|
|||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Дослід 1. Визначення реакції середовища розчинів за допомогою індикаторівУ шість пробірок налити по 5-6 крапель дистильованої води та додати в кожну з них по 1-2 краплі одного з індикаторів: метилоранжу, фенолфталеїну, лакмусу. Відмітити колір індикаторів у нейтральному, кислому та лужному середовищах. Результати спостережень занести в табл. 3.
Таблиця 3
Примітка: У перші три пробірки додати для створення кислого середовища по 2-3 краплі розчину будь-якої кислоти (сульфатної, хлоридної). Спостерігати забарвлення індикаторів у кислому середовищі. Для створення лужного середовища у три наступні пробірки додати розчин лугу (КОН або NaOH). Результати спостережень занести в табл. 3. На кожну з трьох смужок універсального індикаторного паперу нанести по 1 краплі дистильованої води, кислоти або лугу. Відмітити зміну кольору індикатору в різному середовищі. Висновок: визначити реакції середовища розчинів (рН середовища) за допомогою індикаторів. Дослід 2. Властивості кислот, основ, солей з точки зору теорії електролітичної дисоціації. На смужку універсального індикаторного паперу нанести 1 краплю розчину сульфатної, на другу – оцтової кислоти. Відмітити колір індикатору. Наступний дослід виконується аналогічно попередньому, використовуючи замість кислот розчини гідроксидів калію та амонію. Скласти рівняння дисоціації вищевказаних електролітів. За зміною кольору індикатору порівняти їх силу. Висновок: вказати характерні властивості кислот та основ; яка з кислот (H2SO4 або CH3COOH), та, яка з основ (КОН або NaOH), є сильнішою.
Дослід 3. Іонні реакції з утворенням малорозчинних сполук. У першу пробірку внести 3-4 краплі розчину сульфату купруму (ІІ), у другу – 3-4 краплі розчину хлориду (або нітрату) купруму (ІІ). Додати в пробірки по 2-3 краплі розчину гідроксиду калію (або натрію). Написати молекулярні та іонні рівняння відповідних реакцій. Висновок: відмітити спостереження.
Дослід 4. Іонні реакції з утворенням малодисоційованих сполук. У дві пробірки внести по 3-4 краплі розчинів: у першу − гідроксиду натрію (NaOH), в другу – сульфату амонію ((NH4)2SO4). Додати в кожну з них по 1-2 краплі розчину фенолфталеїну. Відмітити забарвлення індикатору. Додати в першу пробірку розчин сульфатної кислоти (H2SO4) до знебарвлення суміші, а в другу – розчин гідроксиду калію (КОН) до появи забарвлення. Написати молекулярні та іонні рівняння відповідних реакцій. Висновок: поясніть, які взаємодії обумовлюють зміни забарвлення розчинів.
Дослід 5. Іонні реакції з утворенням газоподібних речовин. У пробірку внести 5-6 кристалів карбонату кальцію (СаСО3) і додати 3-4 краплі розчину хлоридної (HCl) кислоти. Спостерігати виділення газу. Скласти рівняння реакцій у молекулярному та іонному вигляді. Висновок: поясніть чому газоподібні речовини не дисоціюють.
Зробіть висновок до всієї лабораторної роботи.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |