Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи

Географічно вигідне розташування України на перехресті світових шляхів з півночі на південь і зі сходу на захід, величезні природні багатства (надра, землі, ліси, кліматичні умови) та працелюбний, неагресивний і терпеливий народ (дешева робоча сила й об'єкт експлуатації) — все це перетворило Україну в ласий шмат для різних завойовників, близьких і далеких сусідів. Добре відомо з минулого: хто реально володів Україною (адміністративно, політично чи економічно), той мав реальний вплив у Європі.

Тому в української незалежності ворогів ніколи не бракувало. Сусіди, які живилися за рахунок нашого народу, дуже не хотіли, щоб цей народ мав свою державу. Бо державу підкорити набагато важче, ніж територію; населення підпорядкувати набагато легше, ніж націю, державний люд. Як правило, ці сусіди діяли через перевертнів, поповнюючи ними п'яту колону, намагаючись розкласти український народ зсередини. Це набагато дешевше й ефективніше, ніж добиватися тих самих цілей силою зброї, хоч і застосування за потреби військової сили не виключалося.

Нинішній час не є винятком. Водночас з політичним та економічним тиском на Україну широко застосовується ідеологічна та психологічна обробка населення. Для цього запускаються в обіг науковоподібні постулати, що покликані посіяти в українському суспільстві сприйняття і потрактування історії та сучасних реалій в антиукраїнському ключі. Щоб викорінювати все українське, щоб витруювати національний дух, притлумлювати національну волю, національну гордість та козацький гонор. При цьому не гребують будь-якими засобами: від спотворення історії, фальшування наукових даних до відвертої брехні. Дуже прикро, що нерідко лжеідеї антиукраїнського спрямування підкидаються з коридорів влади.

Ст. 104

На жаль, перевертні й яничари, манкурти із втраченою національною пам'яттю стали основною ударною силою в боротьбі проти незалежної національної Української держави. А головною зброєю — різні ідейки і теорійки, які мають розхитувати національну самосвідомість нашої спільноти, розсівати зерна меншовартісності, послаблювати історичну пам'ять. Антиукраїнські міфи підсовуються непомітно, у вигляді псевдонаукових трактатів та дискусій, через засоби масової інформації. Тим вони й небезпечні, що здебільшого йдуть не з відкритим забралом, а під нашими національними прапорами, з наших державних і наукових установ.

Тим необхідніше розібратися з цією прихованою українофобською міфологією.

Поиск по сайту: