про фізичних осіб і не вказується, що обме­женню підлягає лише повна цивільна дієздатність.

Водночас, про обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи йдеться в ч. ч. 5, 6 ст. 32 ЦК, тобто в такому разі ця норма може вважатися спеціальною. Однак привертає увагу той факт, що, на відміну від ст. 36 ЦК, в ст. 32 законодавцем не вміщено переліку підстав, за яких неповнолітня особа може обмежуватися у праві розпоряджатися своїми доходами, а лише вказується, що це мож­ливо «за наявності достатніх підстав». У всякому разі, такими підставами можуть бути ті, що перелічені в ст. 36, оскільки вони визнані вагомими для обмеження особи в дієздатності, якою б вона не була - повнолітньою чи неповнолітньою. Тим більше, що саме неповнолітні, будучи особами, психіка яких не сформувалася, час­тіше зазнають шкідливого впливу і стають залежними від звичок до вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин, надмірного про­ведення часу в ігрових салонах тощо. В подальшому ж ці небезпеч­ні пристрасті можуть перерости в критичні для особи, яка хворіти­ме на алкоголізм, наркоманію, ігроманію тощо, тобто набути хворобливих форм. Інша річ, що до неповнолітніх осіб не підходить другий чинник, який має бути обов'язково врахований при вирі­шенні питання про обмеження у дієздатності повнолітніх осіб - це ставлення себе чи своєї сім'ю, а також інших осіб, визначених у ч. 2 ст. 36 ЦК, у скрутне матеріальне становище. Зазвичай неповноліт-

1 Стефанчук М. О. Адикція як підстава обмеження цивільної дієздатності фізичної особи // Університетські наукові записки. - 2006. - № 3-4 (19-20).- С. 173-176.


ні особи такого обов'язку не мають, до того ж в більшості випадків їхній заробіток істотно не впливає на матеріальний стан сім'ї. Між тим існують різні життєві випадки і можливо зворотне. Закон (ст. 206 СК) допускає у виняткових випадках стягнення з неповно­літньої особи, яка має дохід, витрат на догляд та лікування батьків.

Підставами для обмеження неповнолітньої особи у дієздатності можуть бути й інші, а не лише визначені у ст. 36 ЦК, зокрема, не­розумні трати нею коштів, без врахування потреб у харчуванні, придбанні одягу, інших необхідних речей, для навчання тощо.

Граничного віку обмеження у дієздатності фізичної особи за­конодавство не визначає.

На відміну від визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності завжди поширюється лише на майбутнє. Моментом об­меження цивільної дієздатності є набрання законної сили рішенням суду про це, тоді як визнання фізичної особи недієздатною може мати як ретроспективний, так і ретроактивний характер (ч. 2 ст. 40 ЦК).

Обмеження судом цивільної дієздатності фізичної особи не є саме по собі підставою для визнання недійсними правочинів, укла­дених нею до набуття законної сили рішенням суду про це.

Увага, нотаріусе! При поданні нотаріусу рішення суду про обмеження дієздатності фізичної особи слід уважно пере­віряти термін набрання ним чинності (ст. 295 ЦПК), оскіль­ки саме з ним пов'язуються відповідні правові наслідки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)