 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Б) Дія сахарази на крохмаль і сахарозу
У дві пробірки вносять по 0,5-1 мл екстракту дріжджів. У першу додають 3-5 мл 1 %-ного розчину крохмалю, у другу − 3-5 мл 1 %-ного розчину сахарози, добре перемішують і ставлять у термостат при температурі 37 0С на 15-20 хвилин.
Після цього в першу пробірку додають 3-4 краплі реактиву Люголя і переконуються у відсутності гідролізу крохмалю; з вмістом другої пробірки проводять реакцію Фелінга і переконуються в наявності гідролізу сахарози.
Результати дослідів 7 і 8 заносять у таблицю такої форми:
| № пробірки | Фермент | Субстрат | Умови досліду | Результати реакцій | Висновки |
Дослід 9. Вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази.
Активатором амілази є NaCl, а інгібітором − CuSO4. Про вплив цих речовин на активність амілази судять за ступенем гідролізу крохмалю під впливом ферменту при наявності активаторів і інгібіторів.
Хід роботи. До 1 мл слини додати 5 мл дистильованої води. Взяти 3 пробірки. У першу пробірку наливають 1 мл дистильованої води, у другу − 2 краплі розчину натрію хлориду (NaCl), у третю − 2 краплі розчину сульфату купруму (CuSO4).
В усі пробірки внести 1 мл розчину слини, перемішати і додати по 5 крапель розчину крохмалю, знову перемішати і поставити в термостат при 37 0С на 10 хвилин; після нагрівання додати по 1 краплі розчину йоду.
Результати роботи заносять у таблицю, роблять висновки.
| Пробірки | |||
| Вміст пробірок | |||
| Фарбування після додавання йоду |
Зробіть висновок до всієї лабораторної роботи.
Лабораторна робота № 16
Тема: “Якісні реакції на вітаміни.
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ БІОЛОГІЧНОГО ОКИСНЕННЯ”
Мета:навчитися виявляти вітаміни в різноманітних речовинах або біологічних рідинах, використовуючи якісні реакції. Засвоїти основні закономірності біологічного окиснення.
?Контрольні завдання для домашнього
(письмового) виконання
1. Методи визначення вітамінів.
2. Скласти таблицю для кожного вітаміну за такою схемою на окремому аркуші:
| Назва | Будова | Роль в обміні речовин | Основні джерела вітамінів в природі | Добова потреба організму людини у вітаміні |
3. Значення біологічного окиснення вуглеводів, білків, ліпідів.
Питання для обговорення
1. Вітаміни. Їх біологічне значення.
2. Класифікація вітамінів. Характеристика водорозчинних і жиророзчинних вітамінів.
3. Авітаміноз, гіповітаміноз та гіпервітаміноз.
4. Біологічне окиснення. Асиміляція. Дисиміляція. Метаболізм.
5. Субстратне та окислювальне фосфорилювання.
6. Цикл Кребса.
7. Будова АТФ. Значення АТФ.
ХІД РОБОТИ
Матеріали і реактиви: штатив для пробірок, пробірки, піпетки; 1 %-ний розчин сульфанілової кислоти і 5 %-ний розчин нітриту натрію (NaNO2) − диазореактив, 10 %-ний розчин бікарбонату натрію, 5 %-ний розчин тіаміну (В1), розчин бікарбонату натрію (Na2CO3); розчину вітаміну В2, концентрована хлоридна кислота (HCl конц.), металевий цинк (Zn); 3%-ний розчин вітаміну РР, 5%-ний розчин ацетату купруму ((CH3COO)2Cu); 1 %-го розчин вітаміну В6, 1%-ний розчин хлорного феруму (FeCl3); 0,1 %-ний розчин аскорбінової кислоти, 0,01 %-ний розчин метиленового синього, 10 %-ний розчин Na2CO3; риб'ячий жир в хлороформі, концентрована сульфатна кислота (H2SO4 конц.), розчин брому в хлороформі (1:60).
Поиск по сайту: